Розстріли цивільних авто, викрадення та зґвалтування: у селах поблизу Іванкова повідомляють про воєнні злочини
Наймасштабніша колона російської техніки, яка була в Україні, рухалася у напрямку Києва, через селище міського типу Іванків та інші найближчі села. Військові рф на 40 днів фактично заблокували частину сіл, а ще частину, включаючи Іванків, окупували. Там росіяни руйнували будинки місцевих артилерією та авіацією, вбивали цивільних людей, які намагалися виїхати, викрадали чоловіків і жінок та вдавалися до зґвалтувань.
Медійна ініціатива за права людини зібрала повідомлення від місцевих жителів та сільської ради щонайменше про п’ять воєнних злочинів. А таких там сотні.
Що відбувалося біля Іванкова
Селище міського типу Іванків розташоване на відстані 50 км від Чорнобиля та 80 км від Києва. Саме через Іванків та найближчі села проходить траса Київ-Овруч, якою російські військові рухалися в напрямку Києва для штурму столиці. Саме на цій автодорозі стояла частина тієї приблизно 60-кілометрової колони, про яку повідомляла американська супутникова компанія Maxar.
Колона російської техніки, яка мала наступати на Київ. Фото: Maxar
Як кажуть жителі сіл Рудня-Шпилівська та Феневичі, колона російських військ почала рухатися ще 24-го лютого, а 25-го траса була повністю зайнята російською технікою.
«Вони їхали і розстрілювали навкруги. Якщо траплявся якийсь транспорт — стріляли, не дивлячись. Тоді деякі люди в перші дні хотіли виїхати на власному транспорті з села, майже всіх розстрілювали», — розповідає місцева мешканка Тетяна.
Знищені автомобілі цивільних на узбіччі біля Іванкова. Фото: МІПЛ
За кілька днів рух трасою припинився. Військові розташувалися на узбіччі. При цьому, кажуть жителі сіл, відходити далеко в ліс вони боялися — максимум на п’ять-сім метрів.
Частина особового складу з окупаційних військ поселилася в будинках місцевих жителів у селах Феневичі та Прибірськ.
«Одну бабусю вигнали з хати, сказали іти шукати інше житло. Ще одну сім’ю з дітками-двійнятками теж вигнали, і в їх хаті жили. Ходили, заглядали по будинках, видивлялися машини. У сусідів забрали машину типу бобік, а потім ще приїжджали запчастини забирали до того бобіка», — зазначила жителька Прибірська Ольга.
Також відомо, що російські військові базувалися на території лісгоспу біля села Шпилі та заходили в село Запрудка.
За словами Ольги, яка живе поблизу дороги, перші одиниці техніки почали виїжджати в напрямку Чорнобиля ще 29 березня. Загалом протягом чотирьох днів відступу російські військові відвели щонайменше 2 тисячі одиниць техніки — по 500-700 одиниць на день.
Знищена російська техніка поблизу траси. Фото: МІПЛ
Три населені пункти практично знищені
Голова Іванківської селищної ради Тетяна Свириденко розповіла про знищення щонайменше трьох населених пунктів у громаді — Тетерівське, Кухарі та Підгайне.
Як розповіли жителі села Запрутка, що розташоване неподалік, російські літаки протягом 22 днів скидали авіабомби на села поблизу.
“Вранці, вдень і ввечері регулярно завдавали авіаударів. Пролітали по кілька літаків і скидали авіабомби. Це було наче за графіком. Військові нам пояснювали, що вони ймовірно боялися бути відрізаними від шляхів відступу і що через ці села наші зможуть їх оточити”, — розповів місцевий мешканець Артем.
За підрахунками жительки хутора неподалік Запрутки Ніни, всього за 22 дні росіяни скинули понад 300 бомб. Вона переконана, що це була саме російська авіація, бо в цих селах росіян не було, вони розміщувались ближче до дороги.
Один зі зруйнованих будинків у селі Феневичі. Фото: МІПЛ
«В Підгайному зруйновано 90% будинків. Села просто зрівнювали з землею понад 20 днів. Ми приїжджаємо туди до людей, питаємо, чи щось їм треба, вони говорять: нічого не треба, головне, що ми вижили», — зазначила Тетяна Свириденко.
У Підгайному та Тетерівському до повномасштабного вторгнення рф проживали по понад 300 людей, а в Кухарях — понад 700. Адміністрація селищної ради надала МІПЛ відео зруйнованих населених пунктів.
Також в селищній раді повідомили про значні пошкодження у селах Слобода Кухарська, Захарівка, Жміївка та Термахівка.
Батьки двох неповнолітніх дівчат заявили про зґвалтування дітей
У селі Запрудка російські військові зґвалтували двох дівчат 15-ти та 16-ти років. Це підтвердили у селищній раді та зазначили, що місцева поліція взяла свідчення у батьків дівчат.
«Вони (військові рф — ред.) зґвалтували двох дівчат у Запрудці. Один місцевий скот, який з ними їздив, показував, що отут одна живе, отут інша, яку можна…», — розповів один з працівників селищної ради.
Коли саме це сталося, він не повідомив. Натомість за словами місцевих жителів, у селі були переважно військові слов’янської зовнішності, яких вони називають «срочниками».
Також не називають і імені людини, яка співпрацювала з російськими військовими.
Порожні коробки від російських сухпайків залишились після російських військових. Фото: МІПЛ
Викрали чотирьох чоловіків, які шукали зв’язок
Майже з перших днів окупації в Іванкові та інших селах зник телефонний зв’язок та інтернет. Люди намагалися шукати місця, де ще залишався сигнал, та проходили по кілька кілометрів у пошуках можливості подзвонити.
Четверо жителів села Прибірськ також вирішили поїхати пошукати зв’язок. Серед них був чоловік старшого віку та троє молодих хлопців, двоє з них — брати.
Як каже місцева мешканка Ольга, чоловіки збиралися їхати в село Оране, за кілька кілометрів від Приборська. Після цього додому вони не повернулися.
«Батько двох братів їздив питати про них в окупантів. Йому сказали: їх тут немає, ними займаються слідчі», — розповіла Ольга.
За її словами, російські військові також цікавилися у місцевих, чи є в селі АТОшники, а коли дізнавалися адреси, ходили по будинках.
У селищній раді підтвердили зникнення чотирьох чоловіків. Там також додали, що це не перший випадок масового викрадення людей.
«Була ситуація, коли один чоловік, який співпрацював з росіянами, підпалив пожежну частину в селі. Його місцеві знайшли і набили. Він пішов і поскаржився окупантам. Ті забрали цих хлопців та відвезли до Чорнобиля. Десь за тиждень-півтора вони повернулися», — розповів працівник селищної ради.
Вогнева точка російських військових. Фото: МІПЛ
Колишнього воєнкома та його дружину взяли в заручники — згодом відпустили
Ще одне викрадення сталося на самому початку російського вторгнення. Тоді росіяни почали активно шукати колишнього військового комісара Іванкова — Олександра, який зараз на пенсії.
Знайти його відразу не вдалося. Тому росіяни приїхали до Воропаївки, де живе теща колишнього воєнкома. Там також була і його дружина Валентина.
Сусідка Марія розповіла, що до неї прийшли шестеро російських військових. Двоє зайшли в хату, четверо стояли з автоматами у дворі.
«Питали за сусідку Валю. Я кажу: ми з самого початку на вулицю не виходимо, ніхто ні з ким не спілкувався, нічого я не бачила. Хоч насправді і бачила, але навіщо мені видавати свою сусідку», — зазначила пані Марія.
Пані Марія – сусідка, у якої військові рф питали про Валентину. Фото: МІПЛ
Тоді росіяни забрали Валентину. А її чоловіка знайшли згодом. Приблизно за тиждень Валентина повернулася. Її, за словами сусідки, тримали в селі Катюжанка. Ще за тиждень повернувся і сам колишній воєнком. Його, нібито, відвозили до Чорнобиля. Але підтвердити цю інформацію у Олександра та Валентини не вийшло — в селі немає зв’язку, а місце їх перебування невідоме.
Викрадення та насильство щодо цивільних людей — воєнний злочин
Юрист Української правової консультативної групи Віталій Хекало наголошує, що військовим заборонено безпідставно затримувати цивільне населення.
«Це є порушенням законів і звичаїв ведення війни щодо цивільного населення, більшість яких прописані в Женевській конвенції (IV) про поводження з цивільним населенням 1949 року та Додатковому протоколі (І) до конвенції від 1977 року», — зазначив Віталій Хекало.
За його словами, катування, фізичне насильство і тримання заручників у нелюдських умовах, окрім порушень міжнародного гуманітарного права, є порушенням основоположних прав людини.
«Тортури і побиття людини становить загрозу її життю і здоров’ю. Катування, фізичне і психологічне насильство, нелюдські умови тримання також завдають шкоди честі і гідності», — додав юрист.
Він також зазначив, що відповідальними за ці злочини є як самі виконавці, так і ті, хто віддає відповідні накази.
_______________
Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.
Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com
Артур Пріхно, МІПЛ
