Send Lette
Насильницькі зникнення

Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Цивільним, яких затримує та викрадає Російська Федерація, наразі важко довести факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Потерпілі та їхні родини, перебуваючи в окупації, часто не звертаються з відповідними заявами до правоохоронних органів, не повідомляють міжнародні моніторингові місії. Тож коли подають заяви до спеціальної комісії, яка займається встановленням таких фактів і призначенням грошової компенсації від держави, ризикують отримати відмову в підтвердженні статусу. Про це йшлося під час міжвідомчої наради щодо роботи цієї комісії під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

У нараді взяла участь Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, яка є членом комісії.

“Ми забагато відповідальності покладаємо на заявників, родини цивільних та колишніх цивільних заручників, які були звільненні не в результаті офіційних обмінів полоненими, заявила вона. Переконана, що потерпілі можуть подавати заяви з обґрунтуванням, а вже члени комісії мають докласти максимум зусиль, аби встановити всі обставини. Велика частина колишніх заручників все ж є свідками або потерпілими у кримінальних провадженнях, утримання деяких підтверджено Міжнародним комітетом Червоного хреста”.

Водночас Катриченко зауважила, що є проблеми і з підтвердження факту позбавлення особистої свободи військовослужбовців. Так, військові частини, які уповноважені видавати обов’язкову довідку № 55, інколи не проводять належних службових розслідувань щодо обставин зникнення військовослужбовців, хоча є свідчення та свідки, які підтверджують утримання.

Нагадаємо, спеціальна комісія створена на виконання закону № 2010-ІХ, який набрав чинності 19 листопада 2022 року. До її складу входять 18 членів, пʼять із яких представники громадських організацій. Комісія працює при Мінреінтеграції.

На сьогодні проведено вісім засідань комісії, за результатами яких встановлено факт позбавлення волі 4337 осіб (3574 військових та 763 цивільних). З них 1953 звільнені з полону.

За результатами засідань комісії відповідні дані вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Адміністратором цього реєстру визначено Національне інформаційне бюро, яке належить до сфери управління Мінреінтеграції. Потерпілим, яких позбавляли особистої свободи, для отримання державної грошової допомоги потрібно звернутися до Мінреінтеграції. З алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій