Send Lette
Аналітика

“Сотні українських громадян перебувають у заручниках Росії без жодних законних на те підстав”, — Тетяна Катриченко

Медійна ініціатива за права людини, яка є частиною Коаліції “Україна. П‘ята ранку”, в партнерстві з Норвезьким Гельсінським Комітетом та за підтримки Празького центру громадянського суспільства презентувала аналітику “Свавільні затримання та захоплення цивільних заручників у північних регіонах України: аналіз задокументованих свідчень”. Захід відбувся в Медіацентрі Україна Укрінформ.

Аналіз ґрунтується на матеріалах, отриманих від звільнених із російського полону заручників і родин тих, хто залишається в неволі. Дані задокументовані в спеціалізованій системі I-DOC, яка допомагає всебічно підготувати справу про вчинення міжнародних злочинів і подати її в Міжнародний кримінальний суд для притягнення Росії до відповідальності.

“Практика затримання Росією цивільного населення на окупованих територіях України триває з весни 2014 року. Спочатку цивільних утримували в підвалах, залізних контейнерах, адміністративних будівлях, а з 2015-го їх масово переміщують у колонії та СІЗО, зазначила під час презентації Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Після повномасштабного вторгнення РФ продовжила цю практику. В аналітиці, яку ми представляємо, МІПЛ фокусується на постраждалих у Київській, Чернігівській та Сумській областях. Російська армія затримала тут кілька сот цивільних громадян. На жаль, назвати точну цифру ми поки що не можемо, оскільки частина викрадених досі не повернулася додому”.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ

Про те, як російські військові викрадали цивільних, розповіла одна з постраждалих Ольга Манухіна з села Глібівка Київської області. За її словами, вночі 10 березня 2022 року її родина прокинулася від галасу: семеро росіян у балаклавах стояли біля будинку. Вони забрали з собою її чоловіка Максима і старшого сина Данила. З того часу жінка їх не бачила. Згодом дізналася, що їх утримували в приміщенні на території заводу Вікналенд у Димері, а потім вивезли до Росії.

“Ми пишемо запити до Офісу президента, Уповноваженого ВР з прав людини, в Координаційний штаб. Відповідь одна: домовляємося, боремося, щоб повернути всіх додому, говорить Ольга Манухіна. Останній лист від свого чоловіка я отримала рік тому з місця утримання в Криму. Знаю від звільненого полоненого, що їх перевезли в Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Міжнародний комітет Червоного Хреста каже, що не спілкувався з моїми рідними, не бачив їх. Коли телефоную в МКЧХ, вони запитують, чи маю я нову інформацію? А я хочу почути, що знають вони?! Де мій син та чоловік живі вони чи ні?”

Ольга Манухіна, дружина та мати цивільних заручників Максима та Данила Манухіних, яких тримали на території заводу Вікналенд, у Димері, а потім вивезли в Росію

За словами керівниці напряму документування МІПЛ Анастасії Пантелєєвої, наразі в заручниках Росії перебуває величезна кількість цивільних громадян України. На відміну від військовополонених, їх майже не повертають. Так, під час офіційних обмінів з полону звільнено менше 20 цивільних мешканців Київської області. Пантелєєва наголошує, що такі звільнення радше виняток, ніж системна практика. 

Вона також розповіла, що МІПЛ разом із партнерами з Коаліції “Україна. Пʼята ранку” фіксують у системі I-DOC матеріали, які мають ознаки міжнародних злочинів, вчинених російськими військовими. I-DOC дозволяє якісно систематизувати інформацію для підготовки кейсів і передачі їх на розгляд Міжнародному кримінальному суду. В першій частині аналітики, яку презентувала МІПЛ, визначені місця масового незаконного утримання цивільних на окупованих територіях півночі України, факти нелюдського поводження з ними, катування. В планах МІПЛ розширити географію дослідження, встановити нові місця утримання, прослідкувати шляхи вивезення заручників на територію РФ через Білорусь і зрештою встановити відповідальних за цей злочин проти людяності.

Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ

Коментуючи можливості I-DOC, Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету, зазначає:

“Способи аналізу ситуації, які надає І-DOC, дуже добре повʼязані з міжнародним законодавством. Тому ми розуміємо, як побудувати кейс. До того ж, у нас є гарний приклад такої роботи після війни на Північному Кавказі в 2010 році, коли інформація з І-DOC використовувалася для складання санкційних списків різних країн, а також для виграшу справ у Європейському суді з прав людини. В Україні ми співпрацюємо з Офісом Генерального прокурора, який також має доступ до цієї бази даних і може використовувати інформацію для документування різних кейсів, створення справ на основі свідчень і подавати ці кейси для розслідування в міжнародних юрисдикціях”.

Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету (на екрані)

Лене Ваттеланд підкреслює, що завдяки деталізований систематизації даних I-DOC автоматично встановлює зв’язки між різними учасниками злочинів. Завдяки цьому виявляються не лише ті, хто відповідальний за їхнє вчинення на найвищому рівні, а й підпорядковані їм, навіть якщо ті були в масках і відомі лише їхні імена.

Наразі Медійна ініціатива за права людини готує другу частину аналітики. З першою можна ознайомитися нижче.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Правозахисники довели, що Росія катує українських військових так само, як це робив СРСР 

Медійна ініціатива за права людини презентувала новий аналітичний звіт, який порівнює методи катувань, що їх сучасна РФ застосовує до українських військовополонених, із практиками радянської доби. Автори звіту довели не лише спадковість використання певних практик тортур, але й політичних мотивів їх застосування. 

29 Квітня 2025

Аналітика
Сповіщають про загибель телефоном: як держоргани порушують права родин захисників

Проблеми комунікації родин військовослужбовців із державними органами та шляхи їхнього вирішення обговорили під час презентації нового аналітичного огляду Медійної ініціативи за права людини. У заході взяли участь родини військовослужбовців, правозахисники, представники Офісу Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин та Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ.

7 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Жінку з Харкова судитимуть через спілкування з російським “воєнкором”. І ще 70 справ початку літа в українських судах

Відстежуємо найцікавіші судові справи про злочини, скоєні в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з матеріалу з анонсами на сайті.

30 Травня 2025

Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Військовополонені
МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні 

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.

29 Травня 2025

Більше публікацій