Священники з вироками. Кого зі служителів церкви суд визнав колаборантами
Під час оголошення підозри митрополиту УПЦ (МП) Павлу Служба безпеки України повідомила, що українські суди вже винесли сім вироків клірикам, які стали на бік ворога. МІПЛ розповідає, кого і за що засудили.
Після суду — на обмін
15 лютого 2023 року Індустріальний районний суд Дніпра ухвалив вирок Миколі Зірці — настоятелю “Казанської” парафії смт Ярова Горлівської єпархії УПЦ (МП).
Микола Зірка. Фото з відкритих джерел
За матеріалами справи, Зірка користувався авторитетом у громадськості та мав вплив на ухвалення рішень жителями Ярової, що на Донеччині. Священник спілкувався з місцевими в церкві та поза нею. Після окупації селища у червні 2022 року пішов на співпрацю з окупантами та організував вибори керівництва незаконних органів влади.
17 червня Микола Зірка зібрав жителів Ярової в будинку культури та запропонував обрати голову селища і висунути кандидатів — їх нарахували близько п’яти (точну кількість під час судового розгляду не встановили). Настоятель закликав людей проголосувати підняттям рук, а потім оголосив переможця.
Священника судили за ч. 5 ст. 111-1 КК України “Колабораційна діяльність”, тобто за участь в організації та проведенні незаконних виборів.
Засуджений пішов на угоду зі слідством і повністю визнав вину. Суд затвердив угоду, призначив йому 7 років в’язниці та позбавив права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування впродовж 12 років з конфіскацією майна.
Одночасно суд скасував запобіжний захід тримання під вартою та ухвалив передачу священника для обміну.
Зірку обміняли 16 лютого 2023 року. “РФ запросила, Україна не стала заперечувати, він сам був лише за. Це допомогло повернути наших захисників додому”, — сказав в ефірі телемарафону представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов. Журналісти ідентифікували, що мова йшла саме про Зірку.
Протоієрей, що здавав позиції ЗСУ
5 грудня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив вирок священнослужителю УПЦ Сєвєродонецької Єпархії Свято-Тихвінського храму Лисичанська Андрію Павленку.
Андрій Павленко. Фото з Facebook
Слідчі встановили, що Павленко вступив у змову ймовірно з російським офіцером, у Telegram зі свого облікового запису “прот. Андрей” передавав дані про чисельність військових ЗСУ та техніку.
“… Примерно их в Севере 500 чел. и минометный взвод, 5 бетеров, 3 танка, — писав 10 квітня 2022 року священнослужитель, перебуваючи у Сєвєродонецьку Луганської області. — Одна пушка фау… За городом не смог узнать… Это мы с Андрюхой у адъютанта узнали, но и сами проехались на скорой посчитались — вроде сходится”.
За кілька днів, 16 квітня, він передав інші дані:
“… в Сиротино их ровно 40 человек, одно БМП, и Урал… Нам нужна одна Победа, одна на всех — мы за ценой не постоим”.
На суді з’ясувалося, що священник уклав угоду з прокурором та щиро розкаюється.
Суд затвердив угоду та призначив покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України “Колабораційна діяльність” (надання допомоги у веденні бойових дій проти ЗСУ), присудивши Павленку 12 років в’язниці. Під час слідства чоловіка утримували у “Дніпровській установі виконання покарань (№ 4)”, тож строк ув’язнення мали рахувати з моменту його фактичного затримання — з 26 квітня 2022 року. Але Павленка обміняли. Після обміну він дав інтерв’ю російським пропагандистам, де назвав себе “політичним в’язнем”.
Раніше судимі “батюшки”
20 червня 2022 Оболонський райсуд Києва ухвалив вирок Олексію Широкову — священнослужителю Української автокефальної православної церкви.
Широков уже був засуджений кількома місяцями раніше: 22 квітня 2022 року Дарницький райсуд Києва засудив його за ст. 436 КК України (пропаганда війни) до 3 років в’язниці, але звільнив від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки.
Олексій Широков. Фото з Facebook
На особистій сторінці священника у Фейсбуку досі великими літерами зазначено, що “Россия — Украина — Беларусь — это единая святая Русь!!!”
Як сказано в матеріалах із судового реєстру, в січні — квітні 2022 року Широков у російській соцмережі “Однокласники” розміщував фото і тексти із закликами до підтримки дій Росії та постив комуністичну символіку, агітаційні матеріали так званих “ЛНР” та “ДНР”.
Також священник записав та виклав відео в YouTube на каналі з 21,9 тисячами підписників, де говорив про виправдання та визнанням правомірності збройної агресії РФ проти України. Цей ролик переглянули майже 11 тисяч разів.
Широкова судили за ч. 1 ст. 111-1 КК України “Колабораційна діяльність” — публічне заперечення збройної агресії РФ проти України та публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора.
Обвинувачений визнав вину та не оспорював обставини справи.
Суд позбавив Широкова права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, впродовж 10 років. Суд також узяв до уваги, що обвинувачений має судимість, але вироки виконуватимуться самостійно, оскільки цей злочин скоєний до винесення попереднього вироку.
Також, за інформацією з сайту Шевченківського райсуду Києва, у його провадженні перебуває інша справа, відкрита проти Широкова ще у 2019 році за ч. 2 ст. 110 ККУ “Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України” у поєднанні з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі. Священика судять за розміщені у 2015—2018 роках матеріали у YouTube та соцмережах.
17 жовтня 2022 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив вирок іншому церковнику, Олександру Бойку — також судимому священнику, що служив у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в селі Дептівка Конотопського району.
Олександр Бойко, Фото Суспільне Суми
У липні 2021 року той же Конотопський суд оштрафував його на 8,5 тис. грн за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. Штраф Бойко сплатив.
За даними з судового реєстру, обвинувачений поширював антиукраїнські пропагандистські ідеї — у переписці у Вайбері та під час спілкування з мешканцями Дептівки виправдовував дії збройних сил РФ, глорифікував, тобто прославляв їх, стверджував, що збройний конфлікт між Україною та Росією є внутрішнім громадянським конфліктом, заперечував, що російські військові обстрілюють цивільну інфраструктуру України.
За даними обвинувачення, священник під час окупації Дептівки навесні 2022 року збирав у місцевих жителів продукти і сам купував товари у продовольчому магазині, які потім передавав російським військовим. Їм він також дав користуватися своєю автівкою Volkswagen Transporter, аби ті переміщалися селом.
Дії Бойка кваліфікували за ст. за ч. 4 ст. 111-1 “Колабораційна діяльність” (передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території) та за ч. 1 ст. 436-2 КК України “Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників”.
Обвинувачений у суді визнав вину та попросив затвердити угоду, з чим суд погодився. За статтею “Колабораційна діяльність” Бойка оштрафували на 34 тисячі гривень, а за глорифікацію присудили два роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20% від суми заробітку. За сукупністю злочинів та поглиненням менш суворого покарання більш суворим священнику призначили остаточне покарання — виправні роботи. Зазначимо, що це мінімальне покарання, передбачене статтею ч. 1 ст. 436-2 ККУ.
За інформацією ЗМІ з посиланням на місцевих жителів, на час судового розгляду справи отець Олександр більше не служив у церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Дептівці. Він був її настоятелем з 2015 року. У судовому реєстрі зазначено, що засуджений працює у ФОП, а виправні роботи відбуваються за місцем роботи засудженого.
Апеляція від настоятеля
5 липня 2022 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області визнав винним Юрія Миронця, настоятеля Різдвобогородицької церкви УПЦ (МП) в селі Ужачин Новоград-Волинського району. Засудили його за ч. 1 ст. 111-1 КК України “Колабораційна діяльність” (публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України). Суд позбавив священника права обіймати будь-які посади в правоохоронних, державних органах та місцевого самоврядування впродовж 13 років.
За даними обвинувачення, у середині березня 2022 року Миронець на одній із вулиць в селі Ужачин в присутності односельців публічно заперечував здійснення збройної агресії РФ проти України та закликав до підтримки рішень та дій держави-агресорки.
На суді священник свою вину не визнав.
П’ятеро свідків сторони обвинувачення підтвердили версію слідства. Зокрема, один із них сказав, що чув, як обвинувачений розповідав людям, “що в Україні нині не війна, а спецоперація з метою звільнення України від нацистів, і там, де вже прийшов руській мір, люди живуть краще”.
До свідчень сторони захисту суд поставився критично, бо свідки — з близького оточення обвинуваченого і є прихожанами церкви. Вони сказали суду, що священник — прихильник миру, тему війни в Україні на службах не піднімав та закликав молитися за мир.
Миронець подав апеляцію. Зокрема, священник вказував на те, що суд відкинув доводи сторони захисту без належної мотивації і обґрунтування, визнав допустимим доказом показання свідків із чужих слів, не було встановлено конкретне місце вчинення злочину, що є істотним порушенням вимог КПК.
Апеляційну скаргу настоятеля суд задовольнив частково, скасувавши рішення суду першої інстанції. Тепер справа Миронця Новоград-Волинським міськрайонним судом розглядається заново.
СБУ перевіряє “святих отців”
За інформацією СБУ, у 2022 році спецслужба розпочала комплексні контррозвідувальні та безпекові заходи у церковному середовищі УПЦ (МП). Порушені кримінальні провадження щодо 61 священнослужителя. Запроваджені санкції щодо 17 функціонерів УПЦ (МП), майже 250 клірикам РПЦ заборонили в’їзд в Україну, українське громадянство припинили 19 священнослужителям УПЦ (МП).
Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ
