Send Lette
Війна і правосуддя

Справа Леонтьєва і Мотузенка: як у Новій Каховці викрадали і катували людей

В Одесі розглядають одну з перших справ про захоплення і незаконне утримання цивільних українців на окупованих територіях. Судять окупаційного “мера” Нової Каховки і “радника голови “ДНР”. Серед постраждалих — жителі Херсонщини.

У Суворовському районному суді Одеси почали розгляд справи проти Володимира Леонтьєва, який очолював окупаційну адміністрацію Нової Каховки, і Валентина Мотузенка, “радника голови “ДНР”. Чоловіків обвинувачують у тому, що навесні 2022 року вони керували викраденням та катуванням каховського журналіста Олега Батуріна та голови Таврійської міської військової адміністрації Миколи Різака. Також потерпілою у справі проходить Людмила Васильєва, дружина померлого рік тому секретаря Новокаховської міської ради Дмитра Васильєва, якого росіяни утримували в заручниках 46 днів.

Обвинувачений Володимир Леонтьєв, у 2022 році поставлений росіянами окупаційний “мер” Нової Каховки. Фото: stopcor.org

До суду обвинувальний акт із кваліфікацією “Порушення законів та звичаїв війни” Херсонська обласна прокуратура скерувала ще в березні 2023 року. Однак суддя, який мав розглядати справу, пішов у відставку. Тепер нею займається суддя Микола Шкуренков. Розгляд справи відбуватиметься за процедурою in absentia, оскільки впродовж останніх трьох засідань обвинувачені так і не з’явилися за викликом суду.

Першим допитали потерпілого Олега Батуріна, який працює журналістом. Понад 40 хвилин він розповідав про те, як його виманили на зустріч, як викрали, як незаконно переміщували окупованою територією. Всіма процесами, за словами Батуріна, керував Леонтьєв, про якого за кілька днів до свого викрадення журналіст написав критичну статтю.

Потерпілий Олег Батурін під час судового процесу. Фото: МІПЛ

Після викрадення Батуріна допитували вважає, що ефесбешник. Він сильно кричав та вимагав миттєво назвати по три імені бандерівців, активістів, зеесушників та організаторів проукраїнських мітингів. Чоловік називав імена відомих активістів і лише тих, хто перебував за межами Нової Каховки. Батуріна регулярно били, погрожували відрізати кінцівки.

“Ну що, Батурін Олег, дописався? Прощайся зі своєю журналістською діяльністю і зі своїм життям”, цитує потерпілий своїх катів. За його словами, наказ катувати віддавали саме Леонтьєв і Мотузенко. “Вони віддали наказ тим, хто був озброєний навколо. Це звучало так: “Ну, працюйте з ним!” згадує Батурін.

Другим допитали потерпілого Миколу Різака. Він розповів, що Леонтьєв телефонував йому особисто, цікавився комбайнами дніпропетровської фірми Агротех, наказавши зʼявитися у Нову Каховську для пояснень. Різак залишив мобільний телефон удома, попередив дружину і поїхав. У прийомній міського голови він побачив багато озброєних людей із автоматами, які були одягнені в чорну форму. У кріслі мера сидів Леонтьєв, поруч стояв Мотузенко і чотири озброєні людини. Як свідчить потерпілий, Мотузенко представився і запитав про комбайни, на що міський голова Таврійська відповів, що техніка належить приватній фірмі, яка йому не підпорядковується. Після цього Мотузенко звернувся до озброєних людей: “У нас часу немає, забирайте його”.

Потерпілий Микола Різак дає свідчення у суді. Фото: МІПЛ

Ті наділи йому мішок на голову, а на руки — кайданки, повезли у новокаховське відділення поліції. Там Різака прикували до батареї, посадили на стілець і, не кажучи жодного слова, лишили наодинці. У такому положенні чоловік провів три доби без їжі та майже без води. Він перестав відчувати праву половину тіла, почалася лихоманка.

“Після третьої доби я вже не міг піднятися зі стільця, свідчить Різак. Прийшов чоловік у військовій формі, представник ФСБ, представився як Василь Іванович. Він сказав, щоб мене відʼєднали від наручників, сказав: “Що ви з ним зробили?!” і  наказав терміново доставити мене в лікарню”.

Там чоловік перебував під чужим ім’ям, жодної медичної документації щодо нього не велося. З лікарем, якого Різак знав 30 років, спілкуватися заборонили, поруч завжди був озброєний окупант. Коли міський голова Таврійська був у лікарні, від важких новин про сина помер його батько, тож Різака відпустили на похорон, узявши обіцянку, що той повернеться. Це був шанс втекти з окупації, яким чоловік разом із кількома членами родини успішно скористався. Він певен, що якби не смерть батька, наступним пунктом його призначення було б СІЗО в Сімферополі, де росіяни досі утримують міського голову Голої Пристані, викраденого наприкінці березня 2022 року.

Під час судового засідання потерпілі стверджували, що на всіх етапах їх супроводжували озброєні автоматами люди у характерній для росіян формі з шевроном із прапором РФ. Більшість із них закривали обличчя. На момент зустрічі з Мотузенком навесні 2022 року жоден із потерпілих не знав його в обличчя, він представлявся як “Атаман Іванович”.

Обвинувачений Валентин Мотузенко, радник голови так званої “ДНР”, має звання “генерал-майор ДНР”. Фото: investigator.org.ua

Адвокатка обвинувачених, призначена їм державою, наприкінці допитів запитала, чи катували Леонтьєв та Мотузенко когось із потерпілих особисто? Ті відповіли, що ні, однак із їхніх свідчень стає зрозуміло, що викрадення і решта незаконних дій щодо потерпілих відбувалися саме після вказівок обвинувачених, де головним був Леонтьєв.

Ще одна учасниця процесу, Людмила Васильєва, яка після смерті чоловіка набула статусу потерпілої, звернулась до суду з проханням розглядати справу без її участі. Також вона заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 мільйон гривень, але його відхилили через порушення строку подання. Додатково позиватися в цивільному порядку вона зможе вже після закінчення цього судового розгляду.

Суддя Микола Шкуренков, який розглядає справу Леонтьєва і Мотузенка. Фото: МІПЛ

Справа Леонтьєва і Мотузенка одна з перших про захоплення і утримання цивільних громадян на окупованих територіях. Українське слідство кваліфікує цей злочин як порушення законів і звичаїв війни, хоча експерти МІПЛ переконані, що системна політика переслідувань цивільних на окупованих територіях є злочином проти людяності, відповідальність за який несе найвище військово-політичне керівництво РФ. На жаль, українське законодавство досі не гармонізоване з міжнародним гуманітарним правом, у ньому немає ані поняття “злочину проти людяності”, ані командної відповідальності. Однак дуже важливо, якою буде національна судова практика, адже рано чи пізно в українських судах опиняться тисячі подібних справ.

Наступне засідання у справі Леонтьєва і Мотузенка відбудеться 8 лютого о 12:00.

Віра Запорожець, спеціально для МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Допомога окупантам на Кінбурнській косі, зґвалтування та воєнні злочини: 29 справа щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

19 Лютого 2024

Війна і правосуддя
Справа Оголь щодо держзради: допитали сестру закатованого, іншого загадкового свідка не знайшли

Світлану Оголь із села Кашперо-Миколаївка, що на Миколаївщині, обвинувачують у держзраді. Як каже слідство, під час окупації села навесні 2022 року вона випивала з росіянами та здала їм Сергія Кучерешка, учасника АТО з сусіднього села Новофонтанка. Тоді росіяни вбили його та Валентина Сєдініна із Херсона.

9 Лютого 2024

Війна і правосуддя
Обвинувачений у наведенні ракетного удару на піцерію в Краматорську попросився на обмін

Володимира Синельника з Краматорська обвинувачують у наведенні ракетного удару по піцерії “Rіа”. Суд почав слухати справу. Синельник подав клопотання про те, щоб його включили в списки на обмін до Росії.

8 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій