Send Lette
Війна і правосуддя

Солом’янський районний суд Києва не пустив журналістку МІПЛ на відкрите засідання: ситуація і пояснення від суду

7 листопада Марина Кулініч, що працювала для МІПЛ, не змогла потрапити на відкрите судове засідання до Солом’янсього районного суду Києва. Охоронець пояснив це розпорядженням голови суду. Справа, яку планувала висвітлювати Кулініч, стосувалася державної зради. 

Солом’янський районний суд повинен був розглянути справу експроректора Міжнародної академії екології та медицини Фархода Абдуллаєва, якого обвинувачують у держзраді. Слідство вважає, що він за завданням ФСБ переїхав із Криму до Києва та збирав інформацію про українських військових, які перебували на лікуванні в медзакладах Київщини. Також слідчі інкримінують Фарходу Абдуллаєву вербування українських та іноземних науковців до ФСБ, збір інформації про їхні дослідження.

Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду Людмили Шереметьєвої про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану. Згодом сказав, що засідання, про яке запитувала Марина, проходить в приміщенні на Грушецькій, 1, але туди її теж не пропустять. 

На зауваження Марини Кулініч про те, що засідання проводять у відкритому режимі й вільні слухачі мають право бути присутніми, охоронець зазначив, що “під час воєнного стану всі судові засідання є закритими”.

Але це не так. Відповідно до ст. 11 ЗУ “Про судоустрій і статус судів”, усі судові засідання та рішення повинні бути відкритими, крім визначених законом випадків, а закон про воєнний стан це не змінює. Голова суду не мала законних підстав обмежувати доступ до відкритого засідання, тим паче — до всіх засідань суду.

Медійна ініціатива за права людини звернулася по коментар щодо цієї ситуації до судді-спікерки Вікторії Жовноватюк. Після з’ясування обставин і розмови з охоронцями вона від імені суду вибачилася за те, що трапилося. Пані Вікторія додала, що це помилка трактування правил з боку зміни служби судової охорони і з ними “проведуть інструктаж”. Але документ із пунктом про обмежений доступ до Солом’янського суду справді є.

За словами Жовноватюк, охорона неправильно зрозуміла пункт 6 розпорядження “Про встановлення особливого режиму роботи суду в період воєнного стану”, яке суд видав 23 травня 2022 року. Наразі документу немає у відкритому доступі, це внутрішній документ суду. Пані Вікторія пояснює:

“Охоронці пояснили, що вони керуються пунктом 6, в якому зазначено не допускати до приміщення суду громадян, окрім як для участі в судових засіданнях або до структурних підрозділів суду в години прийому. Як я зрозуміла зі спілкування з представниками ССО, вони неправильно розуміють цей пункт, і, можливо, потрібно цей пункт трішечки змінити з “не допускати” до “обмежити” і пояснити, чому — наприклад, з міркувань безпеки. Але це не буде стосуватися ЗМІ, спостерігачів і всіх тих, хто хоче висвітлювати справи про воєнні злочини. Тому що ці питання не тільки болючі, а, напевно, найважливіші зараз в усьому кримінальному процесі”. 

Також МІПЛ надіслала письмовий запит з проханням пояснити ситуацію. Відповідь опублікуємо разом із розпорядженням, якщо його нададуть. Зазначимо, що це не перший випадок, коли охорона Солом’янського суду не допускає журналістів та моніторів до судових засідань, посилаючись на воєнний стан. Проте Вікторія Жовноватюк сказала, що не знає про ці випадки, тому не може їх коментувати. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Пенсіонера з Херсона засудили до 9 років вʼязниці за пособництво росіянам, а військових РФ — до 11 і 12 років

Упродовж липня — серпня у Реєстрі судових рішень опублікували три вироки за статтею про порушення законів і звичаїв війни. Їх винесли суди у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях. Два вироки суди ухвалили щодо російських військових заочно, один — стосовно українця, якого затримали за пособництво окупантам. Детальніше — у регулярній аналітиці МІПЛ.

2 Вересня 2024

Війна і правосуддя
У Києві судитимуть українського підполковника Чувашова. Його звинувачують у держзражді під час контрнаступу ЗСУ

Наступного тижня в українських судах розглянуть сотні справ про колабораціонізм, державну зраду і глорифікацію Путіна. Судитимуть також російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. Більшість із них досі перебувають на свободі. МІПЛ розповідає про найцікавіші справи.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Як катують у тюрмі “Ізоляція”: студент із Донецька розповів про пережите у вʼязницях так званої “ДНР”

У рідний Донецьк Даніїл Булгаков повернувся, аби доглядати хвору бабусю. Утім хлопця кинули у вʼязницю. Після звільнення він розповів МІПЛ про те, що відбувається у донецьких тюрмах, про постійні тортури і роботу так званих “адвокатів”, які працюють на “ДНР”.  

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій