Світ має перейти до конкретних кроків звільнення українських цивільних: результати спецзаходу МІПЛ на Раді міністрів ОБСЄ
Світова спільнота повинна зайнятися практичним звільненням цивільних українців, незаконно утримуваних Росією. Про це говорили під час сайд-івенту “У російському полоні: Шлях до волі”, який відбувся у рамках 31-го засідання Ради міністрів ОБСЄ на Мальті 5 — 6 грудня. Подія, ініційована Постійним представництвом України в ОБСЄ та Медійною ініціативою за права людини, мала на меті підсумувати зусилля міжнародної спільноти з цього питання і зібрала понад 50 гостей — представників країн-учасниць ОБСЄ.
Відкриваючи захід Мар’яна Беца, заступниця Міністра закордонних справ України, зазначила, що повернення додому тисяч цивільних і дітей, викрадених Росією, є одним із пріоритетних напрямків Формули миру президента Зеленського, презентованого на першому Саміті Миру у Швейцарії.
— Україна сповнена рішучості врятувати своїх громадян від російської неволі. Це один із фундаментальних елементів нашого бачення щодо відновлення всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні, — сказала Мар’яна Беца.
Спікери заходу Постійного представництва України в ОБСЄ та МІПЛ, який відбувся на засідання Ради міністрів ОБСЄ на Мальті. Фото: МІПЛ
Станом на грудень 2024 року МІПЛ ідентифікувала понад дві тисячі цивільних українців, незаконно затриманих окупаційними військами РФ. Починаючи з 2022 року правозахисна організація послідовно просувала ідею формування міжнародної платформи з питань звільнення українців з полону та запуску Московського механізму ОБСЄ за переслідування Росією цивільних українців. Ці кроки імплементовано впродовж 2023 — 2024 років. Травневий звіт за результатами роботи комісії в рамках Московського механізму засвідчив системність переслідування українців Російською Федерацією та визнав їх злочином проти людяності.
— Нарешті на рівні експертів ОБСЄ світ продемонстрував сміливість назвати усе своїми іменами. Втім жоден звіт не має ваги без політичної волі та конкретних кроків до виконання. Упродовж кількох місяців, уже після публікації звіту комісії, в Україну повернули шість тіл цивільних, які загинули у російських тюрмах. Рахунок йде на сотні вбитих, якщо говорити про військовополонених.
Ми маємо перейти до практичних кроків. Кожна країна-учасниця ОБСЄ має продемонструвати політичну волю та імплементувати власні механізми, які б змусили Росію зупинитися, — зазначила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини.
Правозахисниця закликала присутніх шукати нові неконвенції шляхи звільнення цивільних із російських тюрем, зокрема взяти шефство над певною групою утримуваних і створити моніторингові місії з представників, наприклад, незахідних країн. На думку Нарімана Джеляла, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, нещодавно звільненого з росіїської в’язниці, де перебував із 2021 року, моніторингові групи могли б допомогти поліпшити умови перебування українців у полоні. На заході він розповів про тортури і знущання, яких зазнав у російських тюрмах, та закликав міжнародну спільноту діяти.
— Ми маємо якнайшвидше знайти механізми порятунку наших людей і не боятися виходити за рамки того, що вже є. І головне: пропонуючи мирні ініціативи, ми маємо думати не лише про людей, яких збережемо на фронті — це дуже важливо! Але ми також маємо пам’ятати про тих, які залишаться в окупації і ризикують стати заручниками Російської Федерації, — звернувся Джелял до присутніх.
Наріман Джелял (ліворуч), заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, нещодавно звільнений з росіїської в’язниці, та Ольга Решетилова (праворуч), голова МІПЛ. Фото: ОБСЄ
Перейти до конкретних кроків визволення цивільних закликала дегатів і Ольга Бабич, дружина Олександра Бабича, міського голови Голої Пристані, що на Херсонщині, якого росіяни викрали у 2022 році. Місце перебування її чоловіка наразі достеменно невідоме, Росія утримує його інкомунікадо.
Ідею пошуку нових дієвих механізмів визволення українців підтримали низка представників країн-учасниць ОБСЄ, присутні на заході. Так, Еспен Барт Ейде, міністр закордонних справ Норвегії, яка спільно з Канадою очолює міжнародну платформу звільненням військовополонених, викрадених дітей і цивільних, повідомив, що перші практичні кроки напрацьовано в жовтні цього року під час Міністерської конференції з людського виміру у Монреалі:
— Цю конференцію відвідали понад 70 країн. За її результатами вони взяли на себе зобов’язання працювати над поверненням українців додому. Ми погодили доволі конкретну та сильну стратегію того, що ми говоримо і як діємо. Ми також застосували Віденський механізм ОБСЄ щодо Росії: більша частина країн-учасниць офіційно звернулися до Росії із запитами щодо умов утримання і решти проблемних питань. І хоча відповіді ми досі не отримали, ми маємо продовжувати працювати та створювати нові інструменти для визволення заручників.
Сайд-івент відвідали понад 50 представників країн-учасниць ОБСЄ. Фото: МІПЛ
На думку ж Каспара Велдкампа, міністра закордонних справ Нідерландів, наразі ключовим завданням у цьому контексті є збір інформації про затриманих цивільних, передача їх міжнародним організаціям і вже запущеним механізмам, а також надання якісної медичної та психологічної підтримки звільненим.
— І звичайно ж — покарання винних. Це надзвичайно важливо для попередження подібних воєнних злочинів у майбутньому. Нідерланди очолюють напрямок відновлення справедливості для України, тож всі наші зусилля ми спрямовуємо на те, аби притягнути до відповідальності всіх, хто вчиняв воєнні злочини у Україні, — підсумував Велдкамп.
МІПЛ висловлює глибоку вдячність свідкам Наріману Джелялу та Ользі Бабич за мужність раз по раз розповідати свої історії світові. Ми також дякуємо Постійному представництву України в ОБСЄ за організацію заходу і делегаціям держав-партнерів, без підтримки яких його б не відбулося, а саме: 27 державам-членам ЄС, Албанії, Андоррі, Боснії і Герцеговині, Канаді, Грузії, Ісландії, Ліхтенштейну, Молдові, Чорногорії, Монако, Північній Македонії, Норвегії, Швейцарії, Великобританії, Сполученим Штатам Америки та Представництву ЄС.
Поїздка МІПЛ на Міністерську конференцію ОБСЄ відбулась за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка Медійної ініціативи за права людини
