Send Lette
Війна і правосуддя

Справа працівника СБУ Сидоровича: що відомо про інших фігурантів

Минулого тижня МІПЛ розповідала про обвинуваченого у державній зраді Олексія Сидоровича. Він — колишній працівник СБУ в Херсонській області, який, за даними обвинувачення, співпрацював із російськими спецслужбами.  

Однак, крім самого Сидоровича, у справі фігурують ще двоє осіб — колишній працівник СБУ Андрій Гутор та ймовірний представник ФСБ Віталій Король. Щодо них є окремі провадження. Журналісти МІПЛ побували в суді, де мало б відбутися перше засідання щодо Сидоровича, поспілкувалися з прокурором та з’ясували, що відомо про Короля і Гутора.


Ймовірний куратор 

За даними обвинувачення, Сидорович почав співпрацювати з ФСБ з початку 2021 року. Тоді він був на посаді заступника керівника інформаційно-аналітичного відділу СБУ в Херсонській області. Його куратором слідство називає Віталія Короля. 

Той нібито ще з 2018 року вибудовував агентурну сітку в Україні. Так він знайшов Андрія Гутора — колишнього працівника СБУ в Херсонській області. Окрім іншого, Гутор мав вербувати діючих працівників СБУ, аби ті збирали інформацію для російської спецслужби. Одним із них, ймовірно, був Сидорович.

Як йдеться у підозрі, Короля цікавила політична ситуація в регіоні. Зокрема, він отримував від Сидоровича інформацію про роботу партії ОПЗЖ, а також щодо військових навчань. За це Король передавав агентам гроші. Фінансові операції,  встановило слідство,  проходили через Гутора. 

«За різні епізоди були різні суми. Залежно від виконаних задач», — зазначає прокурор Сергій Труш, який займається справою Сидоровича. 

Розповідає, що справа Сергія Короля також у суді. Щодо нього провели спеціальне, тобто заочне, досудове розслідування. Обвинувачують Короля за 114 ст. ККУ — шпигунство.


Ймовірний посібник

Проти Андрія Гутора теж є провадження, триває досудове розслідування. З підозри Королю відомо, що в 2019 році Гутор мав зустріч зі своїм куратором у Москві. Тоді він отримав доступ до електронної пошти, куди мав заливати картинку з зашифрованим текстом, що він нібито й робив. 

Слідству також відомо про зустрічі Сидоровича та Гутора в Херсоні. Під час однієї з таких Сидорович нібито розповідав йому про майбутні командно-штабні навчання та приїзд до міста керівництва СБУ. Всю цю інформацію Гутор передавав Королю. 

Сергій Труш повідомив, що Андрій Гутор залишався в Херсоні під час окупації міста, а після його звільнення — виїхав. 

«Є рішення суду про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він оголошений у розшук», — зазначає прокурор.  


Що зі справою Сидоровича

Солом’янський районний суд Києва мав провести підготовче засідання у справі Олексія Сидоровича 14 грудня. Як повідомила журналістам заступниця керівника апарату суду Альона Петухова, адвокат обвинуваченого попросив перенести засідання через зайнятість в іншому провадженні. Суд пішов на поступки, засідання відклали до 26 грудня. 

Як розповів прокурор, спочатку справу Сидоровича відправили до Шевченківського районного суду. Там обрали і запобіжний захід — два місяці тримання під вартою без визначення застави. 

Однак перейти до розгляду справи по суті в Шевченківському суді не змогли.

«Багато суддів цього суду брали участь у розгляді клопотань слідчих на досудовому розслідуванні. Відтак суд не зміг сформувати колегію», — зазначив Сергій Труш. 

Нині обвинувачений під вартою до 6 січня. На наступному засіданні прокурор ініціюватиме продовження запобіжного заходу.

Оскільки події, в яких обвинувачують Сидоровича, сталися до запровадження воєнного стану, йому інкримінують частину першу ст. 111, а не другу частину, як здебільшого у справах щодо держзради, які порушені після повномасштабного вторгнення РФ.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій