Send Lette
Аналітика

“Сотні українських громадян перебувають у заручниках Росії без жодних законних на те підстав”, — Тетяна Катриченко

Медійна ініціатива за права людини, яка є частиною Коаліції “Україна. П‘ята ранку”, в партнерстві з Норвезьким Гельсінським Комітетом та за підтримки Празького центру громадянського суспільства презентувала аналітику “Свавільні затримання та захоплення цивільних заручників у північних регіонах України: аналіз задокументованих свідчень”. Захід відбувся в Медіацентрі Україна Укрінформ.

Аналіз ґрунтується на матеріалах, отриманих від звільнених із російського полону заручників і родин тих, хто залишається в неволі. Дані задокументовані в спеціалізованій системі I-DOC, яка допомагає всебічно підготувати справу про вчинення міжнародних злочинів і подати її в Міжнародний кримінальний суд для притягнення Росії до відповідальності.

“Практика затримання Росією цивільного населення на окупованих територіях України триває з весни 2014 року. Спочатку цивільних утримували в підвалах, залізних контейнерах, адміністративних будівлях, а з 2015-го їх масово переміщують у колонії та СІЗО, зазначила під час презентації Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Після повномасштабного вторгнення РФ продовжила цю практику. В аналітиці, яку ми представляємо, МІПЛ фокусується на постраждалих у Київській, Чернігівській та Сумській областях. Російська армія затримала тут кілька сот цивільних громадян. На жаль, назвати точну цифру ми поки що не можемо, оскільки частина викрадених досі не повернулася додому”.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ

Про те, як російські військові викрадали цивільних, розповіла одна з постраждалих Ольга Манухіна з села Глібівка Київської області. За її словами, вночі 10 березня 2022 року її родина прокинулася від галасу: семеро росіян у балаклавах стояли біля будинку. Вони забрали з собою її чоловіка Максима і старшого сина Данила. З того часу жінка їх не бачила. Згодом дізналася, що їх утримували в приміщенні на території заводу Вікналенд у Димері, а потім вивезли до Росії.

“Ми пишемо запити до Офісу президента, Уповноваженого ВР з прав людини, в Координаційний штаб. Відповідь одна: домовляємося, боремося, щоб повернути всіх додому, говорить Ольга Манухіна. Останній лист від свого чоловіка я отримала рік тому з місця утримання в Криму. Знаю від звільненого полоненого, що їх перевезли в Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Міжнародний комітет Червоного Хреста каже, що не спілкувався з моїми рідними, не бачив їх. Коли телефоную в МКЧХ, вони запитують, чи маю я нову інформацію? А я хочу почути, що знають вони?! Де мій син та чоловік живі вони чи ні?”

Ольга Манухіна, дружина та мати цивільних заручників Максима та Данила Манухіних, яких тримали на території заводу Вікналенд, у Димері, а потім вивезли в Росію

За словами керівниці напряму документування МІПЛ Анастасії Пантелєєвої, наразі в заручниках Росії перебуває величезна кількість цивільних громадян України. На відміну від військовополонених, їх майже не повертають. Так, під час офіційних обмінів з полону звільнено менше 20 цивільних мешканців Київської області. Пантелєєва наголошує, що такі звільнення радше виняток, ніж системна практика. 

Вона також розповіла, що МІПЛ разом із партнерами з Коаліції “Україна. Пʼята ранку” фіксують у системі I-DOC матеріали, які мають ознаки міжнародних злочинів, вчинених російськими військовими. I-DOC дозволяє якісно систематизувати інформацію для підготовки кейсів і передачі їх на розгляд Міжнародному кримінальному суду. В першій частині аналітики, яку презентувала МІПЛ, визначені місця масового незаконного утримання цивільних на окупованих територіях півночі України, факти нелюдського поводження з ними, катування. В планах МІПЛ розширити географію дослідження, встановити нові місця утримання, прослідкувати шляхи вивезення заручників на територію РФ через Білорусь і зрештою встановити відповідальних за цей злочин проти людяності.

Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ

Коментуючи можливості I-DOC, Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету, зазначає:

“Способи аналізу ситуації, які надає І-DOC, дуже добре повʼязані з міжнародним законодавством. Тому ми розуміємо, як побудувати кейс. До того ж, у нас є гарний приклад такої роботи після війни на Північному Кавказі в 2010 році, коли інформація з І-DOC використовувалася для складання санкційних списків різних країн, а також для виграшу справ у Європейському суді з прав людини. В Україні ми співпрацюємо з Офісом Генерального прокурора, який також має доступ до цієї бази даних і може використовувати інформацію для документування різних кейсів, створення справ на основі свідчень і подавати ці кейси для розслідування в міжнародних юрисдикціях”.

Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету (на екрані)

Лене Ваттеланд підкреслює, що завдяки деталізований систематизації даних I-DOC автоматично встановлює зв’язки між різними учасниками злочинів. Завдяки цьому виявляються не лише ті, хто відповідальний за їхнє вчинення на найвищому рівні, а й підпорядковані їм, навіть якщо ті були в масках і відомі лише їхні імена.

Наразі Медійна ініціатива за права людини готує другу частину аналітики. З першою можна ознайомитися нижче.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Аналітика
Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні

Станом на 26 вересня 2024 року в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яким оперує Міністерство внутрішніх справ України, налічується 55 тисяч записів про людей, які зникли безвісти в умовах війни. Станом на серпень 2024 року в Реєстрі було зареєстровано 2410 невпізнаних тіл (останків). МІПЛ підготувала аналітичну записку про те, які проблеми виникають із ідентифікацією загиблих, як пришвидшити цей процес і що робити, якщо ваш рідний зник безвісти на війні.

30 Вересня 2024

Аналітика
Близько 15 тис. цивільних були незаконно позбавлені волі в Україні в ході російської окупації — Генпрокурор

У рамках понад 4 тис. кримінальних проваджень Офіс Генерального прокурора України розслідує факти незаконного позбавлення волі майже 15 тис. цивільних українців в ході російської окупації.

28 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
З Росії повернули тіло морпіха з 501 батальйону: чоловіка закатували в полоні

Іван Макаров не єдиний морський піхотинець із 501 батальйону, тіло якого повернули з російського полону. МІПЛ відомо про ще трьох убитих у полоні військових із цього батальйону. Усіх їх утримували у виправній колонії № 1 міста Донське Тульської області. З отриманих нами свідчень відомо, що до них системно застосовували тортури, кілька днів підряд не дозволяли спати, змушували виконувати виснажливі фізичні вправи та відмовляли у їжі. Ймовірно, Макаров також міг бути у Донському.

4 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій