Насильницькі зникнення

Самостійні пошуки: як Сергія Удовіченка, викраденого росіянами біля Балаклії, шукає брат

Агроном Сергій Удовіченко зник у середині березня в селі Байрак Балаклійського району. Чоловік приїхав туди в лютому, аби готуватися до сезону, не підозрюючи, що за лічені дні опиниться під окупацією. 

Вже майже пів року його шукає брат Олександр. Він зібрав усю можливу інформацію про його викрадення, але досі не знає, де саме росіяни утримують Сергія.

Про те, як і чому викрали чоловіка і яка найбільша проблема з поверненням цивільних людей додому — в матеріалі МІПЛ. 

“Ви його більше не побачите” 


Село Байрак розташоване поблизу річки Сіверський Донець. Населений пункт на кілька сотень людей приваблював російських військових стратегічним розташуванням — саме там вони планували перейти річку і рухатися в напрямку Гусарівки та Барвінкового.

Сергій Удовіченко приїхав туди незадовго до початку повномасштабного вторгнення на роботу. Коли почалися обстріли, залишився в селі перечікувати.

Агроном Сергій Удовіченко зник у середині березня в селі Байрак Балаклійського району. Фото надала родина зниклого

19 березня він зідзвонювався з братом. Казав йому, що збирається виїжджати. З того часу на зв’язок не виходив.

У квітні Олександру зателефонувала дівчина, що мала родичів у селі Байрак. Розповіла, що чоловіка, схожого за описом на його брата, росіяни викрали з його подвір’я.

“Троє росіян зайшли на подвір’я, дали йому дві фляги з водою і сказали нести. Куди — невідомо. Там була бабуся, сусідка, яка в них запитала: “Куди ви його ведете?” Вони відповіли: “Ви його більше не побачите”, — переповідає Олександр історію викрадення свого брата, яку знає від селян. 

Залишили всі документи і телефон 


Сусід Сергія після викрадення чоловіка зайшов до нього в будинок. Там знайшов  документи: паспорт і водійське посвідчення. Не забрали росіяни й телефон Сергія. 

Олександр відзначає: навіть те, що його брат народився в Росії і має відповідну позначку про це у паспорті, не вплинуло на росіян, які його викрали.

Сергій народився в Росії, але це не вплинуло на росіян, які його викрали

“Він народився в російському місті Орськ, — пояснює Олександр. — І хоч має українське громадянство, в паспорті в нього це зазначено. Але тоді там багато кого викрадали”. 

Сергій має проукраїнську позицію. Напередодні зникнення Олександр пояснював йому, що проявляти свою позицію в умовах окупації небезпечно. Він вважає, що брата викрали, бо росіяни там ледь не в кожному чоловікові бачили шпигуна. 

Системна проблема


“Я контактую з іншими родичами зниклих. Таких людей у Балаклії та районі дуже багато. Більшість достеменно не знає нічого, окрім дати зникнення”, — говорить Олександр Удовіченко. 

Він зазначає, що частину людей утримували в неволі відносно недовго, а потім відпускали. З чим це пов’язано, досі залишається загадкою. 

“Розслідування викрадення і утримання в полоні мого брата, як цивільної особи, веде поліція, — продовжує Олександр. — Але я розумію, що той обсяг злочинів, які повинні зафіксувати і розслідувати співробітники МВС, дуже великий. Як довго чекати результатів розслідування, невідомо, ніхто мені на це питання не може відповісти”.

Пошук і повернення з полону цивільних, на думку Олександра, наразі не має системного підходу. 

“Є органи і служби, але вони займаються як військовими, так і цивільними. Рекомендація здати аналіз ДНК і чекати на результати розслідування поліції мене не влаштовує. Я хочу дізнатися, де тримали мого брата, за що його забрали, що з ним робили, де він є”, — каже Олександр. 

Зараз чоловік опитує людей, яких росіяни утримували в неволі у Балаклії. Він підозрює, що спочатку його брата відвезли саме туди, а потім могли забрати до Росії. Однак підтверджень цьому він поки знайти не може. 

Артур Пріхно, МІПЛ

—————

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Вбивства в Гостомельському аеропорту: перша ексгумація тіла 

31 березня 2022 року російські війська залишили Бучу. Після так званого “жеста доброї волі” світ побачив справжнє обличчя рашизму — впродовж 33 днів окупації росіяни вбивали, катували, ґвалтували і мародерили. Ми розповідаємо історію місцевої жительки Юлії Баіш-Луцик і її чоловіка, якого викрали та вбили росіяни.

7 Грудня 2023

Насильницькі зникнення
“Чорнобаївський навідник”: як Максим Біличук пережив викрадення, сім місяців полону, тортури, та все ж опинився на підконтрольній Україні території

Максим Біличук — тридцятирічний мешканець Чорнобаївки, стратегічно важливого села поблизу Херсона, де розташований аеродром. Ані військового, ані волонтерського досвіду до повномасштабного вторгнення не мав. Перші півтора місяця великої війни провів у підвалі з племінником, дружиною та сусідами.

30 Листопада 2023

Насильницькі зникнення
Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Відбулась міжвідомча нарада щодо роботи Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

18 Листопада 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
“Треба змінити споживацький підхід до жертв війни і їхніх трагедій”, — Ольга Решетилова

Складається враження, що правосуддя дуже часто не встигає за запитом на справедливість. Воно складне. Воно іноді залежне від політики. Разом із тим, уявлення про справедливість також не мають бути інфантильними. Прагнучи справедливості, ми повинні брати на себе відповідальність.

7 Грудня 2023

Війна і правосуддя
У США чотирьох російських військових звинуватили у воєнних злочинах

США оголосили звинувачення чотирьом військовим армії РФ у воєнних злочинах: тортурах, незаконному ув’язненні та нелюдському поводженні. Вони скоїли це проти американця під час окупації Херсонської області.

7 Грудня 2023

Насильницькі зникнення
Вбивства в Гостомельському аеропорту: перша ексгумація тіла 

31 березня 2022 року російські війська залишили Бучу. Після так званого “жеста доброї волі” світ побачив справжнє обличчя рашизму — впродовж 33 днів окупації росіяни вбивали, катували, ґвалтували і мародерили. Ми розповідаємо історію місцевої жительки Юлії Баіш-Луцик і її чоловіка, якого викрали та вбили росіяни.

7 Грудня 2023

Більше публікацій