Send Lette
Війна і правосуддя

Соціальна підтримка заручників, політв’язнів та їхніх родин: як Україна допомагає тим, хто опинився в катівнях Кремля

Чи забезпечує держава соціальну і правову підтримку заручників Росії? Що заважає комплексній допомозі тисячам цивільних, полонених і їхнім рідним? Які пільги їм гарантовані? 

Відповіді на ці та інші питання дали учасники публічної дискусії, що відбулася 12 січня. ЇЇ організували ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» та Кримська правозахисна група під егідою радіопрограми «Звільніть наших рідних», що виходить на Громадському радіо.


Велика частина розмови була присвячена питанню про те, як держава виконує закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Цей закон набрав чинності 19 листопада 2022 року. Він передбачає для постраждалих регулярну грошову допомогу, правовий захист, медичні, реабілітаційні заходи, збереження робочого місця, безоплатну освіту, забезпечення житлом тощо.

Закон розроблявся до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з урахуванням ситуації на той час. Тому він не охоплює всі злочини, які відбуваються після 24 лютого 2022 року. Водночас це перший за дев’ять років російської агресії закон, що гарантує державну допомогу громадянам, які пережили чи продовжують перебувати в заручниках чи полоні, а також їхнім родинам. Тобто закон стосуються як цивільних, так і військових.

Факт позбавлення волі встановлює спеціальна комісія. До її складу, зокрема, входять представники громадського сектору.

Координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко є однією з членів комісії. Під час публічної дискусії вона наголосила: «За спинами цивільних громадян є тільки їхні родини, які самотужки розшукують, намагаються підтримати, вплинути на звільнення. Титанічними зусиллями деяким вдавалося до 24 лютого 2022 року, аби їхні рідні потрапили в так звані обміни. Чому так звані? Бо держава не може офіційно обмінювати цивільних, юридично вони не підпадають під процедуру обміну, оскільки обмінювати можна лише військовополонених».

Подати заяву на допомогу від держави можуть як військовослужбовці, так і цивільні громадяни і їхні рідні. «Якщо у випадку із засвідченням статусу військовослужбовців все ясно, то щодо цивільних процедура складніша, — зазначила Тетяна Катриченко. — Родинам, які хочуть податися на таку допомогу, важливо максимально повно надати факти, які підтверджують, де саме затримали їхніх рідних, коли, як це сталося, що зараз із ними, де вони можуть перебувати. Тобто в обґрунтуванні заявки на отримання допомоги необхідно подавати максимально можливий обсяг інформації. Тоді, впевнена, значно зменшиться кількість відмов і більше людей отримають допомогу».

Про проблеми, з якими стикаються організації, що працюють із рідними вʼязнів Кремля, розповіла лідерка соціального проєкту «Знайти своїх» Катерина Осадча: «Звільнені цивільні — це прірва. Ця категорія людей і їхні рідні кинуті сам на сам зі своїми проблемами. Ніхто не може сказати, який механізм повернення цивільних. За нашими найменшими підрахунками, цивільних заручників зараз не менше трьох тисяч. Тільки у Київській області нами зареєстровано більше 400 зниклих безвісті. Ми вважаємо, що більшість із них перебувають у заручниках».

Дивіться повний запис дискусії на YouTube-каналі Укрінформу.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Війна і правосуддя
У Бородянці Радіка Гукасяна засудили до 12 років за воєнні злочини на Київщині

Девʼятого квітня Бородянський районний суд завершив розгляд справи Радіка Гукасяна — російського військового, механіка-водія 7 роти 3 батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Більше публікацій