Рік справі російського військовополоненого Карташева: як її (не) розглядає Ірпінський суд
Микола Карташев — 22-річний російський військовий із Ростовської області, якого обвинувачують у вбивстві цивільного під час окупації Бучі у 2022 році. Йому інкримінують порушення законів і звичаїв війни. Це одна з небагатьох судових справ за обвинуваченням у воєнному злочині, адже вона не заочна, тобто Карташев є на лаві підсудних. Всього, за підрахунками МІПЛ, таких справ за два роки було не більше десяти. Попри очікування ефективного розгляду справи, ми бачимо протилежне — суд все ще не перейшов до розгляду доказів, а слухання повсякчас переносять. Це свідчить про небезпечну для правосуддя тенденцію. Детальніше про справу — в аналізі МІПЛ.
Суть справи
У 2022 році Микола Карташев у складі повітряно-десантних військ РФ був як окупант на Київщині. Одного дня разом із іншими росіянами він їхав колоною техніки по вулиці Вокзальній у Бучі. Його командир віддав наказ на розстріл “усіх, хто буде в чорному”. Слідство встановило, що Карташев вистрілив в охоронця супермаркету, який був цивільним. У 2022 році Росія засудила його за дезертирство, але згодом він, вочевидь, повернувся на фронт. Українські військові взяли Карташева в полон у лютому 2023 року на Харківщині — чи була вже тоді проти нього справа, наразі не відомо. Зараз він перебуває у таборі військовополонених у Львівській області.
Справу Карташева вже рік розглядає Ірпінський суд. Наразі її слухають по суті, але суд все ще не перейшов до вивчення доказів.
П’ять перенесених засідань
Обвинувальний акт надійшов до суду 30 вересня 2023 року. Під час підготовчого засідання захисник Артем Галкін, якого призначили з Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, просив повернути обвинувальний акт прокурору Михайлу Нечиталюку. Він зазначив, що в документі відсутні факти визнання Карташевим своєї вини під час досудового розслідування, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.
Другого листопада 2023 року Ірпінський міський суд дійшов висновку, що обвинувальний акт треба повернути прокурору через порушення принципу презумпції невинуватості — у ньому зазначені дані росіян, які, ймовірно, вчинили злочин разом із Карташевим. Прокурор подав апеляційну скаргу, вважаючи, що обвинувальний акт містив виключно фактичні обставини справи. Апеляція цю скаргу задовольнила.
Суд продовжив розгляд справи навесні наступного року — засідання призначили на 9 травня 2024-го. Карташева доставили з табору військовополонених. Зала судового засідання у той день була заповнена журналістами та представниками громадськості.
Прокурор попросив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Відповідно до нього Карташева обвинувачують у вбивстві цивільного чоловіка під час окупації — частина 2 статті 438 КК України. У вбитого немає родичів, тому потерпілі у справі відсутні. Про обрання запобіжного заходу прокурор не клопотав, оскільки Карташев перебуває у статусі військовополоненого, тож ризику, що він переховуватиметься, немає.
Російський військовий Микола Карташев за склом у залі засідання. Фото: МІПЛ
Прокурор, посилаючись на дотримання честі та гідності під час поводження з військовополоненими, попросив не знімати процес. Це нетипово, зазвичай такі питання порушує сторона захисту. Головуюча суддя Яна Шестопалова наголосила, що обвинувачений має право на висвітлення його судового процесу, а захисник Карташева зазначив, що узгодить із ним позицію до наступного засідання.
Проте 8 серпня Галкін на засідання не з’явився. Суд поставив питання про можливість подальшого розгляду. Карташев відповів: “Можемо без адвоката”. Але суд зауважив, що оскільки він є громадянином іншої країни й обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, без захисника продовжувати засідання не можна. Наступне суд призначив на 10 вересня.
Десятого вересня Карташева знову доставили до суду. Початок засідання затримали і журналісти, що чекали на нього, поїхали. Проте судове засідання вкотре не відбулось. Галкін подав клопотання про те, щоб призначити Карташеву нового захисника, оскільки сам він живе у Києві і не може їздити в Ірпінь на засідання.
Суддя перенесла засідання на 3 жовтня, але того дня колегія суддів не зібралася — так засідання відклали вже вп’яте. Дата наступного засідання наразі невідома.
Стан системи
Адвокатка і експертка МІПЛ Анна Рассамахіна наголошує, що справа Карташева виявляє системні недоліки українського правосуддя.
— Переважну більшість справ розглядають in absentia, тобто без обвинувачених, — говорить Рассамахіна. — У справах, які розглядають за участі обвинувачених, суд має можливість дослідити їхні свідчення та винести обґрунтоване рішення, яке набере чинності. Вирок можна буде виконати.
Натомість, наголошує адвокатка, вироки у справах in absentia, хоч вони і набрали чинності, суд може переглянути, якщо засуджений їх оскаржить. Однак це лише теоретично, бо поки що російські військові не подавали апеляційних скарг про перегляд заочних вироків, тобто позиція українських судів щодо цього не відома.
Судове засідання по справі Карташева. Фото: МІПЛ
— Розгляд справ in absentia — це інструмент для виняткових випадків. Та під час російсько-української війни він став нормою, — зауважує Рассамахіна. — Очевидно, що справи за участі обвинувачених мають розглядати якомога якісніше. Їх небагато, тож навіть за значної завантаженості судів це можна зробити.
Вона додає, що причини перенесення засідань щодо Карташева — не приїхав адвокат, завантажені судді тощо — повторюються і в інших справах. Водночас експертка МІПЛ називає неприпустимим ситуацію, коли через необґрунтоване повернення обвинувального акту прокурору розгляд справи зупинився на сім місяців.
Все це свідчить про те, що у справах, де російських військових обвинувачують у воєнних злочинах і де ці військові сидять на лаві підсудних, зберігаються ті ж самі проблеми правосуддя, що й у справах in absentia.
