Роль світу у війні в Україні: як міжнародна спільнота може допомогти
Впродовж останніх двох тижнів Україна взяла участь у декількох важливих світових подіях. Це Мадридський саміт НАТО, де Україні пообіцяли зброю та визнали, що «сильна і незалежна Україна є життєво необхідною для стабільності Євроатлантичного простору». А також зустріч у Гаазі на честь 20-річчя Міжнародного кримінального суду та Міжнародна конференція з питань відновлення України в Лугано. На цих міжнародних заходах говорили і про права людини в Україні. Про те, які висновки зробили українські правозахисники після цих зустрічей, йшлося під час етеру в Twitter, який МІПЛ проводить із незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.
У конференції в Лугано взяла участь голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Вона виступала в панелі щодо соціального відновлення України. За її словами, на конференції недостатньо обговорювали питання правозахисту, а більшість часу приділили економічному відновленню України.
Тетяна Печончик на позачерговій конференції ОБСЄ у Відні, яка відбувалася у червні 2022 року
«На мій погляд, тема прав людини та правосуддя не була пріоритетною для цієї конференції. Йшлося більше про реконструкцію інфраструктури, відновлення економіки та цифрові технології. Я одна виступала на тему правозахисту протягом двох днів.
Ми побачили дуже амбітний план відновлення України. Але в ньому права людини також не представлені на першому плані. З боку уряду, я вважаю, це неправильно. У дуже важливому документі, такому як Угода про асоціацію з ЄС, теж багато написано про економіку. Але все починалося зі справедливості та прав людини. Думаю, що українська влада має визначити права людини, як основу для всіх економічних реформ і відновлення України», – зазначила Тетяна Печончик.
Водночас проблеми, які стосуються прав людини в Україні, на конференції все ж прозвучали. Це підкреслив під час етеру Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження». На його думку, одне з найголовніших завдань для українського громадянського суспільства – це продовжувати роботу над документуванням воєнних злочинів Росії.
Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження»
«Зараз дуже важливо зібрати всі відповідні дані, які потім будуть використані в судових процедурах для забезпечення справедливості. Це непросте завдання, тому що навіть коли ми маємо величезну кількість доказів і свідків цих злочинів, це не стає доказом для судової влади та інших», – сказав Олександр Сушко.
Чи вдасться завдяки зібраним свідченням і доказам притягнути до відповідальності президента Росії Володимира Путіна – таке питання поставив один зі слухачів етеру. На його думку, агресію Росії зможе зупинити лише воєнна перемога України. Ось, що про це думає Тетяна Печончик:
«З військової точки зору нам буде набагато простіше фізично заарештувати Володимира Путіна. Але є й інші можливості. Звичайно, ми не можемо притягнути до відповідальності Путіна на національному рівні, тому що глави держав мають дипломатичний імунітет. Тож це може зробити тільки Міжнародний кримінальний суд, який розслідує воєнні злочини та злочини проти людяності в Україні. Це займе роки – п’ять, сім чи десять років. І ми не знаємо, чи знайдуть слідчі МКС достатньо доказів, щоб довести, що накази про вчинення воєнних злочинів віддавав сам Путін. Проте МКС не має юрисдикції розслідувати злочини агресії, які є джерелом всіх інших злочинів. Тому український уряд і українське Міністерство закордонних справ зараз наполегливо просувають ідею створення Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії. І ми як громадянське суспільство підтримуємо цю ідею».
Окрім ініціативи створення Спеціального трибуналу українські правозахисники адвокатують ратифікацію Римського статуту, який потрібен для гармонізації українського законодавства з міжнародним.
Проте Росія вчиняє настільки багато воєнних злочинів, що навіть із внесеними змінами українська система правосуддя не зможе розслідувати таку кількість справ. Від 24 лютого Офіс генпрокурора зареєстрував 20 тисяч проваджень. Щодня додається близько двохсот. Координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова розповіла, що її команда вже звернулася по допомогу до міжнародних партнерів.
Команда МІПЛ та представники нідерландської фундації Get Together for Ukraine на акції під посольством Росії у Гаазі
«Ми зустрілися з кількома юристами у Нідерландах, Німеччині і поговорили з ними про відкриття проваджень щодо воєнних злочинів, якщо вони мають доступ до свідків або жертв у своїх країнах. Наприклад, вони можуть отримати свідчення від біженців, яким вдалося втекти з окупованих територій України. Ми відчуваємо велику підтримку українців міжнародною спільнотою і спроби допомогти нам розслідувати злочини Росії. Звичайно, масштаби цих злочинів настільки великі, що в Україні не вистачає можливостей для розслідування».
Увагу міжнародної спільноти відчувають і постраждалі від російської агресії. Зокрема після позачергової конференції ОБСЄ у Відні розгорнулася кампанія на підтримку Альони Лапчук, чоловіка якої знайшли вбитим із ознаками катування в окупованому Херсоні, та Олени Шевченко, яка понад три місяці шукає свою сестру Людмилу і намагається витягнути з полону її чоловіка Ігоря, якого утримують у СІЗО № 2 у російському Брянську.
«Посли країн-учасниць ОБСЄ були вражені виступами постраждалих. Вони написали багато твітів та дописів у Фейсбуку про те, що почули. Вони сказали нам, що для них було дуже важливо почути ці свідчення. Бо одна справа – прочитати історії українців на вебсайтах, а інша – почути свідчення особисто», – переповіла фідбек учасників конференції Ольга Решетилова.
Прослухати етер можна впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.
