Суд закрив процес у справі російського військовополоненого через невдоволення адвоката роботою МІПЛ
Майже рік МІПЛ стежить за справою російського військового Миколи Карташева, якого обвинувачують у вбивстві цивільного охоронця супермаркету в Бучі. Йому інкримінують вчинення воєнного злочину. Судовий процес тривав півтора року. Сьогодні, 17 березня, суд ухвалив рішення слухати справу в закритому режимі.
Засідання
Справу 22-річного російського військового розглядає Ірпінський міський суд у складі колегії суддів Яни Шестапалової, Дмитра Кухленка та Яни Третяк.
Обвинувальний акт надійшов до суду 30 вересня 2023 року. Спочатку призначений Центром безоплатної правової допомоги адвокат Артем Галкін просив повернути обвинувальний акт, а згодом відмовився від захисту. Новим захисником Карташева призначили адвоката Миколу Мотрука.
Двадцять першого січня 2025 року суд почав слухання справи заново. Прокурор Михайло Нечиталюк зачитав обвинувальний акт, після чого суд перейшов до дослідження письмових доказів. Детальніше про це засідання МІПЛ писала у репортажі від 21 січня 2025 року. Тоді суд оголосив перерву для продовження вивчення доказів.
Сімнадцятого березня 2025 року із затримкою на півтори години суд почав слухання справи. На початку засідання адвокат Микола Мотрук заявив:
— Хочу, щоб суд, відповідно до статті 13 Женевської конвенції, заборонив публікувати обличчя військовополоненого. У попередньому засіданні проводилася фотофіксація, зараз також ведеться фотофіксація. На медійному ресурсі “Медійна ініціатива за права людини” опублікована фотографія, що є порушенням Женевських конвенцій. Червоний Хрест та інші правозахисні організації наполягають на забороні таких публікацій.
Також адвокат звернув увагу на те, що в матеріалі були його персональні дані, після чого йому телефонували невідомі із запитаннями про справу. У зв’язку з цим він клопотав про закриття судового процесу.
Суддя запитала обвинуваченого, чи він підтримує клопотання.
— Погоджуюся з захисником, — тихо відповів Карташев російською.
Прокурор Олександр Дахно зазначив:
— Якщо клопотання обґрунтоване загрозою життю та здоров’ю обвинуваченого або його захисника, я не заперечую проти закриття.
Суд пішов до нарадчої кімнати. Під час очікування журналісти запитали в адвоката, чому саме ця публікація викликала погрози, адже про процес різні медіа пишуть майже два роки.
Адвокат пояснив, що у цій публікації були вказані його анкетні дані. Проте всі ці дані є відкритими й зазначені в розкладі судових засідань.
Карташева запитали, чи отримує він або його родина погрози.
— Я вже два роки не спілкувався з родиною, — відповів він. Тож обвинуваченому або його близьким загрози немає чи про неї невідомо.
Після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив резолютивну частину ухвали й закрив процес.
Раніше суд уже розглядав питання про закриття процесу 9 травня 2024 року. Тоді з відповідним клопотанням виступав прокурор Михайло Нечиталюк, аргументуючи його необхідністю дотримання Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими та збереження їхньої гідності.
Однак головуюча суддя Яна Шестопалова наголосила:
— Обвинувачений має право на висвітлення свого судового процесу. Можливо, людина навпаки хоче, щоб її справа була відома суспільству, щоб висловити свою позицію в ЗМІ. Можливо, він хоче, щоб його процес був відкритим, прозорим із дотриманням усіх його прав. Тому, якщо особа хоче, щоб це висвітлювалось, ми не можемо його обмежити.
Тоді ані адвокат Галкін, ані сам обвинувачений не заперечували проти відкритого судового процесу. Проти виступив Мотрук.
Позиція МІПЛ
Відповідно до статті 13 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими, військовополонені мають право на захист від актів насилля, залякування, образ і навіть “цікавості публіки”. Це, наприклад, може забороняти поширювати їхні фото. Однак, у випадку судового процесу публічне висвітлення не загрожує ані обвинуваченому, ані його захиснику.
— Женевська конвенція, зокрема стаття 13, регулює умови утримання військовополонених, — пояснює Анна Рассамахіна, юристка та експертка МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права. — Держава, що бере в полон, має зокрема захищати від цікавості публіки. Але Конвенція не говорить про випадки, коли військовополонений є обвинуваченим в суді за вчинення воєнних злочинів. Тож у цьому випадку мають застосовувати норми національного законодавства. В Україні вони зокрема закріплюють принципи гласності та відкритості процесу, дозвіл на фото- та відеозйомку з дозволу суду.
МІПЛ уже подавала такі клопотання і журналістка Надія Чучвага відкрито фотографувала на попередніх засіданнях. Це не викликало питань. Простий пошук у Google видає десятки публікацій з фото Карташева. Тож про жодне розкриття персональних даних його або адвоката не йдеться. Порушень Женевської конвенції тут немає.
Публікація фотографій або відео з відкритого судового процесу не є порушенням прав обвинуваченого, якщо ці публікації не порушують його гідність і не становлять загрози для його безпеки.
Микола Карташев не заперечував проти відкритого судового розгляду під час попередніх засідань. У процесі не оголошували закриту або конфіденційну інформацію — основні дані про процес є в розкладі на сайті суду.
Справи щодо воєнних злочинів є питанням великого суспільного інтересу. Публічність цих процесів критично важлива для забезпечення справедливості і довіри до суду. Крім того, відкритий процес може бути запорукою об’єктивного вироку.
Обмеження публічності такого процесу суперечить цілям правосуддя, оскільки ставить під загрозу основні принципи прозорості, відкритості та довіри до судової системи.
Закриття цього процесу в даному випадку МІПЛ вважає неприпустимим.
Що ж до даних адвоката, який представляє обвинуваченого в цій справі, то Микола Мотрук є публічною особою. Зокрема, колумністом новинного суспільно-політичного інтернет-порталу “Цензор.НЕТ”. На сайті видання є матеріал “Чистилище Подільського районного у м. Києві ТЦК та СП або балада про “ухилянта”. У публікації, пересипаній метафорами на кшталт “турбулентність мобілізаційної одіссеї” й епітетами, він пише про свій статус багатодітного батька та право на відстрочку від мобілізації. Мотрук нарікає, що мав ілюзорні очікування щодо здорового глузду тих, хто розпоряджається в Україні людськими життями. Описуючи досвід, Мотрук відкрито пише про свої персональні дані та дати відвідин ТЦК.
Головне фото: Микола Карташев у залі суду. 10 вересня 2024 рік. Джерело: МІПЛ
