Дружба без зради. Рідні шукають двох колишніх військовослужбовців, яких викрали у Херсоні
У вересні 2022 року в окупованому Херсоні росіяни викрали двох друзів — колишніх військовослужбовців Дмитра Дубовика та Анатолія Зубрицького, а також Олександра Зубрицького, дядька Анатолія. Сліди чоловіків, які окупанти намагалися замести, губляться у 2023 році у Чонгарі. Родина і друзі не припиняють їх шукати і просять про допомогу.
У другій половині вересня 2022 року мама і подруга Дмитра Дубовика отримали від нього дивні повідомлення. З акаунту Дмитра, якого росіяни викрали у Херсоні за кілька днів перед тим, надійшло відео з ним у нього вдома, яке мало би засвідчити, що чоловіка відпустили. Проте у Валерії, подруги Дмитра, склалося враження, що під час запису Дмитро дивився на когось перед ним. Ця людина, імовірно, контролювала процес запису.
Після надсилання Дмитро чи хтось інший хутко видалив відео. Втім, він залишив кілька текстових повідомлень і одне голосове, мамі, в якому обіцяв зателефонувати їй у WhatsApp, бо “Телеграм, я думаю, у мене дивляться”. Він не подзвонив.
Валерії у переписці у Signal Дмитро стверджував, що зник зі зв’язку на кілька днів, бо не мав інтернету. Оскільки вона знала про затримання друга, він визнав, що його допитували, але не відповів на запитання про катування.
Дмитро Дубовик. Фото з сімейного архіву
Він також не зміг назвати всі кодові слова, якими вони домовилися обмінюватися на початку кожної переписки, щоб підтверджувати свою ідентичність.
Зв’язок із Дмитром час від часу переривався. Останнє повідомлення з його акаунту Валерія отримала 6 жовтня того ж року: “Ви всі мене кинули”. З тих пір акаунт завмер.
Люди, які викрали Дмитра Дубовика, ймовірно, намагалися змусити його родичів і друзів повірити, що чоловік із власної волі розірвав із ними зв’язок, розраховували, що через це його припинять шукати. Принаймні, повідомлення з його акаунту мали посіяти сумнів у тому, що Дмитро в неволі. Так само росіяни вчинили, викравши у Херсоні іспанського волонтера Маріано Гарсія Калатаюда, а потім поширивши інформацію про його звільнення.
Дмитра Дубовика і його друга Анатолія Зубрицького викрали у Херсоні 17 вересня 2022 року. Зубрицький, який до 2020-го служив у СБУ, і Дубовик, колишній військовий льотчик, — ветерани війни на сході України. Припускаючи, що окупанти їх шукають, чоловіки переховувались у місті, постійно міняючи квартири і не перетинаючи блокпости. Вони знали про викрадення своїх колишніх колег, як і про те, що ні по Дмитра, ні по Анатолія у ті квартири, де вони жили до окупації, росіяни не приходили.
Дмитро Дубовик (праворуч) і Анатолія Зубрицький (ліворуч). Фото з сімейного архіву
Саме тому влітку вони разом повернулися в помешкання Анатолія, чия дружина з маленьким сином на той час уже виїхали з окупованого Херсона. Росіяни ніби тільки на це і чекали.
Анатолія і Дмитра викрали вдень на очах у сусідів, тому родичі і друзі дізналися про це миттєво. Вони також знали, що чоловіків не відпускали після викрадення: в камері, у яку їх помістили, ховали кнопковий телефон, з якого чоловікам вдавалося передавати вісті про себе рідним. У другій половині жовтня вони повідомили, що їх вивозять із Херсона.
Телефон, який переходив із рук в руки під час того, як із камери забирали чергового власника, залишився у камері.
В ув’язненні в Херсоні разом із Дмитром і Анатолієм був підприємець і волонтер Юрій Кайов, якого викрали на початку серпня. У свідченнях, які є у розпорядженні його дружини Ольги, Кайов, якого росіяни також досі утримують в ув’язненні, згадує, що Анатолія Зубрицького жорстоко катували. З нього також знущалися, примушуючи підписувати власні речі, які окупанти вивезли з його квартири, дарчими написами від “капитана СБУ”, і намовляти на себе і своїх колишніх колег для пропагандистських відеороликів.
Анатолій Зубрицький. Фото з сімейного архіву
За кілька днів після викрадення Анатолія росіяни викрали також його дядька, на той момент 62-річного Олександра Зубрицького.
Старший Зубрицький намагався знайти племінника. Сім’я сподівалася, що зможе звільнити Анатолія за викуп, щойно встановить місце, де його утримують. Але Олександру Зубрицькому нібито сказали, що “ними [Анатолієм і Дмитром] зацікавилися такі люди, що ваші гроші нікому не потрібні”, передає Вікторія Зубрицька, дружина Анатолія.
Родичі припускають, що Олександра Зубрицького викрали через те, що він відмовився вказати росіянам на колишніх військових і працівників правоохоронних органів і спецслужб серед мешканців вулиці, де він був “квартальним”. Кажуть, до нього приїжджали з цим кілька разів.
За словами Юрія Кайова, Олександра Зубрицького деякий час тримали у тому ж підвалі, що і його племінника, але замість того, щоб помістити літнього чоловіка у камеру, як Анатолія і Дмитра, його всадили на стілець у коридорі і пристібнули наручниками до решітки, де його мали бити росіяни і колаборанти, які проходили коридором. Так його тримали близько двох тижнів, протягом яких кілька разів, свідчи Кайов, водили на катування — в’язні чули його крики. Все це робили, імовірно, для того, щоб тиснути на Анатолія.
Коли окупанти почали виходити з Херсона, Анатолія і Дмитра і, імовірно, Олександра Зубрицького перевезли у колонію в Старій Збур’ївці у Голопристанській громаді. Туди вивозили й інших бранців з міста, яке от-от мали звільнити ЗСУ.
В’їзд до Старої Збур’ївки. Фото: Мост
Є свідчення, що з колонії чоловіків на деякий час перевезли в один із пансіонатів на Арабатській стрілці за Генічеськом. Там, як припускають свідки, їх та інших цивільних бранців тримали, поки тривав ремонт у СІЗО у Чонгарі, яке призначили для тимчасового утримання тих, кого викрали на окупованій частині Херсонщини. Згодом Дмитра і Анатолія перемістили у Чонгар. У Чонгарі сліди Зубрицького і Дубовика губляться.
Відомо, що чоловіків ще утримували там у перші місяці 2023 року. З тих пір до родичів доходила неперевірена інформація про переміщення їх у СІЗО в Сімферополі і згодом у російському Ростові. Про слабкого і хворого Олександра Зубрицького казали, що принаймні деякий час його тримали у лікарні у Криму.
У квітні 2023 року Вікторія Зубрицька отримала дзвінок з польського номера. Телефонував Анатолій. Просив ні про що його не запитувати і передати всім близьким, що він і Дмитро живі. За неперевіреною інформацією, в якийсь момент після того друзів роз’єднали.
Рідні та друзі продовжують шукати Дмитра Дубовика та Анатолія і Олександра Зубрицьких. Якщо ви володієте будь-якою інформацією про їхній стан і місце утримання, просимо вас зв’язатися з нами електронною поштою [email protected], у Facebook, Instagram або за номером телефону +38 095 415 95 46 (можна також зв’язатися через WhatsApp або Telegram).
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
