Send Lette
Інші воєнні злочини

Роль світу у війні в Україні: як міжнародна спільнота може допомогти

Впродовж останніх двох тижнів Україна взяла участь у декількох важливих світових подіях. Це Мадридський саміт НАТО, де Україні пообіцяли зброю та визнали, що «сильна і незалежна Україна є життєво необхідною для стабільності Євроатлантичного простору». А також зустріч у Гаазі на честь 20-річчя Міжнародного кримінального суду та Міжнародна конференція з питань відновлення України в Лугано. На цих міжнародних заходах говорили і про права людини в Україні. Про те, які висновки зробили українські правозахисники після цих зустрічей, йшлося під час етеру в Twitter, який МІПЛ проводить із незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

У конференції в Лугано взяла участь голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Вона виступала в панелі щодо соціального відновлення України. За її словами, на конференції недостатньо обговорювали питання правозахисту, а більшість часу приділили економічному відновленню України.

Тетяна Печончик на позачерговій конференції ОБСЄ у Відні, яка відбувалася у червні 2022 року

«На мій погляд, тема прав людини та правосуддя не була пріоритетною для цієї конференції. Йшлося більше про реконструкцію інфраструктури, відновлення економіки та цифрові технології. Я одна виступала на тему правозахисту протягом двох днів. 

Ми побачили дуже амбітний план відновлення України. Але в ньому права людини також не представлені на першому плані. З боку уряду, я вважаю, це неправильно. У дуже важливому документі, такому як Угода про асоціацію з ЄС, теж багато написано про економіку. Але все починалося зі справедливості та прав людини. Думаю, що українська влада має визначити права людини, як основу для всіх економічних реформ і відновлення України», – зазначила Тетяна Печончик.

Водночас проблеми, які стосуються прав людини в Україні, на конференції все ж прозвучали. Це підкреслив під час етеру Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження». На його думку, одне з найголовніших завдань для українського громадянського суспільства – це продовжувати роботу над документуванням воєнних злочинів Росії.

Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження»

«Зараз дуже важливо зібрати всі відповідні дані, які потім будуть використані в судових процедурах для забезпечення справедливості. Це непросте завдання, тому що навіть коли ми маємо величезну кількість доказів і свідків цих злочинів, це не стає доказом для судової влади та інших», – сказав Олександр Сушко.

Чи вдасться завдяки зібраним свідченням і доказам притягнути до відповідальності президента Росії Володимира Путіна – таке питання поставив один зі слухачів етеру. На його думку, агресію Росії зможе зупинити лише воєнна перемога України. Ось, що про це думає Тетяна Печончик:

«З військової точки зору нам буде набагато простіше фізично заарештувати Володимира Путіна. Але є й інші можливості. Звичайно, ми не можемо притягнути до відповідальності Путіна на національному рівні, тому що глави держав мають дипломатичний імунітет. Тож це може зробити тільки Міжнародний кримінальний суд, який розслідує воєнні злочини та злочини проти людяності в Україні. Це займе роки – п’ять, сім чи десять років. І ми не знаємо, чи знайдуть слідчі МКС достатньо доказів, щоб довести, що накази про вчинення воєнних злочинів віддавав сам Путін. Проте МКС не має юрисдикції розслідувати злочини агресії, які є джерелом всіх інших злочинів. Тому український уряд і українське Міністерство закордонних справ зараз наполегливо просувають ідею створення Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії. І ми як громадянське суспільство підтримуємо цю ідею».

Окрім ініціативи створення Спеціального трибуналу українські правозахисники адвокатують ратифікацію Римського статуту, який потрібен для гармонізації українського законодавства з міжнародним.

Проте Росія вчиняє настільки багато воєнних злочинів, що навіть із внесеними змінами українська система правосуддя не зможе розслідувати таку кількість справ. Від 24 лютого Офіс генпрокурора зареєстрував 20 тисяч проваджень. Щодня додається близько двохсот. Координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова розповіла, що її команда вже звернулася по допомогу до міжнародних партнерів.

Команда МІПЛ та представники нідерландської фундації Get Together for Ukraine на акції під посольством Росії у Гаазі

«Ми зустрілися з кількома юристами у Нідерландах, Німеччині і поговорили з ними про відкриття проваджень щодо воєнних злочинів, якщо вони мають доступ до свідків або жертв у своїх країнах. Наприклад, вони можуть отримати свідчення від біженців, яким вдалося втекти з окупованих територій України. Ми відчуваємо велику підтримку українців міжнародною спільнотою і спроби допомогти нам розслідувати злочини Росії. Звичайно, масштаби цих злочинів настільки великі, що в Україні не вистачає можливостей для розслідування». 

Увагу міжнародної спільноти відчувають і постраждалі від російської агресії. Зокрема після позачергової конференції ОБСЄ у Відні розгорнулася кампанія на підтримку Альони Лапчук, чоловіка якої знайшли вбитим із ознаками катування в окупованому Херсоні, та Олени Шевченко, яка понад три місяці шукає свою сестру Людмилу і намагається витягнути з полону її чоловіка Ігоря, якого утримують у СІЗО № 2 у російському Брянську.

«Посли країн-учасниць ОБСЄ були вражені виступами постраждалих. Вони написали багато твітів та дописів у Фейсбуку про те, що почули. Вони сказали нам, що для них було дуже важливо почути ці свідчення. Бо одна справа – прочитати історії українців на вебсайтах, а інша – почути свідчення особисто», – переповіла фідбек учасників конференції Ольга Решетилова.

Прослухати етер можна впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Інші воєнні злочини
Росіяни засудили до 19 років ув’язнення інженера Запорізької АЕС Сергія Потинга

26 березня російський суд засудив працівника Запорізької АЕС Сергія Потинга до 19 років колонії. Його звинуватили в незаконному зберіганні зброї та намаганні підірвати автівку представника силових структур Росії (ст. 222, 205, 30 КК РФ). До вироку чоловік майже два роки перебував у російській вʼязниці. Перед тим окупанти викрадали його рідних, аби ті розповіли, де Сергій переховується.

26 Березня 2025

Інші воєнні злочини
Окупаційна поліція проводить рейди у селищах Донеччини

Окупаційна поліція провела 25 березня рейд у селищі Донське на півдні Донецької області з оглядами сотень домівок і авто і перевірками документів у мешканців. Про це йдеться у повідомленні “міністерства внутрішніх справ” у Донецьку.

26 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Більше публікацій