Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими
Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.
З її слів, сім’ї відчувають нерівне ставлення до службовців ДШВ у питаннях обмінів і регулярності зустрічей родин із Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
— У нас дуже мало обміняних. У нас із п’яти ДШВ бригад за минулий рік повернули сумарно менше бійців, ніж у деяких бригадах за один обмін. Серед родин виникають конспірологічні теорії, які не мають нічого спільного з реальністю. Ми готові слухати і чути. Готові чути найстрашнішу правду. Ми просимо про комунікацію, це надзвичайно важливо. Ми віримо, що ви знайдете механізми зробити обміни пропорційними, — підкреслила Тетяна Гойдик.
Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр. Фото: Медіацентр
У Координаційному штабі проблему браку комунікації з родинами визнають. Заявляють, що вона спричинена недостатньою кількістю персоналу. За словами представника КШ Олега Слободяника, щотижня столичний офіс Коордштабу проводить зустрічі з близько 1000 представників родин. Для покращення комунікації у кожному обласному центрі планують відкрити регіональні центри.
Щодо обмінів, то на думку Слободяника, досягнути справедливої пропорційності неможливо, адже Росія використовує обміни зокрема для психологічного тиску на родини і дестабілізації ситуації в Україні, наприклад, повертає велику кількість службовців однієї бригади, ігноруючи інші.
— На жаль, мусимо усвідомлювати, що в цьому процесі справедливості просто не існує. І забезпечити її надзвичайно складно, — зазначив представник КШ. — Зважайте на те, що в Росії відсутній інтерес до обмінного фонду з росіян. Координаційний штаб працює з низкою проєктів, щоб стимулювати запити з ворожої сторони, аби ми повертали більше наших захисників. До прикладу, ворожа сторона робить запит на 12 — 20 своїх людей, а відбувається обмін 150.
Олег Слободяник, представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти, МІПЛ, закликала Координаційний штаб продовжити роботу над створенням громадської ради при КШ. На її думку, включення сімей полонених та зниклих безвісти військових до цього органу допоможе зняти напругу:
— Цей процес розпочався і ми побачили зміни, які відбулися в листопаді 2024 року: з’явилась Рада Координаційного штабу як вищий керівний орган. І саме вона має затвердити положення про громадську раду, вимоги до конкурсного відбору тощо. Запуск громадської ради стане доказом з боку держави, що чесний і прозорий діалог можливий. Ми не говоримо про участь у перемовних групах чи розкриття нюансів. Залучення родин у громадську раду зніме цю напругу.
Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти, МІПЛ. Фото: Медіацентр
— У полоні нам доводили інформацію, що ми не потрібні своїй державі, що ми не потрібні Росії і вони взагалі не знають, що з нами робити. А вже тут, в Україні, коли повернувся, ти розумієш, яка колосальна робота ведеться, — говорить Євген Дідківський, колишній полонений службовець 95-ї ОДШБр. — Не тільки державними органами, які відповідають за це питання, а й рідними і близькими, громадськими організаціями. Ти розумієш, що ти повернувся туди, де тебе люблять, де на тебе чекали і для того, щоб ти повернувся, багато зробили.
Євген Дідківський, колишній полонений службовець 95-ї ОДШБр. Фото: Медіацентр
Наразі в Центральному управлінні цивільно-військового співробітництва ЗСУ триває робота над розбудовою структури соціального супроводу, говорить Володимир Горін, начальник управління ЦВС Командування ДШВ ЗСУ. Ця робота орієнтована на підтримку полонених та їхніх родин.
— Щойно наші хлопці повертаються з полону, ми намагаємося одразу з ними зустрітися, відвідуємо їх у нашому реабілітаційному центрі. Ми одразу комунікуємо зі всіма медичними закладами, де наші хлопці перебувають на лікуванні, щоб до них потрапити. Ми розуміємо, як це важливо для кожного військовослужбовця почути і відчути те, що він не один, що він — частина нашої військової родини, — сказав Горін.
Володимир Горін, начальник управління ЦВС Командування ДШВ ЗСУ. Фото: Медіацентр
Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ
