Аналітика

“Сотні українських громадян перебувають у заручниках Росії без жодних законних на те підстав”, — Тетяна Катриченко

Медійна ініціатива за права людини, яка є частиною Коаліції “Україна. П‘ята ранку”, в партнерстві з Норвезьким Гельсінським Комітетом та за підтримки Празького центру громадянського суспільства презентувала аналітику “Свавільні затримання та захоплення цивільних заручників у північних регіонах України: аналіз задокументованих свідчень”. Захід відбувся в Медіацентрі Україна Укрінформ.

Аналіз ґрунтується на матеріалах, отриманих від звільнених із російського полону заручників і родин тих, хто залишається в неволі. Дані задокументовані в спеціалізованій системі I-DOC, яка допомагає всебічно підготувати справу про вчинення міжнародних злочинів і подати її в Міжнародний кримінальний суд для притягнення Росії до відповідальності.

“Практика затримання Росією цивільного населення на окупованих територіях України триває з весни 2014 року. Спочатку цивільних утримували в підвалах, залізних контейнерах, адміністративних будівлях, а з 2015-го їх масово переміщують у колонії та СІЗО, зазначила під час презентації Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Після повномасштабного вторгнення РФ продовжила цю практику. В аналітиці, яку ми представляємо, МІПЛ фокусується на постраждалих у Київській, Чернігівській та Сумській областях. Російська армія затримала тут кілька сот цивільних громадян. На жаль, назвати точну цифру ми поки що не можемо, оскільки частина викрадених досі не повернулася додому”.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ

Про те, як російські військові викрадали цивільних, розповіла одна з постраждалих Ольга Манухіна з села Глібівка Київської області. За її словами, вночі 10 березня 2022 року її родина прокинулася від галасу: семеро росіян у балаклавах стояли біля будинку. Вони забрали з собою її чоловіка Максима і старшого сина Данила. З того часу жінка їх не бачила. Згодом дізналася, що їх утримували в приміщенні на території заводу Вікналенд у Димері, а потім вивезли до Росії.

“Ми пишемо запити до Офісу президента, Уповноваженого ВР з прав людини, в Координаційний штаб. Відповідь одна: домовляємося, боремося, щоб повернути всіх додому, говорить Ольга Манухіна. Останній лист від свого чоловіка я отримала рік тому з місця утримання в Криму. Знаю від звільненого полоненого, що їх перевезли в Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Міжнародний комітет Червоного Хреста каже, що не спілкувався з моїми рідними, не бачив їх. Коли телефоную в МКЧХ, вони запитують, чи маю я нову інформацію? А я хочу почути, що знають вони?! Де мій син та чоловік живі вони чи ні?”

Ольга Манухіна, дружина та мати цивільних заручників Максима та Данила Манухіних, яких тримали на території заводу Вікналенд, у Димері, а потім вивезли в Росію

За словами керівниці напряму документування МІПЛ Анастасії Пантелєєвої, наразі в заручниках Росії перебуває величезна кількість цивільних громадян України. На відміну від військовополонених, їх майже не повертають. Так, під час офіційних обмінів з полону звільнено менше 20 цивільних мешканців Київської області. Пантелєєва наголошує, що такі звільнення радше виняток, ніж системна практика. 

Вона також розповіла, що МІПЛ разом із партнерами з Коаліції “Україна. Пʼята ранку” фіксують у системі I-DOC матеріали, які мають ознаки міжнародних злочинів, вчинених російськими військовими. I-DOC дозволяє якісно систематизувати інформацію для підготовки кейсів і передачі їх на розгляд Міжнародному кримінальному суду. В першій частині аналітики, яку презентувала МІПЛ, визначені місця масового незаконного утримання цивільних на окупованих територіях півночі України, факти нелюдського поводження з ними, катування. В планах МІПЛ розширити географію дослідження, встановити нові місця утримання, прослідкувати шляхи вивезення заручників на територію РФ через Білорусь і зрештою встановити відповідальних за цей злочин проти людяності.

Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ

Коментуючи можливості I-DOC, Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету, зазначає:

“Способи аналізу ситуації, які надає І-DOC, дуже добре повʼязані з міжнародним законодавством. Тому ми розуміємо, як побудувати кейс. До того ж, у нас є гарний приклад такої роботи після війни на Північному Кавказі в 2010 році, коли інформація з І-DOC використовувалася для складання санкційних списків різних країн, а також для виграшу справ у Європейському суді з прав людини. В Україні ми співпрацюємо з Офісом Генерального прокурора, який також має доступ до цієї бази даних і може використовувати інформацію для документування різних кейсів, створення справ на основі свідчень і подавати ці кейси для розслідування в міжнародних юрисдикціях”.

Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету (на екрані)

Лене Ваттеланд підкреслює, що завдяки деталізований систематизації даних I-DOC автоматично встановлює зв’язки між різними учасниками злочинів. Завдяки цьому виявляються не лише ті, хто відповідальний за їхнє вчинення на найвищому рівні, а й підпорядковані їм, навіть якщо ті були в масках і відомі лише їхні імена.

Наразі Медійна ініціатива за права людини готує другу частину аналітики. З першою можна ознайомитися нижче.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Заручники Росії: МІПЛ презентувала першу аналітику на основі задокументованих в системі iDoc воєнних злочинів РФ

Презентація аналітики “Безпідставні арешти та утримання цивільних заручників на північних територіях України. Аналіз задокументованих свідчень” відбулася в Осло. Співорганізаторами заходу стали МIПЛ і Норвезький Гельсінський Комітет.

21 Вересня 2023

Аналітика
Лікарні під прицілом. Результати звіту про знищення Росією системи охорони здоров’я України

Звіт “Лікарні під прицілом: як Росія протягом року знищувала систему охорони здоров’я України” відтепер має україномовну версію. […]

19 Липня 2023

Аналітика
Бойові медики в ЗСУ: як врятувати ще більше військових

Ключова фігура, на яку покладено обовʼязок рятувати життя на полі бою — це бойовий медик. Від його вчасної і професійної допомоги залежать перспективи виживання та одужання військового. Однак правовий статус бойових медиків ЗСУ досі дискусійний. Одні вважають їх медичним персоналом, інші — комбатантами.

18 Липня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
В ОБСЄ закликали повернути тіла українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова

У Скопʼє під час щорічної зустрічі Ради міністрів ОБСЄ голова МІПЛ Ольга Решетилова порушила питання повернення тіл убитих в окупованому Бердянську неповнолітніх Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова. Вона закликала ОБСЄ втрутитися в цю ситуацію, позаяк тіла підлітків не віддають рідним уже понад пʼять місяців.

2 Грудня 2023

Адвокація
МІПЛ отримала відзнаку захисників демократії в ОБСЄ

Під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скоп’є представники восьми держав-учасниць, що входять до Ініціативи захисників демократії (DDI), відзначили МІПЛ за документування російських злочинів та постійну адвокаційну діяльність. Церемонія відбулася за участі представників Канади, Данії, Чорногорії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США.  

1 Грудня 2023

Війна і правосуддя
Вісім судів в одному. Як під час війни працює один із найбільших судів Дніпропетровщини 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області — другий у регіоні за навантаженням. Від Павлограда до Донецька менше 200 кілометрів, але суд жодного дня не зупиняв роботу. 21 листопада суд провів звітну пресконференцію про роботу в умовах воєнного стану. Журналістка МІПЛ побувала на ній. 

1 Грудня 2023

Більше публікацій