Send Lette
Інші воєнні злочини

Ракетний обстріл вокзалу Краматорська: свідчення очевидців та попередня правова оцінка

Близько 11 ранку 8 квітня по залізничному вокзалу у Краматорську було завдано ракетного удару. Наразі відомо про 50 загиблих, серед них п’ять дітей, та понад сотня поранених. У цей момент на вокзалі перебувало близько тисячі людей, які очікували евакуаційних потягів, повідомив начальник Донецької військової цивільної адміністрації Павло Кириленко. Це підтверджують і очевидці.  

“Я ранком їхала через міст, з нього дуже добре видно вокзал, там було дуже багато людей, що чекали на евакуацію. Самих поїздів ще не було, а от людей на площі перед вокзалом було дуже багато. Жінок з дітьми. А близько 11 години я була недалеко від вокзалу і почула два вибухи. Я підійшла до магазину, який був неподалік. Там люди стояли і я їх запитала, що сталося. Вони відповіли, що прилетіло дві ракети, одну ніби збили, а іншу ні, вона попала у людей”, – розповідає очевидиця пані Галина з Краматорську.

Фото: Укрзалізниця, телеграм-канал

Як повідомлялося раніше, удар був нанесений ракетами “Іскандер”, але згодом з’явилась оновлена інформація від президента України Володимира Зеленського про те, що по вокзалу вдарили з установки “Точка-У”. 

“Треба знати, куди ракету направити, тому точно була попередня розвідка. Потім була корегувальна розвідка, тобто хтось, хто був тут (на вокзалі – ред.) і направляв. Вчора пошкодили залізничне полотно між Слов’янськом. Тобто вчора на вокзалі залишилися люди, які не змогли поїхати та люди, які хотіли поїхати сьогодні. Було дуже багато людей. І всі знали, що російська ракета потрапила у колію. Я вважаю, що це було навмисно зроблено. Намагалися знищити якомога більше людей”, – Олександр Кадієвський, юрист та керівник приймальні УГСПЛ у Краматорську.

Фото: В’ячеслав Запорожець, волонтер благодійного фонду “Лазар”

Усіх постраждалих направили до 3-ї міської лікарні Краматорська. Згодом тих, кого можна буде транспортувати, планують перевезти до лікарень Дніпра та Києва. 

“Надаємо допомогу пораненим. Працює 5 бригад хірургів. Близько десяти людей зараз знаходиться у коридорі і п’ятеро зараз в операційній”, – про це повідомив В’ячеслав Запорожець, волонтер благодійного фонду “Лазар”.

Чоловік був на місці трагедії і поділився з МІПЛ побаченим. Значна частина ракети впала на відстані близько 50 метрів від головної будівлі вокзалу, на ній видно напис “За детей”.  Частина ракети влучила в центральний корпус приміщення вокзалу та проламала дах. Багато людей знаходилися на пероні зі сторони міста, чекали на посадку, дехто знаходився у приміщенні самого вокзалу. Зі слів начальниці вокзалу, потрапляння у приміщення було зі сторони Дружківки. 

Однак Міністерство оборони рф заявило, що не причетне до подій в Краматорську, адже “Точка-У” “офіційно зняті з озброєння ракетних бригад у зв’язку з переходом на “Іскандери””.  Ба більше, у рф звинуватили українських військових, назвавши це “випадковим або навмисним вбивством цивільних”. Таку інформацію виклав один із проросійських телеграм каналів.

Скріншот твіту російського ЗМІ “РИА Новости”

Юристи правозахисної коаліції  “Україна.П’ята ранку” кажуть, що цей інцидент може бути визнаним воєнним злочином, проте його кваліфікація залежить від умислу російських військових. 

По-перше, військовим не заборонено використовувати ракетні комплекси “Іскандер” або “Точка У”, проте за міжнародним гуманітарним правом існує заборона використовувати касетні боєприпаси, які за попередньою інформацією, впали на вокзал в Краматорську. Сам факт застосування таких боєприпасів передбачає відповідальність за ст. 438 Кримінального кодексу України.

По-друге, треба встановити, який намір мали російські військові, обстрілюючи вокзал: вони стріляли по вокзалу як по військовому об’єкту чи цивільному. Наприклад, залізничний вузол може бути військовим об’єктом, бо це може допомогти послабити воєнний потенціал супротивника. 

Навіть якщо росія буде стверджувати, що мав місце удар по військовому об’єкту, необхідно встановити, чи дійсно він був таким, а потім – чи мета такого удару по військовому об’єкту пропорційна обсягу завданої шкоди більш як сотні цивільним.

Якщо російські військові здійснили умисну атаку виключно по цивільному об’єкту, такі дії можна кваліфікувати як серйозні порушення МГП у вигляді умисного нападу на цивільні об’єкти та цивільне населення в порушення зі ст. 51, 85 Додаткового протоколу Женевських конвенцій та інших норм МГП, що є воєнним злочином за ст. 8 Римського статуту та ст. 438 Кримінального кодексу України. 

У разі,  якщо напад здійснювався по військовому об’єкту, але завдана шкода цивільним об’єктам та цивільному населенню не виправдана, то інцидент необхідно кваліфікувати як серйозні порушення МГП у вигляді нападу невибіркового характеру, який завідомо міг завдати надмірної шкоди цивільним об’єктам та цивільному населенню.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій