Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії
Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно.
Мова йде не тільки про відшкодування шкоди за зруйноване житло або за фізичне каліцтво внаслідок полону чи ракетних обстрілів. На компенсацію також можуть розраховувати люди, які втратили рідних на цій війні.
Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Ми поспілкувалися з Ганною Рассамахіною, керівницею департаменту “Війна і правосуддя” Медійної ініціативи за права людини, щоб вона пояснила, чим цей реєстр відрізняється від усіх інших і чому варто подати до нього заяву.
На нашому YouTube-каналі вже вийшло відео на цю тему, а нижче лишаємо текстову версію цієї розмови.
Що таке Реєстр збитків для України?
Реєстр збитків для України — це міжнародний механізм, який покликаний в повній мірі відшкодувати всі збитки, завдані українцям російсько-українською війною. Він створений на підставі резолюції Ради Європи. Отже, це міжнародний, надержавний механізм, який не регулюється національним законодавством України.
Існують кошти, які потенційно можуть бути використані для виплати компенсації в межах Реєстру збитків. Це ті самі широковідомі заморожені активи РФ, які на сьогодні оцінюються приблизно в 350 мільярдів доларів. І хоча на сьогодні ще не створено механізму відшкодування, але надважливим є те, що ці гроші існують і є консолідоване рішення всіх країн Ради Європи про те, що вони мають піти на виплату компенсацій українцям.
Коли виплачуватимуть компенсації?
Тут варто чесно визнати, що на сьогодні це невідомо. Власне, сам Реєстр лише збирає заяви від постраждалих, перевіряє їх на критерії прийнятності, але не виплачує компенсації. Компенсаційний механізм буде створений не раніше 2026 року. Хоча це здається довгим, але слід визнати, що для таких складних інструментів, як Реєстр збитків для України, та швидкість, з якою він створений і починає працювати, є дуже високою. Тобто за три роки ми вже маємо працюючий Реєстр.
Для чого подавати заяву, якщо компенсація не гарантована?
Чим більше заяв, тим більш вагомими будуть аргументи Реєстру і компенсаційного механізму щодо необхідності відшкодування.
Потенційно в Україні можуть подати мільйони заяв, тому що одна людина часто є заявником по кількох категоріях: внутрішнє переміщення, втрата житла, втрата близького родича, катування під час фільтраційних заходів тощо. І якщо в Реєстрі міститимуться мільйони прийнятих заяв про шкоду, то це буде дуже вагомим аргументом для того, щоб виплатити компенсації. Мільйони заяв буде відхилити і ігнорувати набагато складніше, ніж кількасот тисяч. Тому певною мірою українці самі визначають долю реєстру.
До того ж, на сьогодні немає такої загальної бази злочинів РФ. Є понад 150 тисяч зареєстрованих воєнних злочинів, але вони лише зареєстровані. По більшості злочинів не визначено підозрюваних і переважна більшість із них ніколи не буде розглянута в суді.
Є численні звіти міжнародних і українських організацій, які висвітлюють окремі аспекти злочинів РФ. Але загальної кількості немає. І якщо кожен українець подасть заяви про всі види шкоди, яку він зазнав у процесі російсько-української війни, то Реєстр зможе показати, що це все зробила Росія.
Навіть якщо уявити найгірший варіант, що компенсації не буде сплачено, Реєстр назавжди залишиться цією книгою пам’яті, в якій будуть записані всі злочини Російської Федерації.
А дані з Реєстру можуть вкрасти?
Інформація, яку постраждалі передають у Реєстр, найбільш захищена. Вона зберігається за межами України. Реєстр не зобов’язаний у жодному разі відкривати інформацію, яку передають скаржники. Наприклад, за рішенням українського суду інформація Реєстру не може бути відкрита, тобто персональні дані, які люди передають у своїх заявах, є стовідсотково захищеними.
Всі заяви в Реєстр подаються лише через портал Дія. Важливо зазначити, що Дія не є розпорядником цієї інформації. Це лише платформа, на якій ця інформація збирається і далі передається на носії Реєстру. Дія не розпоряджається цими даними і не має до них доступу.
Крім того, оскільки Реєстр збитків є міжнародним механізмом, то інформація, передана в нього, має вищу легітимність за інформацію, яка збирається національними механізмами України.
А які критерії прийнятності заяв?
Для того щоб заява була прийнята, вона має відповідати лише трьом критеріям.
Перше — завдання шкоди має відбутися після 24 лютого 2022 року. Це було дуже суперечливе рішення і досі ще тривають дискусії. Але реальність на сьогодні така, що лише шкода, нанесена після початку повномасштабного вторгнення, підлягає відшкодуванню.
Другий критерій — порушення прав має бути завдано на території України. Мається на увазі міжнародно визнана територія України, включно з усіма окупованими територіями, неважливо, коли вони були окуповані.
Ну, і третій критерій прийнятності — шкода, порушення прав, мають бути прямим наслідком дій Російської Федерації в Україні.
Чи можна подати заяву, якщо людина загинула внаслідок війни, але на території РФ?
Навіть якщо порушення відбулося за межами України, але воно є в тісному причинному зв’язку з російсько-українською війною і злочинними діями РФ, то такі заяви теж є прийнятними для Реєстру. Колишні полонені, цивільні бранці, ті, хто зазнав тортур на території РФ або на території Білорусі, таких випадків теж чимало, або родичі загиблих на території РФ, наприклад, під час Курської операції, можуть подавати заяви в Реєстр.
Важливо, що Реєстр не робить розрізнення між, наприклад, загибеллю комбатантів і некомбатантів, військових і цивільних. Якщо внаслідок російсько-української війни людина втратила близького родича, вона в будь-якому разі може подавати заяву і вона буде визнана прийнятною.
І так само не є принциповим причина смерті. Наприклад, уявімо ситуацію, що людина загинула в полоні і повернули її тіло. А Російська Федерація, наприклад, стверджує, що причиною смерті став серцевий напад, тобто смерть начебто настала від природних причин. Це не є перешкодою для подання заяви за категорією втрата близького родича.
Тобто Реєстр у своїй роботі не прагне оцінювати дії РФ, оцінювати, чи є вони прийнятними в рамках Міжнародного гуманітарного права. Він виходить із того, що будь-яка людина, яка внаслідок конфлікту втратила близького, зазнала катувань чи інших видів насильства, є постраждалою.
Які ще є категорії заяв?
На сьогодні відкрито вже понад десять категорій заяв, по яких можна подавати скарги. Серед них:
A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення
A2.1 Смерть близького члена сім’ї
A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім’ї
A2.3 Серйозні тілесні ушкодження
A2.4 Сексуальне насильство
A2.5 Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання
A2.6 Позбавлення свободи
A2.7 Примусова праця або служба
A3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна
Доведення завданної шкоди — це тема окремої розмови, але на сьогодні важливо зазначити, що Реєстр максимально спрощує подання доказів для постраждалих.
Інструкція, як подати заяву до Реєстру, є тут: https://rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim
Якщо у вас виникають інші питання щодо роботи Реєстру збитків, ви можете звернутися до Медійної ініціативи за права людини через будь-яку зручну для вас соціальну мережу або написати нам на пошту [email protected]
