Росіяни вбивають двічі: смертельна тактика подвійних ударів
Однією з тактик Росії у війні проти України є подвійні удари (double taps), коли в місце, куди щойно влучили, невдовзі б’ють знову. З лютого 2022-го до 31 серпня 2024-го дослідники із громадської організації Truth Hounds нарахували 36 таких обстрілів: у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Вінницькій і Хмельницькій областях. Уперше таке сталося 1 березня 2022 року, коли Росія вдарила двома ракетами по Харківській ОВА. Тоді одна з них упала перед будівлею, а друга влучила в дах — загинуло 44 людини.
За останній рік кількість подвійних ударів РФ по Україні суттєво зросла. Упродовж восьми місяців 2024-го документатори верифікували 20 випадків double tap, що більше, ніж у 2022 та 2023 роках сукупно. Значно почастішали обстріли з іскандерів, проте повторних ударів росіяни також завдають калібрами, шахедами, С-300 й іншим озброєнням. Дослідники наголошують: зростання кількості російських подвійних обстрілів по Україні збіглося з призначенням в РФ нового командувача Ракетних військ і артилерії та нового начальника Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони.
Як російські подвійні удари вбивають рятувальників, правоохоронців і медиків
Від double taps найбільше страждають рятувальники, правоохоронці та медики швидкої, адже саме вони першими прибувають на місце обстрілів. З 24 лютого 2022-го до 4 квітня 2024-го внаслідок подвійних ударів РФ загинув 91 український рятувальник, іще 348 були поранені. Так, 15 березня 2024-го росіяни двічі обстріляли іскандерами Одесу, убивши 21 людину та поранивши 75. Під час повторного удару загинули фельдшер Сергій Ротару та рятувальник Денис Колесніков, які поїхали на виклик після першого обстрілу. У серпні СБУ затримала агента ФСБ, який скорегував удар по Одесі.
У липні росіяни завдали подвійного удару по Будах на Харківщині, теж іскандерами. Тоді загинули 24 людини, серед яких рятувальник Артем Костиря. За словами колег, деесенесник прибув на місце першого влучання гасити пожежу та надавати допомогу цивільним. Дізнавшись про ризик повторного обстрілу, вивів людей подалі, а сам не встиг урятуватися. Тоді ж загинув поліцейський Олексій Кощій. Поранення отримали 25 людей, серед яких теж були рятувальники і правоохоронці.
У серпні 2023 року росіяни вдарили ракетою по житловому будинку в центрі Покровська на Донеччині й убили двох людей. Коли деесенесники витягували постраждалих і вбитих із-під завалів, стався ще один обстріл — цього разу РФ поцілила в готель неподалік. Від повторного удару загинув, зокрема, полковник служби цивільного захисту Андрій Омельченко. Його колега Віталій Кінц отримав важкі поранення — чоловіка ушпиталили, але 13 серпня він помер. Ще кілька рятувальників постраждали. Про це в коментарі МІПЛ розповів Анатолій Рябошапка, адвокат родини Віталія Кінца. У травні 2024-го СБУ затримала корегувальників подвійного удару РФ по Покровську.
З огляду на випадки загибелі рятувальників унаслідок російських обстрілів в Україні оновили протоколи реагування ДСНС, зокрема замінили бронежилети.
“Ми втратили кількох рятувальників, тому що бронежилети не закривали весь тулуб. У великому бронежилеті незручно працювати, але це питання безпеки, життя і смерті”, — наголосив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Під час обстрілу Покровська в серпні 2023 року, крім рятувальників, росіяни поранили 29 поліцейських. Серед постраждалих — правоохоронець Володимир Нікулін. Саме він потрапив у стрічку “20 днів у Маріуполі”, де, зокрема, евакуював команду фільму разом із відзнятим матеріалом, коли перебувати в місті було вже неможливо. Володимир переїхав до Покровська, де продовжив служити в поліції. Коли росіяни обстріляли Покровськ 7 серпня 2023-го, Нікулін поїхав надавати допомогу цивільним і потрапив під повторний удар. Правоохоронець отримав уламкові поранення.
Ще один російський double tap по поліцейських стався у вересні 2024 року. Тоді росіяни двічі атакували дронами лікарню в Сумах. Повторного удару вони завдали, коли на місце обстрілу прибули правоохоронці. Унаслідок цього загинув полковник Ігор Поладич, який пропрацював у поліції понад 20 років.
Журналістика в умовах double taps. Як убезпечити себе та не нашкодити екстреним службам
Від російських подвійних ударів потерпають і журналісти, які висвітлюють війну та працюють на місці обстрілів. У квітні 2024-го росіяни обстріляли житлові будинки Харкова — загинули чотири людини, ще 12 постраждали. Під час однієї з повторних атак отримав контузію журналіст “Накипіло” Віктор Пічугін, який фіксував наслідки прильотів.
Наступного ж дня, 5 квітня, Росія завдала п’ятьох ракетних ударів по Запоріжжю. Тоді загинуло четверо цивільних, іще 20 постраждали. Під повторними обстрілами опинились і медійники. Журналістка ТСН Кіра Овес і кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова були поранені під час другого прильоту.
Українські медійники адаптуються до роботи в умовах війни й удосконалюють безпекові протоколи. По-перше, щоб убезпечити себе, а по-друге, щоб не наражати на додатковий ризик екстрені служби й інших людей на місці прильотів. Журналістка “Накипіло” Юлія Напольська зазначає, що всі її співробітники завжди мусять носити аптечку, а під час роботи “в полі” — ще й бронежилет і шолом. Також раз на пів року медійники проходять курси з надання домедичної допомоги. Коли хтось із журналістів працює на місці обстрілу, колеги залишаються на зв’язку, відстежують повітряну тривогу та повідомляють про небезпеку. Приїжджаючи на пошкоджений об’єкт, команда “Накипіло” паркується носом авто лише в протилежний бік від нього й оглядає місцевість, щоб знайти укриття на випадок повторної атаки. Крім того, журналісти уважно слухають рятувальників і ховаються, коли ті кричать: “Небо!”. Якщо перебувати на місці удару стає небезпечно, медійники відразу їдуть звідти.
“Накипіло” має правила й щодо публікації контенту в умовах війни, адже передчасне інформування про влучання та їхні наслідки наражає на небезпеку екстрені служби й загалом людей, які перебувають поряд. Саме тому медіа чекає три години, якщо росіяни поцілили в цивільний об’єкт, і 12 — коли у військовий. Проте, зазначає Юлія Напольська, якщо представники влади повідомили про обстріл раніше, то журналісти можуть не дотримуватися цього таймінгу.
Як РФ тероризувала подвійними ударами Сирію
Війна проти України — не перша, де Росія вдається до double taps. У Сирії Центр правосуддя та підзвітності налічив 58 подвійних ударів із 2013 до 2021 року. Таких обстрілів різко побільшало з 2015-го, коли у війну на боці сирійського уряду вступила РФ. Унаслідок double taps, зокрема, страждає цивільна оборона “Білі шоломи”, яка з 2014-го надає гуманітарну допомогу у воєнних умовах. У 2023 році організація повідомляла про 306 своїх рятувальників, убитих російськими та сирійськими військами, переважно внаслідок повторних ударів.
Переломним моментом стала подвійна російська атака на завод із виготовлення оливкової олії в Бініні в березні 2016-го. Коли команда “Білих шоломів” вирушила на місце першого прильоту, росіяни завдали ще близько 11 ударів, убивши та поранивши кількох рятувальників.
У липні 2019 року в Сирії літаки обстріляли ринок Маарат ан-Нуман. Після прибуття рятувальників туди ж влучила ще одна авіабомба, яка забрала понад 80 життів і поранила близько 200 людей. Росіяни заперечили свою причетність до атаки, опублікувавши кадри нібито неушкодженого Маарат ан-Нуман, але насправді це був ринок Аль-Хал, розташований неподалік. Журналісти дослідили відео свідків, бортовий журнал і записи пілотів і з’ясували, що ударів завдав саме російський винищувач, який вилетів із бази приблизно за 80 км від місця обстрілу.
Також росіяни намагалися дискредитувати сирійські гуманітарні організації, звинувачуючи їх у тероризмі, погрожуючи насильством і виправдовуючи удари по них.
Унаслідок почастішання подвійних ударів “Білі шоломи” мусили вдосконалити безпекові протоколи. Зокрема, волонтери заходять на місця прильотів двома групами. Перша швидко оцінює ситуацію, а друга, дочекавшись безпечного моменту, допомагає постраждалим. Крім того, рятувальники проводять стратегічну розвідку, відстежують активність сирійської та російської авіації. Також “Білі шоломи” використовують систему раннього попередження про можливі обстріли, повідомляють про загрозу в онлайн-режимі, а центри та медзаклади організації мають світлове сповіщення про наближення ворожих літаків.
Подвійні удари та міжнародне право
Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ із міжнародного права, зауважує: Римський статут забороняє атакувати невійськові об’єкти, вбивати чи ранити цивільних, а також персонал, який допомагає постраждалим і ліквідує наслідки обстрілів. Нападати на цивільних забороняють і Женевські конвенції. Водночас, за словами юриста, росіяни навмисне атакують українських медиків і рятувальників, що призводить до більшої кількості загиблих і постраждалих, адже екстрені служби не зможуть допомогти цим людям.
“Коли подвійні удари постійно повторюються та масштабуються, їх варто оцінювати як прояв систематичного нападу (тобто урядової політики) й, відповідно, як злочин проти людяності”, — наголошує Андрій Яковлєв.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
