Принцип універсальної юрисдикції: чому він потрібен не тільки Європі
Нова хвиля російської агресії в Україні стала причиною нових дискусій про застосування принципу універсальної юрисдикції в країнах Європейського Союзу. Він передбачає можливість розслідувати злочини, скоєні на території іншої держави, зокрема в Україні. Утім поле застосування принципу має бути ширше за країни ЄС. До того ж не всі країни ЄС мають законодавство, яке відповідає нормам Міжнародного кримінального суду, як і Україна. Про це говорили в етері у Twitter, який Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.
Упродовж восьми років російської агресії в Україні національні правоохоронні органи боролися з проблемою низької спроможності системи розслідувати воєнні злочини. З початком повномасштабного вторгнення ця проблема загострилася. Надія Волкова, голова Української юридичної консультативної групи, говорить, що після 24 лютого навантаження на українську правоохоронну систему збільшилося в рази через велику кількість справ.
Надія Волкова, голова Української юридичної консультативної групи
«На жаль, до повномасштабного вторгнення система була не здатна забезпечити ефективне розслідування та переслідування. Тому після 24 лютого все стало набагато гірше, система була майже знищена, попри зусилля міжнародного співтовариства зміцнити її. Це не тільки Генпрокуратура, а й Національна поліція, Служба безпеки України. А ще суди, особливо регіональні, які раніше подібними розслідуваннями не займалися. Це все нове для нас, тому на ефективне оброблення будь-якого з воєнних злочинів знадобляться роки», – сказала Надія Волкова під час етеру.
Зважаючи на це, правозахисниця вважає, що Україна має зосередитися на розбудові власної спроможності розслідувати воєнні злочини, зокрема ратифікувати Римський статут, на що не має політичної волі. Україна підписала його ще 20 січня 2000 року, однак не ратифікувала, хоч це є умовою Угоди про асоціацію з ЄС. Перед ратифікацією документа Україна має гармонізувати національне законодавство з нормами Римського статуту. Відповідний законопроєкт (№ 2689) подали у Верховну Раду ще у 2019 році.
З подібною проблемою стикнулася не тільки Україна. Італія не гармонізувала національне законодавство навіть після того, як ратифікувала Римський статут 20 років тому. Про це під час етеру повідомила Елеонора Монгеллі, віцепрезидентка Італійської федерації прав людини – Італійського Гельсінського комітету.
Елеонора Монгеллі, віцепрезидентка Італійської федерації прав людини – Італійського Гельсінського комітету
«Ситуація в Італії розчаровує. Хоч Італія відіграла ключову роль у створенні Міжнародного кримінального суду, попри зусилля привести італійську правову систему у відповідність до Статуту, після 20 років все ще не вистачає всеосяжної бази для переслідування злочинів, які підпадають під юрисдикцію МКС. Однак у травні минулого року Комісія з міжнародних злочинів Італії, створена Міністерством юстиції Італії, подала проєкт Кодексу міжнародних злочинів, щоб завершити впровадження Статуту. Це важливий крок, але на це потрібна сильна політична воля, щоб іти далі», – розповіла італійська правозахисниця.
Окрім країн-учасниць ЄС, впроваджувати принцип універсальної юрисдикції мають й інші держави. Таку ідею підтримує Анна Нейстат, директорка програми The Docket у Clooney Foundation for Justice.
Анна Нейстат, директорка програми The Docket у Clooney Foundation for Justice
«Очевидно, що українці, які тікають від війни, можуть їхати за межі Європи. Я припускаю, що коли зловмисники почнуть тікати з Росії, а я сподіваюся, що так і буде, вони, на жаль, не поїдуть на захід або схід Європи. Вони поїдуть в інші місця, в тому числі туди, де все ще розміщені їхні гроші. Саме в тих місцях ми повинні відкрити справи, щоб національні правоохоронні органи могли переслідувати злочинців», – пояснила ідею розширення принципу за межі Європи Анна Нейстат.
За її словами, особливо таке переслідування має стосуватися російських пропагандистів. Анна говорить, що вони продовжують подорожувати завдяки тому, що багато з них мають громадянство інших країнах або ж вони мають там місце проживання.
Прослухати етер можна впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.
