Росіяни засудили до 18 років експоліціянтку з Маріуполя: її звинуватили у тероризмі
29-річну Альону Голтвенко, яка до повномасштабної війни працювала у Національній поліції України в Маріуполі, в Росії засудили до 18 років ув’язнення. Понад рік вона перебувала в СІЗО-1 у Ростові-на-Дону.
Російський суд стверджує, що Голтвенко разом із іншим українцем — Олександром Саакяном — підпалили в Маріуполі три автомобілі з “символікою, що відображає підтримку спеціальної військової операції”.
Чоловіку призначили 22 роки позбавлення волі та оштрафували на 550 тисяч рублів. Перші два роки терміну він проведе у в’язниці, решту часу — у колонії суворого режиму. Його звинувачують у шпигунстві, підробці паспорта, незаконному обігу вибухівки, залученні людини в терористичну діяльність, участі в терористичній спільноті, підготовці та вчинення теракту.
Альону Глотвенко звинувачують у теракті та участі у терористичній спільноті. Суд слухав її справу в закритому режимі.
Альона Глотвенко. Фото з соціальних мереж дівчини
Коли росіяни окупували Маріуполь, жінка залишилися доглядати бабусю й продовжувала працювати, поки була можливість. Аби мати хоч якісь гроші на життя, продавала ліки на ринку. Вона також допомагала ЗСУ й передавала інформацію про переміщення російських військових колон і розташування підрозділів.
На початку окупації росіяни схиляли жінку до співпраці, але вона відмовилась. Через це змушена була пройти фільтрацію.
Перебуваючи у СІЗО, Голтвенко час від часу листувалася з рідними, розповідала, що багато читає і займається спортом: “Скинула вагу, навіть м’язи з’явилися. Стежу за собою”. Писала також, що бракує сигарет, солодощів, що мріє про косметику й парфуми: “Дуже хочеться вафель і шоколаду. З речей треба тільки джинси й кросівки. З побутової хімії — бритви, шампунь та гель для душу. В СІЗО можна парфуми на розлив у пластику. У мене вдома їх багато”.
Друг Альони Сергій розповідає, що до викрадення у вільний час вона любила грати на піаніно і малювала. В увʼязненні жінка створює портрети співкамерниць — українок, яких у цьому слідчому ізоляторі тримають окремо від решти бранців. У листах до рідних Альона пише, що щиро турбується про жінок, із якими сидить у камері.
Авторка: Яна Ільків, журналістка МІПЛ
