Send Lette
Інші воєнні злочини

“Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”, — Людмила Никитенко про викрадення окупантами та депортацію із власного дому

Мешканку Запорізької області Людмилу Никитенко росіяни викрали із дому восени минулого року. Після побоїв та майже місяця незаконно утримання її депортували з рідних місць. Про побої за українську мову та погрози розстріляти Людмила розповіла в інтерв’ю МІПЛ.

 

12 квітня 2022 року окупанти на шкільних автобусах вперше приїхали до населеного пункту Людмили Никитенко. Як згодом дізналася жінка, це були військові так званої “ДНР”, яких контролює Росія. 

“Вони заходили в кожен будинок, перевіряли документи, робили обшуки, забирали автомобілі, забирали хлопців, вимагали викуп. Ми за свій автомобіль заплатили тисячу доларів, щоб нам його повернули”, — пригадує Людмила.

А вже 5 вересня до її дому знову приїхали автівки ворожих військових. “Я заскочила в хату і почала видаляти з телефону українські телеграм-канали. За мною заскочили семеро в балаклавах, забрали телефон, забрали паспорт, в чоловіка забрали телефон і паспорт, нас розсадили по різних кімнатах і почали мене допитувати. Вони сказали, що я передаю інформацію своїй доньці, яка живе в Нідерландах, а вона передає інформацію в СБУ. Наказали телефонувати їй, щоб вона приїхала. Сказали, що триматимуть мене доти, доки не приїде моя донька”, — розповідає про погрози жінка. 

Далі Людмилу вивезли з дому. Вона підозрює, що її утримували в одному з Мелітопольських СІЗО. Наступного дня після викрадення Людмилі одягли на очі шапку та повели на допит.

“Один із них був неадекватний, об стінку і об стіл бив кулаками. В мене очі були закриті, я не думала, що мені прилетить, мені прилетіло в голову за те, що я розмовляла українською. Вони запитували про мою позицію, про доньку, чому вам не подобається жити в Росії, про Бандеру запитували — це їхня класика жанру. Питали про українських людей, які майже всі виїхали. І коли мене питали, а я задумувалася, мені прилітало в голову. Один стояв позаду, я його не бачила. Він завдавав ударів так, щоб не було видно синців. Лише по голові все було. І він погрожував, що мені зламає носа, що буде бити мене ногами. Сказав, що чеченцям мене віддадуть”, — згадує Людмила.

На наступному допиті окупанти Людмилу вже не били, натомість всі її відповіді записували на відео. Після завершення розмови жінку відправили до камери без жодних пояснень, що чекає на неї далі. 

Ми позначали дні. Ранок сонце зійшло, вечір сонце зайшло. Ставили палички, щоб розуміти, скільки днів ми там перебуваємо. Всього 22 дні”, — каже Людмила.

Одного дня її вивели з камери, посадили в авто та повезли в невідомому напрямку. Окупанти кілька разів змінили машини, а Людмилі сказали, що її везуть на розстріл. 

Коли вже виїхали за Мелітополь, я побачила, що першу густу посадку ми проїхали, то це вже нелогічно на розстріл везти мене кудись далі. І я їм про це сказала. Вони відповіли: “Надто розумна”. І додали, що везуть мене на депортацію”, — пригадує Людмила.

Вже на російському блокпості, перед тим як відпустити її в бік контрольованих Україною територій, жінку хотіли змусити на камеру сказати: “Слава Росії”. Але вона відмовилася. 

Потім за спиною почула: “Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”. Інший каже: “Давай краще над головою пустимо чергу”. А третій каже: “Не треба, а то ще не пригнеться”. І на цих словах я просто пішла в сіру зону”, — розповідає Людмила Никитенко.


0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Інші воєнні злочини
Держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність у сфері медицини — Олена Волочай

У національних і міжнародних судах і трибуналах потрібен величезний масив доказів впливу катування на здоров’я і якість життя потерпілих, тож держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність в сфері медицини на користь залучення більшої кількості спеціалістів. 

29 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Як катують у тюрмі “Ізоляція”: студент із Донецька розповів про пережите у вʼязницях так званої “ДНР”

У рідний Донецьк Даніїл Булгаков повернувся, аби доглядати хвору бабусю. Утім хлопця кинули у вʼязницю. Після звільнення він розповів МІПЛ про те, що відбувається у донецьких тюрмах, про постійні тортури і роботу так званих “адвокатів”, які працюють на “ДНР”.  

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій