Send Lette
Війна і правосуддя

Солом’янський районний суд Києва не пустив журналістку МІПЛ на відкрите засідання: ситуація і пояснення від суду

7 листопада Марина Кулініч, що працювала для МІПЛ, не змогла потрапити на відкрите судове засідання до Солом’янсього районного суду Києва. Охоронець пояснив це розпорядженням голови суду. Справа, яку планувала висвітлювати Кулініч, стосувалася державної зради. 

Солом’янський районний суд повинен був розглянути справу експроректора Міжнародної академії екології та медицини Фархода Абдуллаєва, якого обвинувачують у держзраді. Слідство вважає, що він за завданням ФСБ переїхав із Криму до Києва та збирав інформацію про українських військових, які перебували на лікуванні в медзакладах Київщини. Також слідчі інкримінують Фарходу Абдуллаєву вербування українських та іноземних науковців до ФСБ, збір інформації про їхні дослідження.

Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду Людмили Шереметьєвої про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану. Згодом сказав, що засідання, про яке запитувала Марина, проходить в приміщенні на Грушецькій, 1, але туди її теж не пропустять. 

На зауваження Марини Кулініч про те, що засідання проводять у відкритому режимі й вільні слухачі мають право бути присутніми, охоронець зазначив, що “під час воєнного стану всі судові засідання є закритими”.

Але це не так. Відповідно до ст. 11 ЗУ “Про судоустрій і статус судів”, усі судові засідання та рішення повинні бути відкритими, крім визначених законом випадків, а закон про воєнний стан це не змінює. Голова суду не мала законних підстав обмежувати доступ до відкритого засідання, тим паче — до всіх засідань суду.

Медійна ініціатива за права людини звернулася по коментар щодо цієї ситуації до судді-спікерки Вікторії Жовноватюк. Після з’ясування обставин і розмови з охоронцями вона від імені суду вибачилася за те, що трапилося. Пані Вікторія додала, що це помилка трактування правил з боку зміни служби судової охорони і з ними “проведуть інструктаж”. Але документ із пунктом про обмежений доступ до Солом’янського суду справді є.

За словами Жовноватюк, охорона неправильно зрозуміла пункт 6 розпорядження “Про встановлення особливого режиму роботи суду в період воєнного стану”, яке суд видав 23 травня 2022 року. Наразі документу немає у відкритому доступі, це внутрішній документ суду. Пані Вікторія пояснює:

“Охоронці пояснили, що вони керуються пунктом 6, в якому зазначено не допускати до приміщення суду громадян, окрім як для участі в судових засіданнях або до структурних підрозділів суду в години прийому. Як я зрозуміла зі спілкування з представниками ССО, вони неправильно розуміють цей пункт, і, можливо, потрібно цей пункт трішечки змінити з “не допускати” до “обмежити” і пояснити, чому — наприклад, з міркувань безпеки. Але це не буде стосуватися ЗМІ, спостерігачів і всіх тих, хто хоче висвітлювати справи про воєнні злочини. Тому що ці питання не тільки болючі, а, напевно, найважливіші зараз в усьому кримінальному процесі”. 

Також МІПЛ надіслала письмовий запит з проханням пояснити ситуацію. Відповідь опублікуємо разом із розпорядженням, якщо його нададуть. Зазначимо, що це не перший випадок, коли охорона Солом’янського суду не допускає журналістів та моніторів до судових засідань, посилаючись на воєнний стан. Проте Вікторія Жовноватюк сказала, що не знає про ці випадки, тому не може їх коментувати. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Херсонського депутата Карамалікова судять за держзраду — в окупації він передав росіянам затриманого пілота

У Кривому Розі судять Іллю Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” За версією слідства, на початку окупації він видав Росгвардії російського пілота, якого затримали містяни. Це тягне на державну зраду. Карамаліков підтверджує, що відпустив військового, але доводить, що не через проросійські погляди. Йому загрожує 15 років або довічне ув’язнення. МІПЛ побувала на процесі.

18 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Розголошення держтаємниці, вивезення дітей у Крим та розстріл військовополоненого: нові судові засідання наступного тижня

В українських судах продовжують розглядати справи за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти національної безпеки. Медійна ініціатива за права людини зібрала 96 найцікавіших справ, які слухатимуть наступного тижня. У цьому матеріалі розповідаємо про них, місце і час проведення судових засідань.

13 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій