Стала відома інформація про ще одного заручника ОРДЛО
Володимир Черкас зник у Донецьку 6 вересня 2017 року.
«Принаймні, ми вважаємо цю дату умовно офіційною, оскільки в той день Володя не відповів на дзвінок – замість нього знайомі почули невідомий голос», – розповідає МІПЛ колишня дружина Тетяна. З її слів, напередодні Черкас поїхав на непідконтрольні території через смерть батька – Володимир хотів спробувати вивезти маму, яка через поважний вік відмовлялась виїжджати. Рідні розповідають, що останній дзвінок пролунав від Володимира, коли той перетинав лінію розмежування у напрямку Донецька. Сказав, що все добре. Потім зв’язок зник. Родина думала, що Володимир просто перевозив речі, тому не міг говорити.
Перші місяці ніякої інформації про Володимира Черкаса рідним отримати не вдавалось. Його мама шукала у Донецьку – писала запити, зустрічалась з представником так званої уповноваженої з прав людини, але все марно. Потім вдалося зв’язатися з адвокатом, який говорив, що слідство триває, слідчі змінюються. Але де саме утримують Черкаса, чому затримали та у чому звинувачують – ніхто не знав. «Та й взагалі не відомо було, чи живий. Мамі снилися дивні сни, що її син стояв поряд з її покійним чоловіком», – зауважує Тетяна.
Про точне місце перебування Володимира Черкаса стало відомо лише після так званого великого обміну полоненими у грудні 2019 року. Колишні заручники сказали про ймовірну причину затримання – його ніби арештували з групою невідомих осіб, звинуватили у диверсіях та співпраці з СБУ. А також повідомили про місце утримання – понад два роки представники незаконних збройних формувань тримали чоловіка на «Ізоляції» – у секретній тюрмі так званого міністерства держбезпеки («МДБ»).
Саме на «Ізоляції» Володимира Черкаса зустрів колишній заручник Олександр Тимофєєв.
«Володимир – добра, спокійна людина, завжди намагалась підтримати оточуючих», – говорить він. Тимофєєв згадує, як Черкаса, як і інших, били бойовики, знущалися над ним, змушували працювати. «Після тортур у нього погіршилося самопочуття – виникли проблеми з серцем, підвищувався тиск. Одного разу я був свідком того, як Володимиру стало погано – від болю у серці він ледь тримався на ногах, але медичної допомоги йому не надали», – продовжує Тимофєєв.
До війни Володимир Черкас жив з родиною у Донецьку, займався бізнесом, має трьох неповнолітніх дітей та відверто висловлював проукраїнську позицію.
Нині за непідтвердженою інформацію, Володимира Черкаса утримують у макіївській колонії №97, у так званому СІЗО МДБ. Чи отримав він так званий вирок – рідним поки не відомо. А надто вони не знають, який стан його здоров’я.
