Send Lette
Військовополонені

Родичі військовополонених 36 бригади закликали зробити все можливе, аби повернути рідних: випадки смерті в полоні стали постійними

Кількість смертей у російському полоні значно збільшилася через нелюдські умови утримання, катування, побиття, відсутність належного харчування і медичної допомоги. Особливо це стосується захисників Маріуполя, зокрема морпіхів 36 бригади. 

Про це під час пресконференції заявили експертки Медійної ініціативи за права людини, а також родичі військовополонених 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

“Нелюдські умови утримання призводять до того, що збільшується кількість загиблих в полоні. Якщо на початку вторгнення це були поодинокі випадки, то зараз ми це фіксуємо під час кожного обміну тілами.

Росія намагається зробити все можливе, щоб причина загибелі полонених не була встановлена. Бо це стається або через катування, або через захворювання внаслідок неналежних умов утримання, або через загальне виснаження”, — зазначає Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Фото: Віктор Ковальчук

За її словами, Росія через відсутність будь-якого контролю та повне нехтування нею базовими принципами міжнародного права запровадила у місцях утримання українських військовополонених “право на насилля”, яке особливо жорстоко застосовується саме до захисників Маріуполя.

Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини, підтверджує інформацію про численні випадки смерті в полоні.

“Ми отримуємо інформацію від родин тих, хто перебуває в полоні, та колишніх військовополонених. Під час спілкування з ними МІПЛ підтвердила уже 22 смерті в полоні. Але родичі заявляють про 160 смертей. Лише з останнього обміну тілами, за нашою інформацією, чотири людини померли саме в полоні. А в квітні була інформація про 11 загиблих у полоні”, — додала вона.

Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Фото: Віктор Ковальчук

Бєлячкова акцентує увагу на тому, що з полоненими 36 бригади в Росії поводяться надзвичайно жорстоко:

“Загалом у полоні перебуває близько 1300 військовослужбовців 36 бригади. Коли повертають тіла, серед них є ті, кого закатували до смерті. І значна частка з них — це морські піхотинці.

36 бригада і, зокрема, 501 батальйон, дуже рідно фігурують в обмінах. Більше того, так звані судові процеси, які Росія веде проти оборонців Маріуполя, ускладнюють обмін, оскільки після вироків полонених етапують для відбування незаконного покарання. Витягнути їх звідки дуже складно”.

Рідні військовополонених 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського та експерти МІПЛ під час пресконференції. Фото: Віктор Ковальчук

Бєлячкова додає, що підтвердження перебування в полоні від Міжнародного комітету Червоного Хреста не є гарантією збереження життя військового. Те саме зазначає і Мілана Компанієць, мати Юрія Гульчука, полоненого з 36 ОБрМП. Говорить, що під час зустрічі в одному з комітетів Верховної Ради їм повідомили, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну повернули 176 тіл тих, хто був у полоні. Близько 80 з них були підтверджені МКЧХ.

Мілана Компанієць розповіла, що вдалося дізнатися про умови утримання свого сина:

“Я дізналася такі речі, які мені, як матері, краще було би не знати. Я ще й медик, тому добре розумію, що означають всі ці симптоми, про які розповідали хлопці, котрим вдалося повернутися. Біля трьох ложок каші, пів чашки чаю і дві тоненькі скибочки хліба — це вся їжа. Просто пити можливості теж нема — одна чашка води на вісьмох. Таке виснаження дуже швидко призводить до фатальних наслідків. 18 годин на добу їх примушують стояти”.

“Мого сина добили електрошокером до паралічу ніг. Він втратив дар мовлення після чергових побоїв. Це може бути мікроінсульт чи інші ураження нервової системи”, — каже Компанієць.

Мілана Компанієць, мати Юрія Гульчука, полоненого з 36 ОБрМП. Фото: Віктор Ковальчук

Ганна Бей, дружина військовополоненого Павла Бея, старшого матроса 501-го окремого батальйону 36 ОБрМП, заявляє, що її чоловік втратив у полоні близько 35 кг ваги.

“Я вважаю, що це критичний момент дистрофії. Прошу також звернути увагу на те, що морпіхів звозять у Мордовську колонію. Там найгірші умови утримання і саме звідти часто повертають тіла закатованих полонених”, — зазначає Бей.

Ганна Бей, дружина військовополоненого Павла Бея, старшого матроса 501-го окремого батальйону 36 ОБрМП. Фото: Віктор Ковальчук

Водночас Юлія Петрик, дружина Микити Петрика, військовополоненого майора 36 ОБрМП, вимагає, аби Україна під час подання списків на обмін враховувала тривалість перебування в полоні.

“Наші рідні вже понад два роки в полоні. І треба звертати увагу на тих, хто перебуває там найдовше. А також на підрозділи, у яких найменший відсоток повернутих полонених”, — зазначає вона.

Юлія Петрик додає: “Якщо ж є можливість перевести військовополонених 36 бригади в іншу країну до кінця війни, як це було з командирами, яких передали в Туреччину, то ми, родичі, згодні на це. Адже там їх належно годуватимуть, забезпечать медичною допомогою і нормальними умовами”.

Юлія Петрик, дружина Микити Петрика, військовополоненого майора 36 ОБрМП. Фото: Віктор Ковальчук

Родичі військовополонених закликали світ і українську владу зробити все можливе, аби повернути з полону військових 36 бригади морської піхоти.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Родини загиблих у російському полоні військових мають отримувати 15 мільйонів гривень

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова вважає, що родини загиблих у полоні мають отримувати таку ж допомогу, як і родини військових, що загинули на полі бою. Для врегулювання цього питання у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Розповідаємо, чому він важливий.

5 Травня 2025

Військовополонені
Єдина платформа для родин зниклих безвісти запрацює вже у травні — Артур Добросердов 

Чи має Україна державну стратегію розшуку зниклих безвісти і повернення полонених? Що робити, якщо рідна людина потрапила в полон чи зникла безвісти? Як допомогти звільненню полонених і цивільних утримуваних і водночас їм не зашкодити? Ці питання обговорили на круглому столі “Зниклі та полонені: дорога до справедливості”. Організатором заходу стала громадська організація “Жінки роду” за участі об’єднань “Жінки ТРО”, “Жінки ЗСУ”, Національної спілки журналістів України. 

3 Травня 2025

Військовополонені
Ніхто не знав, чи він живий: жінки морпіхів розповіли правду про полон українських військових

Вони втратили здоров'я, мир, сон і спокій, але не втратили надії. Родини українських морпіхів, які майже три роки чекають повернення рідних із російського полону, борються не лише за життя своїх чоловіків, батьків і дітей, а й за власне виживання в умовах постійного стресу та невідомості.

1 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
В Україні судитимуть жінку, яка допомагала росіянам вивезти дітей до Криму. І ще 105 справ у судах

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

9 Травня 2025

Насильницькі зникнення
За останній місяць Росія затримала щонайменше 15 і засудила 39 цивільних українців

Приниження і переслідування вірних Україні мешканців окупованих територій — це щоденна практика, яка має різні форми, але одну мету: залякати, придушити будь-який, навіть символічний, опір окупації. За два останні тижні квітня росіяни затримали щонайменше шість мешканців окупованих через політичні мотиви територій і засудили — 20. Всього за квітень затримали щонайменше 15 і засудили щонайменше 39 цивільних українців.

8 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Більше публікацій