Send Lette
Адвокація

Російські суди над українськими полоненими з точки зору міжнародного права: МІПЛ провела експертну дискусію в Гаазі

Медійна ініціатива за права людини організувала круглий стіл “Позбавлення права на справедливий суд у міжнародному кримінальному праві”. У ньому взяли участь Андрій Костін, Генеральний прокурор України, Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, прокурор Андрій Лещенко з Офісу ГПУ, Максим Тимочко, офіцер відділу міжнародного права Міноборони України, Ділета Маркезі, доктор з Міжнародного гуманітарного і кримінального права, та Ірина Марчук, доцентка кафедри міжнародного та кримінального права Копенгагенського університету. Модерувала захід Надія Волкова, засновниця і директорка Ukrainian Legal Advisory Group.

Перед початком дискусії Медійна ініціатива за права людини продемонструвала сюжет, який команда зняла спеціально для заходу у Гаазі, аби занурити їх у контекст проблеми. Для ролику журналісти МІПЛ опитали людей, які стикнулися з судовою системою РФ.

Дискусію розпочав генпрокурор Андрій Костін, закцентувавши увагу на тому, що Росія грубо порушує міжнародне гуманітарне право щодо режиму окупованих територій. Він також наголосив на порушенні РФ юридичного імунітету українських військових, які відповідно до Женевських конвенцій у жодному разі не можуть притягатися до відповідальності за участь у військових операціях. Костін згадав приклади багатьох бійців “Азову” і “Айдару”, яких звинувачують в участі у “терористичних організаціях” чи “поваленні влади” на окупованих територіях. З його слів, навіть юридична логіка таких звинувачень цілком відсутня, оскільки той же “Азов” Росія внесла до списку терористичних організацій лише за три місяці після того, як у полон потрапили “азовці”, проти яких фабрикують кримінальні справи. Іншими словами, їх судять за те, що раніше не було криміналізовано. Такий підхід суперечить основам права.

Андрій Костін, Генеральний прокурор України, брав участь у заході МІПЛ онлайн. Фото: Генеральна прокуратура України

Не менш прикра ситуація, за словами Генпрокурора Андрія Костіна, з цивільними українцями, яких почасти Росія тримає в ув’язненні без пояснення причин. У випадку кримінальних процесів над ними на окупованих територіях мало би застосовуватися українське кримінальне законодавство, а не законодавство країни-окупантки. Не кажучи вже про вивезення цивільних українців із окупованих територій в Росію, що суворо заборонено міжнародним правом.

— Ми повинні забезпечити повагу до права на справедливий суд в умовах війни, — заявляє Костін. — Коли порушення цього права відбувається в контексті збройного конфлікту, це з впевненістю можна кваліфікувати як воєнний злочин. Безсумнівно, що серед уже зафіксованих 130 тисяч воєнних злочинів, вчинених Росією, ми розслідуємо і випадки позбавлення права на справедливий суд для українських військовополонених і цивільних затриманих. 

Зі слів Генпрокурора, наразі його офіс порушив три кримінальні справи проти суддів, які від імені Росії працюють на окупованих територіях. Але випадків порушення прав людини, зокрема на справедливий суд, значно більше, ніж про це відомо правоохоронцям. Тому Костін подякував громадським організаціям, які займаються моніторингом цих кейсів і надають інформаційну підтримку прокуратурі та іншим органам.  

— Фізично моніторити судові процеси в Російській Федерації дуже непросто, — підкреслила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. — Ті, хто досліджує політично вмотивовані суди, перебувають під постійним ризиком арешту чи допиту у ФСБ. Попри це, МІПЛ разом із партнерами уже виявила 204 вироки російських та окупаційних судів щодо цивільних затриманих та військовополонених українців. Утім ми вважаємо, що їх може бути значно більше, адже вирахувати їх непросто, а сотні подібних справ просто зараз розглядаються у судах.

Ольга Решетилова (ліворуч), голова Медійної ініціативи за права людини. Фото: МІПЛ

Зі слів Решетилової, аналізуючи судові процеси проти захоплених Росією українців, МІПЛ дійшла висновку, що всі вони є частиною цілеспрямованої політики російської держави. Влада РФ використовує свою судову систему для переслідування українців, пропаганди і виправдання власних злочинів. Голова МІПЛ констатувала, що особливо багато судових процесів відбувається над захисниками Маріуполя, яких Росія звинувачує у злочинах проти цивільного населення, вчинених самими російськими військовими.

— Нам потрібно пояснити міжнародній спільноті, що це не має нічого спільного з правосуддям. І останнє рішення Європейського суду з прав людини — також про це свідчить.

— У ньому сказано, що створені Росією суди в окупованому Криму є незаконними. Відтак ми можемо провести паралелі з іншими окупованими територіями. Те, про що правозахисники говорять вже багато років, тепер підтверджено ЄСПЛ. Але позиція МІПЛ полягає у тому, що все це треба розглядати в контексті загальної державної політики Росії. Тобто позбавлення права на справедливий суд не можна відділяти від решти злочинів, які вчиняє Росія, — додала Ольга Решетилова.

Нагадаємо, що в день проведення круглого столу два міжнародні суди видали вкрай важливі рішення, які стосуються російсько-української війни в цілому і позбавлення права на справедливий суд зокрема. Так, Європейський суд з прав людини визнав російське керівництво відповідальним за систематичні порушення прав людини у тимчасово окупованому Криму, про що йдеться у рішенні ЄСПЛ у рамках міждержавної справи “Україна проти Росії (щодо Криму)”. Одним із численних порушень прав людини визнано поширення законодавства Російської Федерації на територію АР Крим, у результаті чого суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом. А Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу і начальника Генерального штабу ЗС РФ Валерія Герасимова за підозрою у вчиненні в Україні воєнних злочинів.

Без вини винні

Представник Офісу Генерального прокурора Андрій Лещенко у виступі зосередився на нестиковках, які в обвинуваченнях українським військовим висуває російська прокуратура.

— Маємо багато кейсів, коли українських офіцерів Збройних сил звинувачують у воєнних злочинах, зокрема в обстрілах цивільних об’єктів, хоча на той момент ці військовослужбовці фізично не могли вчинити такого злочину, — зазначив Лещенко. — Наприклад, обвинувачений військовий міг бути в іншому місці чи у відпустці. Однак росіян це не бентежить, вони намагаються використати будь-яку можливість, аби дискредитувати і наші Збройні сили, і нашу країну.

Андрій Лещенко, представник Офісу Генерального прокурора. Фото: Ірина Драбок

Коментуючи позбавлення права на справедливий суд як воєнний злочин, Ділета Маркезі, доктор з Міжнародного гуманітарного і кримінального права, зосередилася на історичній ретроспективі цієї проблеми. Зокрема, прокоментувала різницю між відмовою у справедливому судовому розгляді як воєнному злочині і порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини. За словами Маркезі, на всі порушення, які відбуваються під час збройного конфлікту, необхідно дивитися комплексно, оскільки часто різні види воєнних злочинів, зокрема порушення права на справедливий суд, повʼязані між собою і є ланками системи злочинів.

— Держави та недержавні групи часто використовують несправедливі судові процеси як грізну зброю у війні, — заявляє адвокатка. — Вони позбавляють окремих осіб судових гарантій або взагалі відмовляють їм у судовому розгляді. Однак такі порушення часто є частиною значно ширшої системи злочинів, таких як катування та насильницькі зникнення.

Ділета Маркезі, доктор з Міжнародного гуманітарного і кримінального права. Фото: Ірина Драбок

У тому, що російські судові процеси проти українців мають спільні системні ознаки, які можна кваліфікувати як міжнародний злочин, переконана й Ірина Марчук, доцентка кафедри міжнародного та кримінального права Копенгагенського університету. Вона говорить, що такі судові процеси є відображенням російської політики переслідування етнічних українців і кримських татар, зокрема в окупованому Криму.

— Право на справедливий суд — фундаментальне. На жаль, його порушення на окупованих частинах України відбувається в різних формах. Уперше цей злочин вчинено в Криму, та після цього він розповсюдився на решту окупованих територій, — зазначає Марчук.

— З часу окупації Криму судді повністю ігнорували будь-які запити від захисників “підозрюваних”, а обвинувачення будувалося почасти на анонімних свідченнях. Тобто чіткі індикатори того, що суди не були незалежними, були вже тоді. З часом ситуація ще більше погіршилася і тепер перекинулася на новоокуповані території.

Ірина Марчук, доцентка кафедри міжнародного та кримінального права Копенгагенського університету. Фото: Ірина Драбок

У свою чергу Максим Тимочко, офіцер відділу міжнародного права Міноборони України, зупинився на тому, яким чином має відбуватися правосуддя в окупації. Він підкреслив, що суд, який на окупованій території діє відповідно до міжнародного права, не є апріорі незаконним. Ба більше, міжнародне гуманітарне право зобов’язує окупаційну владу забезпечити справедливе правосуддя на контрольованих нею територіях. Так, у Женевській конвенції 1949 року щодо захисту цивільного населення значна увага приділена формуванню правопорядку і судової системи на окупованій території.

— На практиці це означає, що Росія мала б залишити в силі кримінальне законодавство та судову систему України на окупованих територіях. Але вона свідомо ігнорує закони та звичаї війни і не визнає свої обов’язки держави-окупантки. Натомість вона анексувала окуповані території, що ще більше обтяжує її відповідальність, — переконаний Максим Тимочко.

Максим Тимочко (праворуч), офіцер відділу міжнародного права Міноборони України. Фото: Ірина Драбок

Підбиваючи підсумки заходу, голова МІПЛ Ольга Решетилова зазначила:

— Ще донедавна позбавлення права на справедливий суд вважалося доволі екзотичним злочином у міжнародному кримінальному праві. Звичайно, цим заходом у Гаазі ми поки не ставимо собі за мету, аби Міжнародний кримінальний суд вже сьогодні почав розслідувати цей злочин. Але дуже важливо вже зараз привертати увагу міжнародної спільноти до цього. Нам потрібно показувати, що Росія створює якусь абсолютно паралельну правову реальність. І нічого спільного з правосуддям вона не має.

Цей матеріал підготовлено за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Ігор Вишневський, журналіст МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Обстріл лікарень Києва. Правозахисники вимагають від міжнародної спільноти рішучих дій для захисту України

Публікуємо спільну заяву Коаліції “Україна. П’ята ранку”, до якої входить Медійна ініціатива за права людини, щодо ракетного обстрілу Російською Федерацією медичних закладів та цивільної інфраструктури України. 

8 Липня 2024

Адвокація
Росія хоче таємно поховати вбитих українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микиту Ханганова

Окупаційна влада Бердянська планує таємне поховання українських підлітків Тіграна Оганнісяна та Микити Ханганова. Про це Медійній ініціативі за права людини стало від Григорія Оганнісяна, батька Тіграна.

3 Липня 2024

Адвокація
Відстрочка від мобілізації для рідних зниклих безвісти: що не так з постановою Кабміну

“Чому мого чоловіка планують мобілізувати, якщо він має право на відстрочку, адже наш син зник безвісти на війні?” — говорить Олександра Громовик. Вона одна з сотень, хто звертається з таким питанням до МІПЛ. Свої вимоги представники ТЦК обґрунтовують постановою Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року. Однак в цій частині вона порушує закон.

6 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій