Send Lette
Інші воєнні злочини

Ракетний обстріл вокзалу Краматорська: свідчення очевидців та попередня правова оцінка

Близько 11 ранку 8 квітня по залізничному вокзалу у Краматорську було завдано ракетного удару. Наразі відомо про 50 загиблих, серед них п’ять дітей, та понад сотня поранених. У цей момент на вокзалі перебувало близько тисячі людей, які очікували евакуаційних потягів, повідомив начальник Донецької військової цивільної адміністрації Павло Кириленко. Це підтверджують і очевидці.  

“Я ранком їхала через міст, з нього дуже добре видно вокзал, там було дуже багато людей, що чекали на евакуацію. Самих поїздів ще не було, а от людей на площі перед вокзалом було дуже багато. Жінок з дітьми. А близько 11 години я була недалеко від вокзалу і почула два вибухи. Я підійшла до магазину, який був неподалік. Там люди стояли і я їх запитала, що сталося. Вони відповіли, що прилетіло дві ракети, одну ніби збили, а іншу ні, вона попала у людей”, – розповідає очевидиця пані Галина з Краматорську.

Фото: Укрзалізниця, телеграм-канал

Як повідомлялося раніше, удар був нанесений ракетами “Іскандер”, але згодом з’явилась оновлена інформація від президента України Володимира Зеленського про те, що по вокзалу вдарили з установки “Точка-У”. 

“Треба знати, куди ракету направити, тому точно була попередня розвідка. Потім була корегувальна розвідка, тобто хтось, хто був тут (на вокзалі – ред.) і направляв. Вчора пошкодили залізничне полотно між Слов’янськом. Тобто вчора на вокзалі залишилися люди, які не змогли поїхати та люди, які хотіли поїхати сьогодні. Було дуже багато людей. І всі знали, що російська ракета потрапила у колію. Я вважаю, що це було навмисно зроблено. Намагалися знищити якомога більше людей”, – Олександр Кадієвський, юрист та керівник приймальні УГСПЛ у Краматорську.

Фото: В’ячеслав Запорожець, волонтер благодійного фонду “Лазар”

Усіх постраждалих направили до 3-ї міської лікарні Краматорська. Згодом тих, кого можна буде транспортувати, планують перевезти до лікарень Дніпра та Києва. 

“Надаємо допомогу пораненим. Працює 5 бригад хірургів. Близько десяти людей зараз знаходиться у коридорі і п’ятеро зараз в операційній”, – про це повідомив В’ячеслав Запорожець, волонтер благодійного фонду “Лазар”.

Чоловік був на місці трагедії і поділився з МІПЛ побаченим. Значна частина ракети впала на відстані близько 50 метрів від головної будівлі вокзалу, на ній видно напис “За детей”.  Частина ракети влучила в центральний корпус приміщення вокзалу та проламала дах. Багато людей знаходилися на пероні зі сторони міста, чекали на посадку, дехто знаходився у приміщенні самого вокзалу. Зі слів начальниці вокзалу, потрапляння у приміщення було зі сторони Дружківки. 

Однак Міністерство оборони рф заявило, що не причетне до подій в Краматорську, адже “Точка-У” “офіційно зняті з озброєння ракетних бригад у зв’язку з переходом на “Іскандери””.  Ба більше, у рф звинуватили українських військових, назвавши це “випадковим або навмисним вбивством цивільних”. Таку інформацію виклав один із проросійських телеграм каналів.

Скріншот твіту російського ЗМІ “РИА Новости”

Юристи правозахисної коаліції  “Україна.П’ята ранку” кажуть, що цей інцидент може бути визнаним воєнним злочином, проте його кваліфікація залежить від умислу російських військових. 

По-перше, військовим не заборонено використовувати ракетні комплекси “Іскандер” або “Точка У”, проте за міжнародним гуманітарним правом існує заборона використовувати касетні боєприпаси, які за попередньою інформацією, впали на вокзал в Краматорську. Сам факт застосування таких боєприпасів передбачає відповідальність за ст. 438 Кримінального кодексу України.

По-друге, треба встановити, який намір мали російські військові, обстрілюючи вокзал: вони стріляли по вокзалу як по військовому об’єкту чи цивільному. Наприклад, залізничний вузол може бути військовим об’єктом, бо це може допомогти послабити воєнний потенціал супротивника. 

Навіть якщо росія буде стверджувати, що мав місце удар по військовому об’єкту, необхідно встановити, чи дійсно він був таким, а потім – чи мета такого удару по військовому об’єкту пропорційна обсягу завданої шкоди більш як сотні цивільним.

Якщо російські військові здійснили умисну атаку виключно по цивільному об’єкту, такі дії можна кваліфікувати як серйозні порушення МГП у вигляді умисного нападу на цивільні об’єкти та цивільне населення в порушення зі ст. 51, 85 Додаткового протоколу Женевських конвенцій та інших норм МГП, що є воєнним злочином за ст. 8 Римського статуту та ст. 438 Кримінального кодексу України. 

У разі,  якщо напад здійснювався по військовому об’єкту, але завдана шкода цивільним об’єктам та цивільному населенню не виправдана, то інцидент необхідно кваліфікувати як серйозні порушення МГП у вигляді нападу невибіркового характеру, який завідомо міг завдати надмірної шкоди цивільним об’єктам та цивільному населенню.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Українського пілота Олександра Морозова тримають у СІЗО Лефортово. Його справу засекретили

Російські слідчі засекретили справу українського пілота малої авіації Олександра Морозова, якого затримали у Брянській області. Що відбувається у судовому процесі, невідомо навіть рідним обвинуваченого. Олександра утримують у СІЗО Лефортово у Москві. Його дружина розповідає, що в ув'язнені чоловіка били і катували.

11 Липня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій