Send Lette
Війна і правосуддя

Справу Рубіжанського мера, обвинуваченого в колабораціонізмі, передали до суду. Але слухання ніяк не почнеться

Сергій Хортів – колишній міський голова міста Рубіжне, що на Луганщині. Його обвинувачують у колабораціонізмі. Ще в червні справу передали до суду, але розгляд досі не почався. Станом на грудень провадження змінило кілька судів. Згодом його зупинили до моменту затримання Хортіва. Проте 19 грудня Кропивницький апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, який поставив провадження на паузу. Про це інформує журналістка МІПЛ.

Як повідомляли в Луганській обласній прокуратурі, у березні очільник Рубіжного самоусунувся від виконання своїх повноважень та добровільно почав працювати в окупаційній адміністрації. За інформацією слідства, з березня по квітень під час особистого прийому громадян та в інтерв’ю пропагандистам обвинувачений публічно підтримав загарбницькі дії РФ, зокрема так звану «спеціальну військову операцію», та заперечив збройну агресію Росії проти України, закликавши до співпраці з окупантами.

Наприклад, під час одного з виступів Хортів повторив фейки російських пропагандистів про те, що «ЗСУ здійснює геноцид жителів Луганщини», «політика Європи й Америки призвела до кровопролиття», а «Росія захищає мирне населення».

За ці дії Хортіву оголосили про підозру за двома частинами ст. 111–1 ККУ  (ч. 1 – публічне заперечення збройної агресії РФ та ч. 5 – добровільне зайняття посади в окупаційних органах влади).

У червні Луганська прокуратура передала обвинувальний акт до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Проте суд звернув увагу на порушення підслідності. Річ у тім, що під час воєнного стану обвинувальні акти потрібно скеровувати на розгляд до тих судів, у межах територіальної юрисдикції яких відбувалося досудове розслідування. 

Оскільки на той момент Луганська прокуратура базувалася у Кропивницькому і саме там прокурор підписав обвинувальний акт, територіальна юрисдикція належить кропивницьким судам. Таку позицію підтримав Касаційний кримінальний суд і в серпні передав справу до Кіровського райсуду Кропивницького.

У справі здійснювалося спеціальне досудове розслідування, адже обвинувачений перебуває у розшуку.

Суддя Кіровського райсуду Руслан Бурко призначав судові засідання впродовж жовтня грудня, проте на жодне з них Хортів не з’явився.

8 грудня під час підготовчого судового засідання суддя розглянув клопотання прокурора Луганської прокуратури, який просив обрати Хортіву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 

Адвокатка Яна Бойко, яка залучена у справі за контрактом із Центром безоплатної правової допомоги, заперечувала проти цього. В резолютивній частині ухвали, яка опублікована в Реєстрі судових рішень, йдеться, що суддя задовольнив клопотання прокурора про запобіжний захід. Водночас суд зупинив розгляд провадження до розшуку обвинуваченого.

Луганська прокуратура подала скаргу до Кропивницького апеляційного суду щодо зупинки провадження. 19 грудня апеляційний суд погодився з аргументами прокурорів.

Як повідомили у пресслужбі суду, новою ухвалою суд лише визначив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тобто наразі провадження не зупинене.

Яна Бойко у коментарі МІПЛ пояснила, що прокуратура апелювала до порушення норм Кримінального процесуального кодексу Кіровським судом при винесенні ухвали.

«Апеляційний суд скасував ухвалу Кіровського суду, бо нею зупинено кримінальне провадження на етапі підготовчого провадження, а не на першому судовому засіданні. Прокурор наполягав, що якби суд хотів зупинити кримінальне провадження, він мав зробити це під час першого судового засідання після підготовчого. Оскільки йшло спеціальне розслідування, то підготовче провадження, на думку прокурора, має бути завершене. У мене, як адвоката, інша позиція», – зазначила Бойко.

Також вона наголосила, що через «неможливість дотримання прав обвинуваченого» клопотатиме про зупинку провадження.

«Якщо підготовче провадження буде завершене, це не означає, що автоматично буде заочний розгляд справи. Адже на першому судовому засіданні, проведеному після підготовчого, суд першої інстанції так само має право зупинити розгляд цього кримінального провадження, – сказала адвокатка. – Як захисник Хортіва, буду наголошувати на зупиненні кримінального провадження, інакше я діяти не можу, адже санкція статті наскільки тяжка, що у цьому випадку обвинувачений мав би обирати, чи це буде колегіальний розгляд справи, чи розгляд одним суддею. У цьому випадку саме обвинувачений обирає кількість суддів, а не його адвокат. Оскільки зв’язку з ним немає, ми не можемо це питання вирішити, не говорячи вже про дотримання інших прав. Я не можу узгодити з ним жодної правової позиції й говорити від його імені в суді. Змоги побачитися з ним у мене не було».

Нагадаємо, що  політичну кар’єру Сергій Хортів будував у проросійських політсилах: у 2010 році пройшов до Луганської облради від «Партії регіонів», у 2015 році вперше став мером Рубіжного, балотуючись від «Опоблоку», а у 2020 році – вдруге, від партії «Наш край». Також ЗМІ повідомляли, що у 2014 Хортів голосував за звернення Луганської обласної ради щодо права закликати російські війська в Україну «для захисту Донбасу від київської хунти», а також брав участь у блокуванні української військової техніки у місті Рубіжне.

У випадку доведення вини, обвинуваченому загрожує тюремний строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Пенсіонера з Херсона засудили до 9 років вʼязниці за пособництво росіянам, а військових РФ — до 11 і 12 років

Упродовж липня — серпня у Реєстрі судових рішень опублікували три вироки за статтею про порушення законів і звичаїв війни. Їх винесли суди у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях. Два вироки суди ухвалили щодо російських військових заочно, один — стосовно українця, якого затримали за пособництво окупантам. Детальніше — у регулярній аналітиці МІПЛ.

2 Вересня 2024

Війна і правосуддя
У Києві судитимуть українського підполковника Чувашова. Його звинувачують у держзражді під час контрнаступу ЗСУ

Наступного тижня в українських судах розглянуть сотні справ про колабораціонізм, державну зраду і глорифікацію Путіна. Судитимуть також російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. Більшість із них досі перебувають на свободі. МІПЛ розповідає про найцікавіші справи.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Як катують у тюрмі “Ізоляція”: студент із Донецька розповів про пережите у вʼязницях так званої “ДНР”

У рідний Донецьк Даніїл Булгаков повернувся, аби доглядати хвору бабусю. Утім хлопця кинули у вʼязницю. Після звільнення він розповів МІПЛ про те, що відбувається у донецьких тюрмах, про постійні тортури і роботу так званих “адвокатів”, які працюють на “ДНР”.  

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій