Send Lette
Війна і правосуддя

Справа Оголь: з жінки зняли основне обвинувачення у здачі росіянам ветерана АТО

Світлану Оголь з Миколаївщини обвинувачують у державній зраді. Після понад року судових слухань у справі прокурор змінив обвинувальний акт. Жінці вже не інкримінують здачу росіянам Сергія Кучерешка, учасника АТО з сусіднього села, якого ті закатували.

На судовому засіданні, де мали провести дебати у справі, прокурор заявив, що досліджених доказів і свідчень недостатньо, щоб звинувачувати Оголь у загибелі Кучерешка.

МІПЛ побувала на судовому засіданні 31 липня і розповідає, що тепер інкримінують підсудній та чому прокурор змінив обвинувальний акт.

Зміна обвинувачення

Судове засідання у Ленінському райсуді Миколаєва розпочалося із невеликої затримки, адже двоє суддів з колегії перебували на інших засіданнях. Тож спершу в судовій залі зібралися прокурор, адвокатка, журналісти і головуючий суддя Дмитро Губницький. Він узгоджував зі сторонами графік наступних засідань — починається період відпусток.

На запитання журналістки МІПЛ, якого рішення у справі очікує захист, адвокатка Мілюченко сказала:

— Лише виправдання.

Тим часом до Світлани Оголь, яку конвоювали до прозорої камери, підійшла її мати Валентина Миронівна. Жінка приїжджає майже на всі засідання — дорогу оплачує син Світлани, який нині в ЗСУ. Валентина Миронівна з дозволу конвою показала Світлані фотографії її онучок — вони народилися, поки Оголь у слідчому ізоляторі.

Світлана Оголь через скло розмовляє зі своєю матір’ю Валентиною Миронівною. Фото: МІПЛ

— Більше свідків не буде? — уточнила мати обвинуваченої у прокурора. — Я спіймала у селі ту Рижик (мешканка Кашперо-Миколаївки, яку слідство заявляло як свідка, але не змогло привезти до суду, — МІПЛ). Питала, невже Свєта винна. Вона втекла від мене. Чому вона не їде в суд?

— Не знаю, чому вона не їде. Що там у вас у Кашперо-Миколаївці відбувається взагалі? — відповів прокурор Володимир Лещенко.

Їх перебив суддя Губницький:

— Там до нас надійшло клопотання про допит Світлани.

Виявилося, що слідчі з Миколаєва в процесі розслідування загибелі Кучерешка вирішили допитати Світлану Оголь. Те провадження за обвинуваченням у порушенні законів і звичаїв війни відкрили ще у 2022 році. Поки адвокатка Мілюченко пояснювала Оголь, що вона має дати свідчення, до зали нарешті зайшли двоє суддів з колегії.

Засідання почалося.

Володимир Лещенко, прокурор Кіровоградської облпрокуратури, почав із того, що змінює обвинувальний акт у справі.

— Допитані на суді свідки Пашаєв, Бабачок, Чудак, Ващенко зазначили, що не були очевидцями, як Оголь надавала військовослужбовцям РФ інформацію про учасника АТО Сергія Кучерешка, — сказав він. — Крім того, допитана сестра загиблого Тетяна Кучерешко заперечила причетність Оголь до вбивства військовослужбовцями РФ її брата. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Наразі обвинувачення не має беззаперечних доказів про причетність Оголь до вбивства учасника АТО.

Втім, Оголь і надалі інкримінують державну зраду. Кашперо-Миколаївка була в російській окупації з 4 по 16 березня 2022 року. Там стояли військові 205-ї окремої мотострілецької козачої бригади та підрозділи 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії РФ. Вони заборонили людям пересуватися селом, впровадили комендантську годину й шукали інформацію про учасників АТО і тих, хто міг би чинити спротив.

— Світлана Оголь не покинула окуповану територію і вирішила налагодити особистий контакт із військовослужбовцями країни-агресора, — зачитав прокурор змінений обвинувальний акт. — З 4 по 16 березня Оголь під час особистого спілкування та проведення часу надавала військовослужбовцям РФ інформацію про місцевих жителів, у тому числі й тих, які могли б організувати рух опору. Після налагодження контакту та передавання інформації про жителів Кашперо-Миколаївки, Оголь отримала винагороду у сумі 500 гривень та дозвіл пересуватися населеним пунктом попри комендантську годину.

Після цього суддя Губницький роз’яснив, що підсудна має підготувати нові пояснення на наступне засідання. Було схоже, що Оголь не повністю зрозуміла суть змін у процесі.

— Чи можете ви прокоментувати оновлене звинувачення? — уточнила журналістка МІПЛ після засідання.

— Я не знаю, як його коментувати і яку це я інформацію давала, — лише встигла сказати Оголь, адже її адвокатка попросила усіх покинути залу засідань, аби поспілкуватися з клієнткою.

Чому це сталося?

Після судового засідання МІПЛ уточнила у прокурора Володимира Лещенка, чому обвинувальний акт змінили саме зараз.

— Ми дослідили матеріали справи та допитали всіх свідків, — почав пояснення прокурор. — Я прийшов до висновку, що причетність Оголь саме до загибелі учасника АТО Кучерешка не ґрунтується на беззаперечних доказах. Тобто йдеться лише про припущення окремих свідків, які їх озвучували, але не бачили це безпосередньо. З урахуванням статті 62 Конституції, припущення не можуть бути в основі обвинувачення. Тому в цій частині від обвинувачення я відмовився.

— Третій рік людина під вартою через звинувачення у загибелі учасника АТО. Як ви вважаєте, у зв’язку із чим з’явилося таке звинувачення? — уточнила журналістка.

— Воно з’явилося з тієї простої причини, що одразу після звільнення Кашперо-Миколаївки місцеві жителі повідомили спочатку військовим ЗСУ й потім правоохоронцям про співпрацю Оголь із військовими РФ та її причетність до вбивства Кучерешка. Тому виникла така ситуація. В ході судового розгляду свідки уточнили, що такі чутки ходили селом, але вони не були безпосередніми очевидцями й не бачили цю ситуацію. Тому так відбулося.

Прокурор Володимир Лещенко. Фото: МІПЛ

— Який мотив був у підсудної, згідно зі зміненим обвинувальним актом?

— Під час судового розгляду ми встановили, що вона отримала гроші, під час обшуку в неї знайшли російські пайки. Тобто ми бачимо корисливий мотив. Якщо проаналізувати показання свідків, вона вживала алкоголь у цей період. Можливо, це пояснення. Усі розуміють, що росіяни не роздавали усім підряд гроші. Є лише зафіксований один факт щодо Оголь.

Раніше під час надання своїх пояснень на суді Світлана Оголь розповіла, що одного дня до будинку, де вона перебувала, підійшов російський військовий, показав їй 500 гривень і запитав, що можна купити на ці гроші. Вона відповіла, що лише блок сигарет, але і їх немає де придбати, адже магазин розграбований. Оголь стверджувала, що тоді вона озирнулася побачити, чи не йде її товаришка, а росіянин тим часом поклав купюру до кишені її куртки.

Оголь також пояснювала, що російські пайки вона назбирала сама — вони лишилися після відходу росіян із села. Каже, зробила це через те, що в окупації нічого не можна було купити. Опитані свідки також підтверджували, що росіяни давали пайки й продукти багатьом місцевим, а не лише Оголь.

— У зміненому обвинувальному акті ви вказуєте, що вона здавала інформацію про односельців. Про кого саме і як ця інформація допомогла росіянам підірвати обороноздатність України чи комусь зашкодила? — уточнила журналістка МІПЛ.

— Ми говоримо про диспозицію частини 2 статті 111 ККУ. Там зазначено, що будь-яка форма допомоги представникам країни-агресора підпадає під кваліфікацію за цією статтею ККУ. З допитів свідків та матеріалів кримінального провадження бачимо, що лише в Оголь було найбільш привілейоване становище від росіян. Тобто поза комендантською годиною вона могла вільно пересуватися селом. Як вказували свідки, жоден із них не мав такої можливості, — зазначив прокурор.

МІПЛ описувала показання усіх допитаних свідків. Деякі з них розповіли, що під час окупації зайвий раз не виходили з будинків через страх. Втім вони підтвердили, що ходити селом можна було з білою пов’язкою на руці.

— Ви вказували, що вона мала привілейований статус, адже могла вільно пересуватися селом. Проте усі свідки на суді підтвердили, що ходити можна було, але лише з білою пов’язкою. Те, що ходила лише Оголь, деякі пояснювали особливістю її характеру, — уточнила журналістка.

— Я вважаю по-іншому. Вважаю, це нагорода за співпрацю, — заперечив прокурор. — Також були показання, що Оголь разом із мінімум п’ятнадцятьма дагестанцями проживала в будинку Катерини Бабачок, яку ті вигнали з дому. Крім цього, свідки говорили, що росіяни за дорученням Оголь говорили селянам забрати на догляд пенсіонерку. Це вже говорить про певний статус певних осіб у Кашперо-Миколаївці. Тобто з урахуванням цього статусу ми приходимо до певних висновків.

Під час допиту Катерина Бабачок розповіла, що росіяни вигнали її з дітьми з власного дому, тому вона жила у родичів. Згодом, під час обстрілу, вона зайшла до будинку односельчанки Тетяни Ващенко, у котрої в підвалі ховалися й інші сусіди, зокрема Світлана Оголь. Бабачок сказала, що після деокупації повернулася додому й застала розграбовану оселю. Вона розповіла, що чула від сусідів, нібито Світлана Оголь була у її домі з росіянами, яких було щонайменше 15. За словами свідка, коли вона запитала у тітки, чому та була в її будинку, Оголь пояснила, що охороняла, аби не пограбували.

Колегія суддів у справі Оголь. Фото: МІПЛ

Натомість підсудна ці події заперечила й пояснила, що була в будинку племінниці лише раз — коли прийшла туди з її сином по речі. Мовляв, Катерина попросила її сходити разом із сином та взяти необхідне, поки з іншими дітьми ховалася у односельчанки Ващенко. Тоді, за словами Оголь, у домі було лише двоє військових і вони дозволили взяти речі.

— Під час допиту Оголь підтвердила, що у будинку Ващенко 10 березня лише вона одна з усіх вийшла з підвалу до росіян і сиділа з ними за столом. А у попередніх показаннях на досудовому розслідуванні Ващенко давала дещо інші свідчення, більш суттєві, — продовжив прокурор Лещенко.

Оголь розповіла, що разом із односельцями ховалася у будинку Ващенко від обстрілу. Туди увірвалися російські військові та наказали, аби хтось вийшов із підвалу з піднятими руками. Оголь сказала, що всі боялися, тож вона вийшла та пояснила, що люди ховаються від обстрілу. Її свідчення підтвердила і Ващенко. Вона додала, що після перевірки Оголь повернулася у підвал і ночувала з усіма. На ранок росіяни дозволили людям вийти і зайнятися господарством. Ващенко на допиті зазначила, що бачила, як вранці Світлана сиділа на кухні, де також були двоє росіян, але на уточнення прокурора, чи розпивала вона з ними алкоголь, жінка заперечила.

— З огляду на те, що суд ухвалює рішення лише на підставі свідчень, які свідки дали на суді, як теза про ці більш суттєві показання на досудовому слідстві корелюється із чинним законодавством? — уточнила журналістка МІПЛ.

— Ми маємо аналізувати докази у їхній сукупності. Тобто я оцінюю докази на власне переконання, суд — на своє. У мене зараз таке переконання і до іншого я не прийшов. Розумію, що зараз усім хочеться, аби на камери чи під негласні слідчі розшукові дії зафіксували, як безпосередньо Оголь говорила у Кашперо-Миколаївці з військовими РФ. Але, якщо ми йтимемо за такою логікою, то у нас, мабуть, жодного колаборанта чи держзрадника не засудять. Злочини, вчинені в окупації, дуже складно розслідувати і зафіксувати все неможливо. Тому ми як держава, суспільство, правоохоронні органи маємо на це реагувати. Тобто я реагую таким чином, — сказав Володимир Лещенко.

Світлану Оголь все ще обвинувачують у держзраді, їй загрожує від 15 років до довічного ув’язнення. Проте, як пояснив прокурор, із огляду на зміну обвинувального акту є ймовірність, що він проситиме суд про менший строк покарання, ніж передбачено відповідною статтею ККУ. Наступне засідання призначене на вересень. На ньому Оголь повинна надати нові пояснення, а захист і обвинувачення провести дебати.  

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Очільника херсонського СІЗО, якого катували росіяни, судять за держзраду

У березні 2022 року росіяни окупували Херсон і почали захоплювати українські державні установи. Одинадцятого травня вони увірвалися до херсонського слідчого ізолятора і затримали його начальника Ігоря Гурякова. Згодом російські пропагандисти опублікували відео, де начальник СІЗО заявляє про співпрацю з окупантами. Проте знайомі Гурякова повідомили, що він говорив під тортурами. 

31 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Ні медіа, ні потерпілі не розуміють, як працює судова система, — Решетилова на конференції USAID

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова та Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, взяли участь у другій щорічній конференції “Правосуддя в національних судах у справах про воєнні злочини”. Захід, присвячений невідворотності покарання воєнних злочинців, відбувся у Києві у рамках програми USAID “Справедливість для всіх”.

29 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Втеча від мобілізації в російську армію, військовий медик із Криму та воєнні злочини: 78 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

25 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Очільника херсонського СІЗО, якого катували росіяни, судять за держзраду

У березні 2022 року росіяни окупували Херсон і почали захоплювати українські державні установи. Одинадцятого травня вони увірвалися до херсонського слідчого ізолятора і затримали його начальника Ігоря Гурякова. Згодом російські пропагандисти опублікували відео, де начальник СІЗО заявляє про співпрацю з окупантами. Проте знайомі Гурякова повідомили, що він говорив під тортурами. 

31 Жовтня 2024

Єрмак у Канаді озвучив план звільнення цивільних українців з російського полону. До його розробки долучилась МІПЛ

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України, під час Міністерської конференції з людського виміру Формули миру у Монреалі заявив, що міжнародна спільнота має спрямувати зусилля на звільнення цивільних, яких утримує Росія. Про це йдеться на сайті президента України. 

31 Жовтня 2024

Адвокація
Росія вчиняє в Україні злочин проти людяності. Експерти ООН підтвердили тези українських правозахисників

Катування військовополонених і цивільних українців у російських місцях несвободи є злочином проти людяності. Таке твердження зафіксовано у новій доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні.

31 Жовтня 2024

Більше публікацій