Send Lette
Аналітика

“Сотні українських громадян перебувають у заручниках Росії без жодних законних на те підстав”, — Тетяна Катриченко

Медійна ініціатива за права людини, яка є частиною Коаліції “Україна. П‘ята ранку”, в партнерстві з Норвезьким Гельсінським Комітетом та за підтримки Празького центру громадянського суспільства презентувала аналітику “Свавільні затримання та захоплення цивільних заручників у північних регіонах України: аналіз задокументованих свідчень”. Захід відбувся в Медіацентрі Україна Укрінформ.

Аналіз ґрунтується на матеріалах, отриманих від звільнених із російського полону заручників і родин тих, хто залишається в неволі. Дані задокументовані в спеціалізованій системі I-DOC, яка допомагає всебічно підготувати справу про вчинення міжнародних злочинів і подати її в Міжнародний кримінальний суд для притягнення Росії до відповідальності.

“Практика затримання Росією цивільного населення на окупованих територіях України триває з весни 2014 року. Спочатку цивільних утримували в підвалах, залізних контейнерах, адміністративних будівлях, а з 2015-го їх масово переміщують у колонії та СІЗО, зазначила під час презентації Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Після повномасштабного вторгнення РФ продовжила цю практику. В аналітиці, яку ми представляємо, МІПЛ фокусується на постраждалих у Київській, Чернігівській та Сумській областях. Російська армія затримала тут кілька сот цивільних громадян. На жаль, назвати точну цифру ми поки що не можемо, оскільки частина викрадених досі не повернулася додому”.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ

Про те, як російські військові викрадали цивільних, розповіла одна з постраждалих Ольга Манухіна з села Глібівка Київської області. За її словами, вночі 10 березня 2022 року її родина прокинулася від галасу: семеро росіян у балаклавах стояли біля будинку. Вони забрали з собою її чоловіка Максима і старшого сина Данила. З того часу жінка їх не бачила. Згодом дізналася, що їх утримували в приміщенні на території заводу Вікналенд у Димері, а потім вивезли до Росії.

“Ми пишемо запити до Офісу президента, Уповноваженого ВР з прав людини, в Координаційний штаб. Відповідь одна: домовляємося, боремося, щоб повернути всіх додому, говорить Ольга Манухіна. Останній лист від свого чоловіка я отримала рік тому з місця утримання в Криму. Знаю від звільненого полоненого, що їх перевезли в Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Міжнародний комітет Червоного Хреста каже, що не спілкувався з моїми рідними, не бачив їх. Коли телефоную в МКЧХ, вони запитують, чи маю я нову інформацію? А я хочу почути, що знають вони?! Де мій син та чоловік живі вони чи ні?”

Ольга Манухіна, дружина та мати цивільних заручників Максима та Данила Манухіних, яких тримали на території заводу Вікналенд, у Димері, а потім вивезли в Росію

За словами керівниці напряму документування МІПЛ Анастасії Пантелєєвої, наразі в заручниках Росії перебуває величезна кількість цивільних громадян України. На відміну від військовополонених, їх майже не повертають. Так, під час офіційних обмінів з полону звільнено менше 20 цивільних мешканців Київської області. Пантелєєва наголошує, що такі звільнення радше виняток, ніж системна практика. 

Вона також розповіла, що МІПЛ разом із партнерами з Коаліції “Україна. Пʼята ранку” фіксують у системі I-DOC матеріали, які мають ознаки міжнародних злочинів, вчинених російськими військовими. I-DOC дозволяє якісно систематизувати інформацію для підготовки кейсів і передачі їх на розгляд Міжнародному кримінальному суду. В першій частині аналітики, яку презентувала МІПЛ, визначені місця масового незаконного утримання цивільних на окупованих територіях півночі України, факти нелюдського поводження з ними, катування. В планах МІПЛ розширити географію дослідження, встановити нові місця утримання, прослідкувати шляхи вивезення заручників на територію РФ через Білорусь і зрештою встановити відповідальних за цей злочин проти людяності.

Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ

Коментуючи можливості I-DOC, Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету, зазначає:

“Способи аналізу ситуації, які надає І-DOC, дуже добре повʼязані з міжнародним законодавством. Тому ми розуміємо, як побудувати кейс. До того ж, у нас є гарний приклад такої роботи після війни на Північному Кавказі в 2010 році, коли інформація з І-DOC використовувалася для складання санкційних списків різних країн, а також для виграшу справ у Європейському суді з прав людини. В Україні ми співпрацюємо з Офісом Генерального прокурора, який також має доступ до цієї бази даних і може використовувати інформацію для документування різних кейсів, створення справ на основі свідчень і подавати ці кейси для розслідування в міжнародних юрисдикціях”.

Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету (на екрані)

Лене Ваттеланд підкреслює, що завдяки деталізований систематизації даних I-DOC автоматично встановлює зв’язки між різними учасниками злочинів. Завдяки цьому виявляються не лише ті, хто відповідальний за їхнє вчинення на найвищому рівні, а й підпорядковані їм, навіть якщо ті були в масках і відомі лише їхні імена.

Наразі Медійна ініціатива за права людини готує другу частину аналітики. З першою можна ознайомитися нижче.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Коаліція "Україна. П'ята ранку", до якої входить Медійна ініціатива за права людини, підготувала спільну аналітику. Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

10 Квітня 2024

Аналітика
Зневіра чи пошук справедливості: чому потерпілі від воєнних злочинів беруть участь у судових засіданнях

Двадцятого березня МІПЛ презентувала аналітичне дослідження про правове становище, досвід і мотивацію потерпілих у справах щодо воєнних злочинів.

20 Березня 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій