Send Lette
Війна і правосуддя

Родина, яка працювала на ФСБ, прокурор, який був бойовиком “ДНР”, і воєнні злочини: 83 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Донеччина

Агентурна мережа ФСБ. Вадим Грицюк із Одещини. Як солдат служив оператором роти протитанкових ракетних комплексів у ЗСУ. Слідство встановило, що через проросійські погляди він передав росіянам через Telegram інформацію про розташування ЗСУ. Раніше СБУ повідомляла, що Грицюк разом із братом входив до агентурної мережі ФСБ. Брата затримали під час спроби розвідати позиції ППО на Тернопільщині. Їх курував їхній батько, котрий виїхав до Росії у 2023 році й дистанційно збирав розвіддані для ФСБ. ЗМІ писали, що батько входив до помісної баптистської церкви, був скандалістом, називав себе екстрасенсом і намагався влаштуватися на Тернопільщині пастором до місцевої церкви, але його не взяли: бо він висловлював проросійські погляди, надсилав вірянам розпусні картинки. Грицюка обвинувачують у несанкціонованому поширенні інформації про ЗСУ. Справа № 233/3079/24. Засідання призначено на 8 листопада о 14:00 у Костянтинівському міськрайонному суді.

Прокурор-бойовик “ДНР”. Микола Усенко — прокурор Артемівської місцевої прокуратури Донецької області. У 2017 році його звинуватили в участі у незаконних формуваннях “ДНР”. Слідство стверджувало, що у 2014 році, коли Усенко працював в Артемівському відділі державної виконавчої служби управління юстиції, він приєднався до бойовиків. Нібито разом із місцевими блокував виїзд з шахти, звідки українські військові намагалися вивезти зброю на початку російського вторгнення на Донбас. Свідки розповіли, що він чергував на блокпості в Бахмуті та перевіряв квартири. Посадовець провину не визнавав. Пояснював, що як держвиконавець відвідував боржників. Після одного з таких візитів його затримали бойовики. Суд дослухався до Усенка і його свідків та виніс виправдувальний вирок. Втім апеляційний суд відправив справу на повторний розгляд. Його обвинувачують у створенні терористичної організації. Справа № 219/4802/18. Засідання призначено на 7 листопада о 13:00 у Дружківському міському суді.

Ще чотири справи з Донеччини — у таблиці МПЛ: учасник “Слов’янського полку”, справа Безлера, коригування по ЗСУ в Дружківці і спроба самогубства при затриманні в справі про коригування. 

Чернігівщина 

“Шут”. Михайло Казановський — 21-річний мешканець Іванівки, що в прикордонній громаді на Чернігівщини. За даними слідства, ФСБ завербувала його в березні 2022 року під час окупації регіону. Тоді він отримав оперативний псевдонім “Шут” та інструкції щодо розвідувально-підривної діяльності. Слідство встановило, що він збирав дані про дислокацію українських військових у регіоні, аби росіяни били по них артилерією. Казановського затримали під час виконання чергового завдання. Його обвинувачують у державній зраді. Справа  №744/291/24. Засідання призначено на 6 листопада о 10:00 у Чернігівському районному суді.

Ще п’ять справ з Чернігівщини — у таблиці МПЛ: керівник підрозділу “Укрзалізниці”, ще одна справа про підвал у Ягідному та воєнні злочини. 

Харківщина

Допомога росіянам. Михайло Чигринов — 38-річний мешканець Вовчанська. Слідство встановило, що він із перших днів вторгнення допомагав росіянам пально-мастильними матеріалами, житлом і харчуванням. Чигринов допомагав їм орієнтуватися на місцевості та показав дороги, відомі лише тутешнім, намагався придушити опір місцевих жителів. Він нібито “зливав” дані щодо людей, які допомагали ЗСУ, і організував чи брав участь у пограбуваннях низки українських підприємств та установ, розташованих на території Вовчанської громади. Прокуратура встановила, що він організував розграбування військової частини Нацгвардії, складів “Вовчанського м’ясокомбінату”, приміщень цукрового заводу у селищі Білий Колодязь Чугуївського району. Його обвинувачують у пособництві державі-агресору. Справа № 953/1172/23. Засідання призначено на 6 листопада об 11:00 у Київському районному суді Харкова.

Вбивство письменника Вакуленка. Владислав Нескородьєв і Сергій Удоденко — уродженці Луганщини. Вони служили у збройних формуваннях так званої “ЛНР” та у складі російської окупаційної армії. Під час захоплення Харківщини навесні 2022 року вони, за даними слідства, брали участь у катуванні місцевих. За наказом Нескородьєва Удоденко з іншими військовими викрав із дому та закатував Володимира Вакуленка, проукраїнського активіста, дитячого письменника. Його обвинувачують у пособництві державі-агресору. Справа № 638/87/24. Засідання призначено на 4 листопада о 12:00 у Дзержинському районному суді Харкова (in absentia).

Ще 11 справ з Харківщини — у таблиці МІПЛ: шпигунство, перехід на бік росіян, наставник монастиря, який благословляв російських військових, коригування обстрілів Харкова та обстріл села з танку. 

Сумщина

Ветеран АТО серед російських військовополонених. Михайло Найденко потрапив у полон до українських військових на Луганщині. Він родом із Сумщини. Відслужив строкову в прикордонних військах України. Закінчив Сумський аграрний університет. У 2013-2017 роках служив у ЗСУ, пів року провоював у зоні АТО. У 2019 році із сім’єю виїхав у Бєлгород. У 2021 році отримав паспорт РФ, а в лютому 2022 року — російський військовий білет. У прикордонній Сумщині досі мешкають його батьки. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 591/3720/24. Засідання призначено на 7 листопада о 16:00 у Зарічному районному суді Сум.

Списки тероборони Сум. Володимир Артюх колись був головою держархіву Сумської області, балотувався до міської ради від партії “За майбутнє”. Станом на 2022 рік був почесним головою обласної Спілки ветеранів Афганістану. СБУ затримала його під час спроби передати списки тероборонівців росіянам, які планували викрадати, катувати та вбивати цих людей. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 591/3267/22. Засідання призначено на 6 листопада об 11:00 у Зарічному районному суді Сум.

Ще чотири справи з Сумщини — у таблиці МІПЛ: коригування артилерії по області, голова місцевої громади, мародерство в окупації та заклик до перемовин. 

Київщина

Співпраця з росіянами. Володимир Узбек, Стефан Слабинський, Андрій Олифієць — жителі Михайлівки-Рубежівки (Київщина), яких обвинувачують у співпраці з росіянами та допомозі їм у грабунку. Правоохоронці вважають, що чоловіки передавали награбоване росіянам, допомагали прокладати маршрути в обхід позицій ЗСУ, били місцевих, які не погоджувалися співпрацювати з росіянами. Зокрема, за версією слідства, вони викрали автомобілі Toyota Rav-4 і Jaguar. Обвинувачені свою вину на суді цілковито заперечують. Адвокат одного з них звернувся з заявою до ЄСПЛ про те, що клієнта нібито тривають під вартою незаконно. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 367/4466/22. Засідання призначено на 7 листопада о 16:00 у Києво-Святошинському районному суді.

Ще шість справ із Київщини — у таблиці МІПЛ: депортація з Криму в Сибір, видворення з Криму, розстріл цивільних в окупації, заклик росіянки до чоловіка ґвалтувати українок, призов на службу в Криму та пропаганда від прихожанки Києво-Печерської Лаври. 

Черкащина

Злив інформації родичу в РФ. Олександра Руська — мешканка Одещини. Впродовж жовтня-листопада 2023 року вона, як каже слідство, повідомляла родичу в Росії про розташування українських військових і наслідки ракетних ударів РФ, зокрема в селах Вилкове й Приморське. Співрозмовник пересилав інформацію представникам російських спецслужб. Жінка збиралася виїхати з країни, під час обшуку у неї знайшли квитки до Росії. Її обвинувачують у несанкціонованому поширенні інформації про ЗСУ. Справа № 712/5664/24. Засідання призначено на 5 листопада о 12:00 у Соснівському районному суді Черкас.

Дніпропетровщина

Староста села. Наталія Казарєзова протягом 29 років працювала завідувачкою у селі Кіндрашівка Куп’янського району Харківської області. Під час окупації, каже слідство, вона співпрацювала з росіянами. Спершу як самопроголошена староста села, згодом як виконуюча обов’язки помічника начальника відділу Кіндрашівського територіального відділу окупаційної адміністрації. Займалася відновленням водопостачання, роздавала російську гуманітарку. Жінка провину не визнала. Пояснила, що очільник громади виїхав. Вона роздавала продукти, ліки й речі першої необхідності, які передавали волонтери з Харкова. Згодом з’явився голова села, який заявив, що домовився за російську гуманітарку. Попри заперечення Казарєзової, очільник громади призначив її старостою після того, як за це на зібранні проголосували місцеві. Суд першої інстанції засудив жінку до 5 років позбавлення волі. Проте апеляційний відправив справу на повторний розгляд. Її обвинувачують у колабораціонізмі. Справа № 183/224/23. Засідання призначено на 4 листопада о 13:00 у Новомосковському міськрайонному суді.

Херсонський депутат. Ілля Карамаліков — депутат Херсонської міської ради від Партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”. За версією слідства, він передавав Росії дані щодо проукраїнських політиків, активістів і правоохоронців. Закликав посадовців регіону співпрацювати з окупантами, організовував розміщення військових РФ і допомагав їм ремонтувати техніку. Карамалікова взяли під варту. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 214/4857/22. Засідання призначено на 4 листопада о 13:00 у Жовтневому районному суді Кривого Рогу.

Ще вісім справ із Дніпропетровщини — у таблиці МІПЛ: монтер колій та інформація для ФСБ, очікування на росіян у Києві, коригування обстрілів, здача розташування HIMARS, виправдовування “мирної людини”, провайдер у “ДНР” і згвалтування в окупації. 

Кіровоградщина

Робота на ФСБ з “Укроборонпрому”. Сергій Копанєв, вважає слідство, збирав інформацію для ФСБ. Нібито за наказом російських спецслужб у червні 2023 року він влаштувався на ремонтний завод радіотехнічного обладнання “Укроборонпрому” і там сфотографував інформацію з обмеженим доступом, надіслав її спецслужбам РФ у Telegram. В інтерв’ю чоловік виправдовував збройну агресію РФ. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 404/9352/23. Засідання призначено на 7 листопада об 11:30 у Кіровському районному суді Кропивницького.

Ще одна справа з Кіровоградщини — у таблиці МІПЛ: коригування по скупченню віськових.

Миколаївщина

Суднобудівний завод. Анатолій Іванцов — мешканець Миколаєва. За даними слідства, впродовж листопада-грудня 2023 року він передавав через Telegram представнику Росії інформацію про розташування ЗСУ за низкою адрес, зокрема, біля суднобудівного заводу чи військового госпіталю, висловлював припущення щодо проживань військових у селах неподалік. Також на прохання перевіряв розміщення військових на певних локаціях, інформував про блокпости. Його обвинувачують у несанкціонованому поширенні інформації про ЗСУ. Справа № 489/3111/24. Засідання призначено на 5 листопада о 14:00 у Ленінському районному суді Миколаєва.

Ще дев’ять справ з Миколаївщини — у таблиці МІПЛ: коригування по місту й області, дані про бронетанковий завод, співпраця в окупації та розмови на вулиці. 

Одещина

Наведення дронів. Лідія Косих — із села Великодолинське Одеської області. За даними обвинувачення, вона була учасницею агентурної мережі російського ГРУ, що діяла в Одесі. Через Telegram-чат жінка передавала інформацію про розташування ЗСУ та Нацгвардії в Одесі, Чорноморську, селищах Мала Долина й Таїрове для наведення “Шахедів”. Її обвинувачують у державній зраді. Справа № 947/8750/24. Засідання призначено на 6 листопада о 14:00 у Київському районному суді Одеси.

Повторний розгляд справи про “референдум”. Світлана Щербина — пенсіонерка з Херсонщини. Як встановило обвинувачення, у вересні 2022 року жінка увійшла до складу “дільничної виборчої комісії” у селі Новорайськ Бериславського району та проводила незаконний “референдум” про приєднання Херсонської області до Росії. Жінка обходила мешканців з бюлетенями. Суд першої інстанції застосував статтю 62 КПК про пом’якшення покарання та присудив їй 2 з половиною роки позбавлення волі. Прокуратура оскаржила цей вирок і просить суд про 8 років тюрми для Щербини. Нині справа на повторному розгляді. Її обвинувачують у колабораціонізмі. Справа № 522/10735/23. Засідання призначено на 7 листопада о 13:00 у Приморському районному суді Одеси.

Ще шість справ з Одещини — у таблиці МІПЛ: здача ветеранів АТО на Херсонщині, чиновниця з Херсона, “рубльова зона” в Херсоні, здача позицій ЗСУ в Херсоні та довідки на МСЕК за гроші.

Херсонщина

Боєць ССО. Сергій Десятник із Херсонщини раніше проходив військову службу, а у 2022 році за мобілізацією знову став до лав ЗСУ на посаду кулеметника Сил спецпризначення. У червні 2022 року під час виконання завдання на окупованій території він та ще кілька військових потрапили у полон. Чоловіка утримували в катівні, яку росіяни облаштували у приміщенні головного управління поліції. Як каже слідство, військового завербували і він видав закладені його групою місця схронів зброї, дислокації розміщення українських військових і конспіративні квартири бійців ССО. Крім цього, військовий випитував інформацію в інших полонених, схиляв переходити на бік ворога. Завдяки даним від Десятника росіяни затримали мешканців Херсона, які допомагали ЗСУ й отримали від Десятника вибухівку. Чоловіка взяли під варту. Його захисник просив суд про м’якший запобіжний захід, адже він потребує реабілітації. Вказував, що в полоні Десятника катували. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 766/1107/23. Засідання призначено на 5 листопада о 14:00 у Херсонському міському суді.

Ще 12 справ з Херсонщини — у таблиці МІПЛ: співпраця з росіянами в окупації, ведення війни в області, захоплення Криму, воєнні злочини, святкування “Дня Росії”, організація “референдуму”, фото українських могил для росіян.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Херсонського депутата Карамалікова судять за держзраду — в окупації він передав росіянам затриманого пілота

У Кривому Розі судять Іллю Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” За версією слідства, на початку окупації він видав Росгвардії російського пілота, якого затримали містяни. Це тягне на державну зраду. Карамаліков підтверджує, що відпустив військового, але доводить, що не через проросійські погляди. Йому загрожує 15 років або довічне ув’язнення. МІПЛ побувала на процесі.

18 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Розголошення держтаємниці, вивезення дітей у Крим та розстріл військовополоненого: нові судові засідання наступного тижня

В українських судах продовжують розглядати справи за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти національної безпеки. Медійна ініціатива за права людини зібрала 96 найцікавіших справ, які слухатимуть наступного тижня. У цьому матеріалі розповідаємо про них, місце і час проведення судових засідань.

13 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій