Send Lette
Насильницькі зникнення

Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Цивільним, яких затримує та викрадає Російська Федерація, наразі важко довести факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Потерпілі та їхні родини, перебуваючи в окупації, часто не звертаються з відповідними заявами до правоохоронних органів, не повідомляють міжнародні моніторингові місії. Тож коли подають заяви до спеціальної комісії, яка займається встановленням таких фактів і призначенням грошової компенсації від держави, ризикують отримати відмову в підтвердженні статусу. Про це йшлося під час міжвідомчої наради щодо роботи цієї комісії під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

У нараді взяла участь Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, яка є членом комісії.

“Ми забагато відповідальності покладаємо на заявників, родини цивільних та колишніх цивільних заручників, які були звільненні не в результаті офіційних обмінів полоненими, заявила вона. Переконана, що потерпілі можуть подавати заяви з обґрунтуванням, а вже члени комісії мають докласти максимум зусиль, аби встановити всі обставини. Велика частина колишніх заручників все ж є свідками або потерпілими у кримінальних провадженнях, утримання деяких підтверджено Міжнародним комітетом Червоного хреста”.

Водночас Катриченко зауважила, що є проблеми і з підтвердження факту позбавлення особистої свободи військовослужбовців. Так, військові частини, які уповноважені видавати обов’язкову довідку № 55, інколи не проводять належних службових розслідувань щодо обставин зникнення військовослужбовців, хоча є свідчення та свідки, які підтверджують утримання.

Нагадаємо, спеціальна комісія створена на виконання закону № 2010-ІХ, який набрав чинності 19 листопада 2022 року. До її складу входять 18 членів, пʼять із яких представники громадських організацій. Комісія працює при Мінреінтеграції.

На сьогодні проведено вісім засідань комісії, за результатами яких встановлено факт позбавлення волі 4337 осіб (3574 військових та 763 цивільних). З них 1953 звільнені з полону.

За результатами засідань комісії відповідні дані вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Адміністратором цього реєстру визначено Національне інформаційне бюро, яке належить до сфери управління Мінреінтеграції. Потерпілим, яких позбавляли особистої свободи, для отримання державної грошової допомоги потрібно звернутися до Мінреінтеграції. З алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Репер, подвійний агент і херсонські колонії: 45 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

В Україні продовжують розгляд справ, повʼязаних із війною. Найбільше — про порушення законів і звичаїв війни, колабораціонізм, глорифікацію армії РФ і державну зраду. МІПЛ розповідає про найрезонансніші судові засідання цього тижня.

27 Травня 2024

Війна і правосуддя
Російського військового заочно засудили до 11 років ув’язнення за постріл у жінку під час окупації Чернігівщини

Олексій Улецький — російський механік-водій танка Т-72, єфрейтор 74-ої окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, яка окупувала село Сибереж на Чернігівщині у лютому 2022 року. За версією слідства, Улецький вистрілив у жінку з автомата. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни.

24 Травня 2024

Військовополонені
Четверта танкова бригада ЗСУ: як рідні шукають зниклих безвісти і полонених військових

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бійці четвертої танкової бригади тримали оборону на найскладніших напрямках: поблизу Соледару, Бахмуту, Авдіївки, брали участь у звільнені Харківщини та Херсонщини. Чимало військових у тих боях загинули, частина зникла безвісти або потрапила в полон.

21 Травня 2024

Більше публікацій