Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі
Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.
Так, наприклад, Дмитро Хилюк, кореспондент українського інформагентства УНІАН , викрадений російськими військами під час окупації Київщини на початку березня 2022 року, має статус зниклого безвісти, хоча правозахисники володіють інформацією про його утримання на території РФ.
— Я би хотіла зауважити, що коли ми говоримо про зниклих безвісти, це не лише військовослужбовці, які, ймовірно, загинули на полі бою, або цивільні, що померли під обстрілами в Маріуполі. Ми говоримо про тисячі цивільних, яких РФ свідомо приховує на своїй території. МІПЛ має список із 1908 верифікованих цивільних, які перебувають у російських тюрмах або на окупованих територіях, більшість із них — без будь-яких обвинувачень. Росія не підтверджує факту їх утримання та блокує будь-яку комунікацію з рідними та державою, — пояснила Катриченко.
За її словами, для всіх категорій родин зниклих безвісти головним запитом є будь-яка інформація про долю рідних. Важливим також є Реєстр збитків як інструмент визнання воєнних злочинів РФ проти українців:
— Компенсації та репарації не є нагальною проблемою для родин зниклих безвісти. Водночас в Україні зафіксовано понад 150 тисяч воєнних злочинів. Жодна правова система не здатна впоратись із розслідуванням такого масштабу. Але існування такого реєстру може стати своєрідною книгою пам’яті, яка зафіксує всі злочини, скоєні в Україні та за її межами внаслідок міжнародного збройного конфлікту.
Пряму трансляцію заходу дивіться тут.
