Send Lette
Інші воєнні злочини

Ракетний обстріл вокзалу Краматорська: свідчення очевидців та попередня правова оцінка

Близько 11 ранку 8 квітня по залізничному вокзалу у Краматорську було завдано ракетного удару. Наразі відомо про 50 загиблих, серед них п’ять дітей, та понад сотня поранених. У цей момент на вокзалі перебувало близько тисячі людей, які очікували евакуаційних потягів, повідомив начальник Донецької військової цивільної адміністрації Павло Кириленко. Це підтверджують і очевидці.  

“Я ранком їхала через міст, з нього дуже добре видно вокзал, там було дуже багато людей, що чекали на евакуацію. Самих поїздів ще не було, а от людей на площі перед вокзалом було дуже багато. Жінок з дітьми. А близько 11 години я була недалеко від вокзалу і почула два вибухи. Я підійшла до магазину, який був неподалік. Там люди стояли і я їх запитала, що сталося. Вони відповіли, що прилетіло дві ракети, одну ніби збили, а іншу ні, вона попала у людей”, – розповідає очевидиця пані Галина з Краматорську.

Фото: Укрзалізниця, телеграм-канал

Як повідомлялося раніше, удар був нанесений ракетами “Іскандер”, але згодом з’явилась оновлена інформація від президента України Володимира Зеленського про те, що по вокзалу вдарили з установки “Точка-У”. 

“Треба знати, куди ракету направити, тому точно була попередня розвідка. Потім була корегувальна розвідка, тобто хтось, хто був тут (на вокзалі – ред.) і направляв. Вчора пошкодили залізничне полотно між Слов’янськом. Тобто вчора на вокзалі залишилися люди, які не змогли поїхати та люди, які хотіли поїхати сьогодні. Було дуже багато людей. І всі знали, що російська ракета потрапила у колію. Я вважаю, що це було навмисно зроблено. Намагалися знищити якомога більше людей”, – Олександр Кадієвський, юрист та керівник приймальні УГСПЛ у Краматорську.

Фото: В’ячеслав Запорожець, волонтер благодійного фонду “Лазар”

Усіх постраждалих направили до 3-ї міської лікарні Краматорська. Згодом тих, кого можна буде транспортувати, планують перевезти до лікарень Дніпра та Києва. 

“Надаємо допомогу пораненим. Працює 5 бригад хірургів. Близько десяти людей зараз знаходиться у коридорі і п’ятеро зараз в операційній”, – про це повідомив В’ячеслав Запорожець, волонтер благодійного фонду “Лазар”.

Чоловік був на місці трагедії і поділився з МІПЛ побаченим. Значна частина ракети впала на відстані близько 50 метрів від головної будівлі вокзалу, на ній видно напис “За детей”.  Частина ракети влучила в центральний корпус приміщення вокзалу та проламала дах. Багато людей знаходилися на пероні зі сторони міста, чекали на посадку, дехто знаходився у приміщенні самого вокзалу. Зі слів начальниці вокзалу, потрапляння у приміщення було зі сторони Дружківки. 

Однак Міністерство оборони рф заявило, що не причетне до подій в Краматорську, адже “Точка-У” “офіційно зняті з озброєння ракетних бригад у зв’язку з переходом на “Іскандери””.  Ба більше, у рф звинуватили українських військових, назвавши це “випадковим або навмисним вбивством цивільних”. Таку інформацію виклав один із проросійських телеграм каналів.

Скріншот твіту російського ЗМІ “РИА Новости”

Юристи правозахисної коаліції  “Україна.П’ята ранку” кажуть, що цей інцидент може бути визнаним воєнним злочином, проте його кваліфікація залежить від умислу російських військових. 

По-перше, військовим не заборонено використовувати ракетні комплекси “Іскандер” або “Точка У”, проте за міжнародним гуманітарним правом існує заборона використовувати касетні боєприпаси, які за попередньою інформацією, впали на вокзал в Краматорську. Сам факт застосування таких боєприпасів передбачає відповідальність за ст. 438 Кримінального кодексу України.

По-друге, треба встановити, який намір мали російські військові, обстрілюючи вокзал: вони стріляли по вокзалу як по військовому об’єкту чи цивільному. Наприклад, залізничний вузол може бути військовим об’єктом, бо це може допомогти послабити воєнний потенціал супротивника. 

Навіть якщо росія буде стверджувати, що мав місце удар по військовому об’єкту, необхідно встановити, чи дійсно він був таким, а потім – чи мета такого удару по військовому об’єкту пропорційна обсягу завданої шкоди більш як сотні цивільним.

Якщо російські військові здійснили умисну атаку виключно по цивільному об’єкту, такі дії можна кваліфікувати як серйозні порушення МГП у вигляді умисного нападу на цивільні об’єкти та цивільне населення в порушення зі ст. 51, 85 Додаткового протоколу Женевських конвенцій та інших норм МГП, що є воєнним злочином за ст. 8 Римського статуту та ст. 438 Кримінального кодексу України. 

У разі,  якщо напад здійснювався по військовому об’єкту, але завдана шкода цивільним об’єктам та цивільному населенню не виправдана, то інцидент необхідно кваліфікувати як серйозні порушення МГП у вигляді нападу невибіркового характеру, який завідомо міг завдати надмірної шкоди цивільним об’єктам та цивільному населенню.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Інші воєнні злочини
Росіяни засудили до 19 років ув’язнення інженера Запорізької АЕС Сергія Потинга

26 березня російський суд засудив працівника Запорізької АЕС Сергія Потинга до 19 років колонії. Його звинуватили в незаконному зберіганні зброї та намаганні підірвати автівку представника силових структур Росії (ст. 222, 205, 30 КК РФ). До вироку чоловік майже два роки перебував у російській вʼязниці. Перед тим окупанти викрадали його рідних, аби ті розповіли, де Сергій переховується.

26 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
В Україні судитимуть жінку, яка допомагала росіянам вивезти дітей до Криму. І ще 105 справ у судах

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

9 Травня 2025

Насильницькі зникнення
За останній місяць Росія затримала щонайменше 15 і засудила 39 цивільних українців

Приниження і переслідування вірних Україні мешканців окупованих територій — це щоденна практика, яка має різні форми, але одну мету: залякати, придушити будь-який, навіть символічний, опір окупації. За два останні тижні квітня росіяни затримали щонайменше шість мешканців окупованих через політичні мотиви територій і засудили — 20. Всього за квітень затримали щонайменше 15 і засудили щонайменше 39 цивільних українців.

8 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Більше публікацій