Насильницькі зникнення

Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Цивільним, яких затримує та викрадає Російська Федерація, наразі важко довести факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Потерпілі та їхні родини, перебуваючи в окупації, часто не звертаються з відповідними заявами до правоохоронних органів, не повідомляють міжнародні моніторингові місії. Тож коли подають заяви до спеціальної комісії, яка займається встановленням таких фактів і призначенням грошової компенсації від держави, ризикують отримати відмову в підтвердженні статусу. Про це йшлося під час міжвідомчої наради щодо роботи цієї комісії під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

У нараді взяла участь Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, яка є членом комісії.

“Ми забагато відповідальності покладаємо на заявників, родини цивільних та колишніх цивільних заручників, які були звільненні не в результаті офіційних обмінів полоненими, заявила вона. Переконана, що потерпілі можуть подавати заяви з обґрунтуванням, а вже члени комісії мають докласти максимум зусиль, аби встановити всі обставини. Велика частина колишніх заручників все ж є свідками або потерпілими у кримінальних провадженнях, утримання деяких підтверджено Міжнародним комітетом Червоного хреста”.

Водночас Катриченко зауважила, що є проблеми і з підтвердження факту позбавлення особистої свободи військовослужбовців. Так, військові частини, які уповноважені видавати обов’язкову довідку № 55, інколи не проводять належних службових розслідувань щодо обставин зникнення військовослужбовців, хоча є свідчення та свідки, які підтверджують утримання.

Нагадаємо, спеціальна комісія створена на виконання закону № 2010-ІХ, який набрав чинності 19 листопада 2022 року. До її складу входять 18 членів, пʼять із яких представники громадських організацій. Комісія працює при Мінреінтеграції.

На сьогодні проведено вісім засідань комісії, за результатами яких встановлено факт позбавлення волі 4337 осіб (3574 військових та 763 цивільних). З них 1953 звільнені з полону.

За результатами засідань комісії відповідні дані вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Адміністратором цього реєстру визначено Національне інформаційне бюро, яке належить до сфери управління Мінреінтеграції. Потерпілим, яких позбавляли особистої свободи, для отримання державної грошової допомоги потрібно звернутися до Мінреінтеграції. З алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Полон, рабство і довгий шлях додому: історія Олени Ягупової

Мешканка Кам’янки-Дніпровської Олена Ягупова добре знає і тих, хто написав на неї донос, і тих, хто знущався над нею в ув’язненні. Свої 50 років вона зустріла в полоні. А ще пережила рабство та дивом вирвалася на свободу.

3 Жовтня 2023

Насильницькі зникнення
Тримали в ямі з водою і контейнері для авто: історія колишнього військового, якого росіяни викрали на Херсонщині

Для колишнього військового Василя Шевченка (імʼя змінено з міркувань безпеки) візити російських армійців стали звичними. Після того, як захопили Херсонщину, росіяни регулярно проводили обшуки в домі чоловіка: нишпорили в шафах, під ліжками, перевіряли сараї.

15 Вересня 2023

Насильницькі зникнення
Заручник із Курського СІЗО. Історія викрадення та повернення додому Олександра Ковальчука

Російські військові поклали чоловіка обличчям до землі, зв’язали, кинули на БМП, привʼязали до машини і накрили брезентом. Поруч був іще один полонений — Сергій. Понад дві доби їх тримали привʼязаними до броні. Росіяни сиділи на них, ніби на матрацах. Після цього бранців вивези в Росію.

23 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
В ОБСЄ закликали повернути тіла українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова

У Скопʼє під час щорічної зустрічі Ради міністрів ОБСЄ голова МІПЛ Ольга Решетилова порушила питання повернення тіл убитих в окупованому Бердянську неповнолітніх Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова. Вона закликала ОБСЄ втрутитися в цю ситуацію, позаяк тіла підлітків не віддають рідним уже понад пʼять місяців.

2 Грудня 2023

Адвокація
МІПЛ отримала відзнаку захисників демократії в ОБСЄ

Під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скоп’є представники восьми держав-учасниць, що входять до Ініціативи захисників демократії (DDI), відзначили МІПЛ за документування російських злочинів та постійну адвокаційну діяльність. Церемонія відбулася за участі представників Канади, Данії, Чорногорії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США.  

1 Грудня 2023

Війна і правосуддя
Вісім судів в одному. Як під час війни працює один із найбільших судів Дніпропетровщини 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області — другий у регіоні за навантаженням. Від Павлограда до Донецька менше 200 кілометрів, але суд жодного дня не зупиняв роботу. 21 листопада суд провів звітну пресконференцію про роботу в умовах воєнного стану. Журналістка МІПЛ побувала на ній. 

1 Грудня 2023

Більше публікацій