Send Lette
Війна і правосуддя

Справу судді Богомолової, звинуваченої у держзраді, слухатимуть у закритому режимі

Лариса Богомолова — суддя, яку обвинувачують у державній зраді. Хортицький райсуд Запоріжжя 9 жовтня взяв до розгляду її справу. Слухання будуть закритими. Обвинувальний акт до суду спрямували ще в серпні, проте через кілька самовідводів суддів до розгляду справу призначили лише зараз. Підставою для відводів стала участь суддів у розгляді клопотань слідчих під час розслідування.

Згідно з матеріалами справи, Лариса Богомолова на момент окупації частини Запорізької області працювала суддею Бердянського міськрайсуду. Слідчі вважають, що вона з власної ініціативи почала співпрацювати з ФСБ. 25 березня 2022 року нібито зателефонувала та повідомила про ймовірне переміщення трьох військових ЗСУ з Маріуполя до Мангуша. Росіяни розшукали їх між Мангушем та Ялтою Донецької області і вбили.

Ще один епізод обвинувачення стосується ймовірної передачі Богомоловою інформації про настрої серед суддів Бердянська. У записі телефонної розмови, яку оприлюднила СБУ, йдеться, що на прохання представника ФСБ нібито Богомолова зголосилася зробити список колег, які негативно ставляться до вторгнення РФ. Також на записі ця людина повідомляє, що з власної ініціативи схиляє колег до співпраці з окупантами: “Я намагаюся комусь щось пояснити потихеньку. Кажу народу: “Треба реально оцінювати ситуацію, що склалася”.

Затримання судді Лариси Богомолової. Фото: СБУ

Також слідство каже, що Богомолова спілкувалася з медиками Бердянська й передала ефесбешнику дані про тих, хто готовий працювати на окупантів.

Під час телефонних розмов людина, голос якої схожий на голос судді, погодилася допомогти росіянам з підбором працівників до окупаційного відділення так званого “міністерства” надзвичайних ситуацій та схвально висловлювалася про відключення офіційних засобів зв’язку законних органів влади Бердянська.

Проте в окупації Богомолова не лишилась, виїхала до Полтави, де влаштувалася до Полтавського районного суду. У листопаді 2022 року її обрали головою. Як писали ЗМІ, в той період голова суду пішов у відставку, а решта не ризикнула поборотися за посаду. Бекграунд Богомолової полтавські судді не знали і проголосували за її призначення.

27 квітня 2023 року слідство оголосило їй про підозру за частиною 2 статті 111 ККУ (держзрада в умовах воєнного стану). Провадження відносно неї внесли до ЄРДР 16 березня 2022 року. Тобто коли Богомолова була ще у Бердянську.

Вища рада правосуддя 5 травня дозволила затримати Богомолову й взяти її під варту. Слідство проводило управління СБУ в Запорізькій області, тож справа потрапила на розгляд у Запоріжжя. Богомолову взяли під варту без права внесення застави.

Затримання судді Лариси Богомолової. Фото: СБУ

9 жовтня Хортицький райсуд Запоріжжя вирішував питання про прийняття обвинувального акту стосовно Богомолової до розгляду. Обвинувачена подала клопотання про його повернення. Наприклад, інформацію про спостереження за суддями та повідомлення про їхню налаштованість до російського вторгнення Богомолова назвала недоведеною. Адвокат обвинуваченої також стверджує, що попри заяву про наявність загиблих військових, потерпілих у справі немає.

Втім суд відхилив клопотання та взяв справу до розгляду. Наступне засідання призначене на 14 листопада.

Нині Богомолова оскаржує в Запорізькому апеляційному суді тримання під вартою. 18 жовтня суд не зміг розглянути скаргу, адже один із суддів колегії заявив самовідвід. Мовляв, коли Богомолова працювала в Бердянському міськрайсуді, він мав із нею професійні відносини. Наступне засідання щодо розгляду апеляційної скарги призначене на 2 листопада. Засідання буде відкритим.

Під час попередніх спроб оскаржити запобіжний захід обвинувачена скаржилася на незадовільний стан здоров’я, який неможливо покращити в ізоляторі.

Раніше проєкт Prosud повідомляв про сумнівні, на їхню думку рішення, які виносила Богомолова на посаді судді Бердянського міськрайсуду. Зокрема, колегія, в складі якої вона була, змінила запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченим у вбивстві ветерана АТО. Також активісти вказували, що батько і син Богомолової регулярно їздили в РФ.

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій