Send Lette
Інші воєнні злочини

“Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”, — Людмила Никитенко про викрадення окупантами та депортацію із власного дому

Мешканку Запорізької області Людмилу Никитенко росіяни викрали із дому восени минулого року. Після побоїв та майже місяця незаконно утримання її депортували з рідних місць. Про побої за українську мову та погрози розстріляти Людмила розповіла в інтерв’ю МІПЛ.

 

12 квітня 2022 року окупанти на шкільних автобусах вперше приїхали до населеного пункту Людмили Никитенко. Як згодом дізналася жінка, це були військові так званої “ДНР”, яких контролює Росія. 

“Вони заходили в кожен будинок, перевіряли документи, робили обшуки, забирали автомобілі, забирали хлопців, вимагали викуп. Ми за свій автомобіль заплатили тисячу доларів, щоб нам його повернули”, — пригадує Людмила.

А вже 5 вересня до її дому знову приїхали автівки ворожих військових. “Я заскочила в хату і почала видаляти з телефону українські телеграм-канали. За мною заскочили семеро в балаклавах, забрали телефон, забрали паспорт, в чоловіка забрали телефон і паспорт, нас розсадили по різних кімнатах і почали мене допитувати. Вони сказали, що я передаю інформацію своїй доньці, яка живе в Нідерландах, а вона передає інформацію в СБУ. Наказали телефонувати їй, щоб вона приїхала. Сказали, що триматимуть мене доти, доки не приїде моя донька”, — розповідає про погрози жінка. 

Далі Людмилу вивезли з дому. Вона підозрює, що її утримували в одному з Мелітопольських СІЗО. Наступного дня після викрадення Людмилі одягли на очі шапку та повели на допит.

“Один із них був неадекватний, об стінку і об стіл бив кулаками. В мене очі були закриті, я не думала, що мені прилетить, мені прилетіло в голову за те, що я розмовляла українською. Вони запитували про мою позицію, про доньку, чому вам не подобається жити в Росії, про Бандеру запитували — це їхня класика жанру. Питали про українських людей, які майже всі виїхали. І коли мене питали, а я задумувалася, мені прилітало в голову. Один стояв позаду, я його не бачила. Він завдавав ударів так, щоб не було видно синців. Лише по голові все було. І він погрожував, що мені зламає носа, що буде бити мене ногами. Сказав, що чеченцям мене віддадуть”, — згадує Людмила.

На наступному допиті окупанти Людмилу вже не били, натомість всі її відповіді записували на відео. Після завершення розмови жінку відправили до камери без жодних пояснень, що чекає на неї далі. 

Ми позначали дні. Ранок сонце зійшло, вечір сонце зайшло. Ставили палички, щоб розуміти, скільки днів ми там перебуваємо. Всього 22 дні”, — каже Людмила.

Одного дня її вивели з камери, посадили в авто та повезли в невідомому напрямку. Окупанти кілька разів змінили машини, а Людмилі сказали, що її везуть на розстріл. 

Коли вже виїхали за Мелітополь, я побачила, що першу густу посадку ми проїхали, то це вже нелогічно на розстріл везти мене кудись далі. І я їм про це сказала. Вони відповіли: “Надто розумна”. І додали, що везуть мене на депортацію”, — пригадує Людмила.

Вже на російському блокпості, перед тим як відпустити її в бік контрольованих Україною територій, жінку хотіли змусити на камеру сказати: “Слава Росії”. Але вона відмовилася. 

Потім за спиною почула: “Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”. Інший каже: “Давай краще над головою пустимо чергу”. А третій каже: “Не треба, а то ще не пригнеться”. І на цих словах я просто пішла в сіру зону”, — розповідає Людмила Никитенко.


0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій