Справа Медведєва: суд почав слухання по суті після об’єднання епізодів. Десантник уперше сказав, чи визнає вину
Андрій Медведєв ― російський військовий, старший розвідник 2 відділення розвідувального взводу 1 парашутного десантного батальйону. Його взяли в полон на Херсонщині. Зараз Медведєва судять в Ірпені за обвинуваченнями щодо злочинів, які він міг вчинити, коли його підрозділ окупував Київщину минулоріч. Медведєва обвинувачують у порушенні законів і звичаї війни ― це стаття 438 ККУ.
7 листопада Ірпінський міський суд Київської області продовжив слухати справу Андрія Медведєва. На засіданні Олена Васильєва, прокурорка Бучанської окружної прокуратури, зачитала обвинувальний акт і передала суду докази.
Слідство вважає, що на початку березня 2022 року російські військові розмістили свою базу на території дитячого табору “Променистий” у Бучі й отримали від командира наказ затримувати та допитувати місцевих. Тож 4 березня, за словами слідства, Медведєв із іншими російськими військовими, погрожуючи, затримали шістьох цивільних чоловіків. Їх допитували, били та погрожували розстрілом ― це можна вважати тортурами. Двоє з цих чоловіків мали інвалідність. Більшість потерпілих написали заяву про те, що суд може слухати справу без їх присутності.
Російські військові намагалися вибити з чоловіків інформацію про розташування ЗСУ. Не отримавши її, закрили їх у холодному підвалі і далі погрожували розстріляти чи кинути гранату. Одному з них Медведєв погрожував прострелити коліна.
Також на засіданні представник одного з потерпілих зачитав цивільний позов до Медведєва ― чоловік не може працювати через те, що пережив за час допитів, і позивається на компенсацію в 1 мільйон гривень.
На цьому засіданні Андрій Медведєв уперше висловив думку щодо обвинувачення. На питання судді про те, чи розуміє він його суть, Медведєв сказав, що частково, й уточнив:
– В оголошених подіях я ніколи не брав участі, тільки в одному епізоді я брав участь. Єдине, що я визнаю: що я конвоював трьох цивільних до дитячого табору.
– Чи бажаєте ви давати суду показання? ― запитала суддя.
– Так, по цій справі я згоден давати показання.
Після цього прокурорка передала суду докази у справі. Проте адвокат Кирило Шухно, який захищає Медведєва від Центру безоплатної правової допомоги, заперечив проти того, щоб використовувати як докази протоколи допитів потерпілих, свідків і їх перехресних допитів з Медведєвим. Адвокат послався на статтю 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які отримав безпосередньо на засіданні, а не через посередництво слідчого або прокурора.
Проте 14 квітня 2022 року статтю доповнили винятками, що стосуються воєнного стану. Пункт 11 статті 615 вказує на те, що такі покази можна приймати, якщо їх записали на відео.
Колегія суддів порадилася на місці та вирішила приймати чи не приймати докази вже під час їх аналізу.
Також визначили порядок дослідження доказів: спершу вивчать передані прокуроркою, потім заслухають потерпілих, свідків і насамкінець ― Медведєва. Він виступатиме останнім на власне прохання.
Наступне судове засідання у цій справі призначили на 14 листопада о 15:15.
Засідання 7 листопада в Ірпінському міському суді можна назвати засіданням з другої спроби ― попереднього разу, 1 листопада, Медведєву лише продовжили тримання під вартою. Обвинувальний акт тоді так і не зачитали ― декого з потерпілих не повідомили про засідання належним чином, тож його перенесли.
Якщо 1 листопада до суду прийшли двоє потерпілих, то 7 листопада лише один ― решта написали заяви, що згодні на слухання без їх участі. На початок потерпілий Олександр Литвин разом із рештою чекав майже три години.
