Родини полонених випустили «Московські конвенції», щоб нагадати світу про злочини РФ проти людяності
З початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація порушила всі можливі норми Женевської конвенції. Росіяни систематично катують та вбивають українських полонених, однак міжнародні організації як МКЧХ та ООН досі займають “нейтральну” позицію і не засуджують публічно дії РФ.
Асоціація родин захисників Азовсталі та Banda Agency випустили альтернативну версію Женевських конвенцій — “Московські конвенції”. Авторів цього тексту консультував Андрій Яковлєв, експерт Медійної ініціативи за права людини з Міжнародного гуманітарного права. Статті в альтернативних конвенціях написані на базі реальних свідчень колишніх полонених та їхніх рідних. Структура документа нагадує текст оригіналу, але його статті описують зовсім інші “норми”: катування електричним струмом, відрізання частин тіла, моральне та фізичне приниження, сексуальне насильство і навіть вбивства.
“Свавілля та безкарність дозволили російським катам переписати Женевські конвенції. Нині, і поки їх не спинить світ, вони — Московські”, — йдеться на перших сторінках книги.
Друковані примірники “Московських конвенцій” є англійською та українською мовами
Ігнорування злочинів Росії призвели до того, що вона встановлює свої правила: “Московська конвенція” — це не гіперболізована орвеллівська вигадка, а правдивіша реальність, ніж те, що Женевські норми працюють двосторонньо”, — кажуть в banda agency.
Проєкт має на меті донести факти порушення договору до світової спільноти та добиватися реакції міжнародних організацій на свавільну поведінку РФ.
“Наразі ми бачимо кризу діяльності міжнародних організацій. ООН не може виключити зі свого складу країну-терориста, яка у центрі Європи вбиває і калічить цивільних і дітей. МКЧХ не може знайти механізми впливу на Росію, щоб отримати доступ до місць утримання українських полонених у РФ. Як наслідок, українці гинуть у російській неволі через неналежні умови утримання і тортури”, — каже Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини.
Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини
Він додав, що Україна має й надалі тиснути на міжнародні організації з вимогою виконувати свій мандат: “Що залишається Україні в такому випадку? Безперечно вливати та закликати міжнародні організації робити свою роботу. У разі толеруванням злочинів РФ — робити дієві кроки, які покажуть, що ми самі створимо нові механізми. Адже якщо міжнародні організації виявляються недієвими у питанні захисту прав людини, то чи не час створювати нові?”.
У Медійній ініціативі за права людини кажуть, що презентований сьогодні проєкт дає змогу міжнародній спільноті оцінити дії агресора через призму порушень міжнародного права.
“РФ у війні проти України не визнає навіть мінімальних обов’язків гуманності, та не застосовує Женевські конвенції. Замість них демонструє свої “практики”, які для неї сильніші за будь-які міжнародні договори. І ці факти світ вперто не помічає, все ще створюючи ілюзію, що Москва дотримується правил ведення війни. Тому якщо лише свідчення звільнених з полону не діють, ми сподіваємося, викладене юридичною мовою спонукатиме світ діяти активніше”, — говорить Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ.
Тетяна Катриченко (друга праворуч), виконавча директорка МІПЛ
МІПЛ почала досліджувати тему утримання українських військовополонених у російському полону до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року РФ захопила тисячі полонених. За два з половиною роки документування свідчень звільнених полонених можна говорити, Російська Федерація вчиняє не просто воєнні злочини, а злочини проти людяності.
“Своїм відношенням до полонених Росія демонструє, що це загальнодержавна, широкомасштабна практика, що є однією з ознак вчинення злочину проти людяності”, – зазначає Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права.
Яковлєв підкреслює, що Женевські конвенції добре прописані. Вони регулюють обов’язки воюючих сторін по відношенню одне до одного. Однак цей документ є лише збіркою правил, а механізмів спонукання до їх виконання наразі немає.
“Нам потрібно думати про створення такої інфраструктури, яка б забезпечила виконання Женевських конвенцій. Це, безумовно, національні та регіональні суди, суди певних країн, наприклад, суди Євросоюзу, які мають єдину систему виконання вироків. Нам також треба пам’ятати, що не всі країни світу приєдналися до Римського статуту і відповідно лише ті, які приєдналися, готові визнавати рішення МКС і виконувати їх. Починати можна з того, щоб забезпечити виконання вироків національних судів. Зробити так, щоб рішення українських судів і суддів з універсальною юрисдикцією приймалися до виконання якомога більшою кількістю країн”, – говорить експерт.
У тому, що порушення Третьої Женевської конвенції та Першого додаткового протоколу — це частина цілеспрямованої адміністративної практики Росії, переконаний і Гущин Олег, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Він додає: “Міжнародні механізми реагування виявляються неефективними, особливо коли країна-порушник глузує з людських трагедій і має право вето у Раді Безпеки ООН. Проєкт започатковує нову форму впливу на міжнародну спільноту — виклад конвенції у тому вигляді, як її бачить і застосовує агресор: нелюдську, викривлену, криваву, жорстоку”.
Гущин Олег, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Родичі військовополонених закликають долучатися до розголосу ініціативи, адже “що більше ми говоримо про злочини Росії, то важче їх замовчувати”.
“Антонім словосполучення “людські права” — це “російський полон”. Страх за близьких у полоні і безвихідь від неможливості допомогти супроводжують нас щодня. Катування та концтабори — це не минуле. Це сьогоднішня реальність. Ми прагнемо розголосу та шукаємо тих, хто зможе довести, що людське життя має цінність”, — говорить Євгенія Синельник, представниця Асоціації родин захисників Азовсталі.
Брат Євгенії, незаконно засуджений на 27 років, досі перебуває у полоні.
Євгенія Синельник, представниця Асоціації родин захисників Азовсталі
Фізичні книги «Московських конвенцій» команда проєкту передасть політичним лідерам, послам та омбудсманам різних країн, а онлайн-версію можна переглянути на сайті moscowconvention.com.
Як самостійно доєднатися до поширення:
- Публікуйте дописи у соцмережах з тегом Червоного хреста (@icrc), матеріали можна завантажити за посиланням.
- Поширюйте сайт та онлайн-версію “Московських конвенцій” серед друзів-іноземців.
