Send Lette
Насильницькі зникнення

Розшук цивільних заручників: в Україні призначать відповідального

Незабаром Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими отримає повноваження щодо обліку, розшуку та повернення цивільних громадян, затриманих у зв’язку зі збройною агресією РФ. Зміни до відповідної постанови перебувають на розгляді Кабміну. Якщо все погодять, в Україні буде “єдине вікно”, куди звертатимуться родини заручників. У МІПЛ наголошують, що бачать ризики такого кроку.

Про це, зокрема, йшлося під час круглого столу “Зниклі під час війни. Як Україні знайти та повернути своїх?” Захід ініціювали Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини ZMINA в партнерстві з Міжнародною комісію з питань зниклих безвісти (МКЗБ) та за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”. Зустріч відбулася напередодні в Києві. До обговорення запросили представників державних органів, залучених до роботи Координаційного штабу, громадські організації, Міжнародний комітет Червоного хреста.

Експерти говорили на дві основні теми. Перша зміни в структурі, уповноваженій на координацію зусиль для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Друга облік, пошук та звільнення цивільних заручників.

Окремо йшлося про міжвідомчу координацію під час надання державної підтримки зниклим безвісті, цивільним заручникам та їхнім рідним.

Круглий стіл “Зниклі під час війни. Як Україні знайти та повернути своїх?”

Від початку збройної агресії РФ у 2014 році тисячі цивільних були затримані або викрадені представниками підконтрольних Росії сил на окупованих територіях і на території РФ. Їх часто піддавали судовому переслідуванню та тримали у місцях позбавлення волі. Після початку повномасштабного вторгнення кількість затримань значно зросла. Так само зросла кількість зниклих безвісти. Наразі важко сказати, скільки цивільних українців перебувають у місцях несвободи у зв’язку зі збройною агресією РФ. Але родина кожного з них потребує підтримки та доступу до інформації.

“Сім’ї зниклих безвісти мають право на доступ до інформації про перебування чи умови зникнення щодо їхніх родичів, зазначив Метью Холідей, директор Європейських програм МКЗБ. Вони мають право отримувати інформацію про розслідування щодо зниклих безвісти членів своїх родин, мають знають місце та обставини їх зникнення. Це право забезпечується статтею 24 конвенції ООН “Про захист усіх осіб від насильницьких зникнень”, і Україна є частиною цієї конвенції. Родини також завжди повинні мати право контролювати особисті дані, які вони надали про свого зниклого родича це право вибору, яку інформацію вони готові передавати”.

Про проблему комунікації та інформаційний вакуум говорила і Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ: “Реєстр зниклих безвісти існує, але не працює в повному обсязі. Багато родин не мають контактів зі слідчими, які повинні розслідувати факти зникнення безвісти”.

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ

З цими проблема зіштовхуються як родичі цивільних заручників, так і військовополонених. Але якщо армійцями займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, то до обліку і розшуку цивільних дотичні різні структури від Національного інформаційного бюро до Офісу омбудсмена. Знайти одного відповідального, до якого родини можуть звернутися із запитами, неможливо.

Ситуація має змінитися найближчим часом. На цьому наполягають у Корштабі. Там говорять, що Міністерство оборони погодило зміни до постанови № 257 і вже скоро до їхньої компетенції потраплять цивільні. Координаційний штаб зможе не тільки обліковувати їх, але й вести перемовини з Росією про безумовне звільнення. Відповідаючи на запитання МІПЛ, які механізми для цього існують, представник Координаційного штабу Богдан Охріменко сказав, що алгоритми напрацьовують.

Водночас виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко зазначила, що існують ризики:

“З одного боку, є тисячі родин в Україні, які чекають на своїх рідних. Вони втомились звертатися роками до різних структур і скрізь отримувати відписки. Вони хочуть знати, хто той один відповідальний від держави, до кого можна звернутися. З другого — є застереження щодо передачі питання цивільних до Координаційного штабу. По-перше, ця структура діє фактично в структурі Міністерства оборони, його керівником є голова Головного управління розвідки МОУ. Тобто логічно, що ця структура має займатися пошуком та поверненням полонених українських військовослужбовців. По-друге, передбачається, що відповідальним у структурі Корштабу за напрямок по цивільних має бути Олександр Кононенко. Олександр — представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони. Тобто людина, яка також має захищати права військовослужбовців. Чи встигатиме він опікуватися ще й цивільними — головне запитання”.
Говорили і про підтримку родин заручників та військовополонених.

У листопаді 2022 року набрав чинності новий закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”. Ухвалення цього документу стало важливим кроком з боку держави щодо підтримки родин цивільних заручників. Сім’ям та колишнім незаконно затриманим надали ключові гарантії. Втім за рік, відколи закон працює, не всі його положення реалізовані. Зокрема, звільнені та їхні родини не отримують належної медичної допомоги.

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ (ліворуч), та Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ (в центрі) під час круглого столу “Зниклі під час війни. Як Україні знайти та повернути своїх?”

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Насильницькі зникнення
Окупація Новокаїрів: за що росіяни викрали місцевого жителя

Микола Гарбар — мешканець села Новокаїри. Це Бериславський район Херсонщини. Перед початком повномасштабного вторгнення Росії він жив у рідному селі, працював механізатором у фермерському господарстві. Чоловіка викрали росіяни. Можливо, за наводкою призначеного окупантами старости. З того часу рідні не мають про нього жодної звістки.

12 Січня 2024

Насильницькі зникнення
Останній дзвінок із окупації: куди зник Олександр Щербатий з села Шестовиця

Майже місяць тривала окупація села Шестовиця Чернігівської області. 31 березня 2022 року Збройні сили України звільнили населений пункт. Проте досі залишається невідомою доля його мешканця — 48-річного Олександра Щербатого.

9 Січня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій