Send Lette
Насильницькі зникнення

Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Цивільним, яких затримує та викрадає Російська Федерація, наразі важко довести факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Потерпілі та їхні родини, перебуваючи в окупації, часто не звертаються з відповідними заявами до правоохоронних органів, не повідомляють міжнародні моніторингові місії. Тож коли подають заяви до спеціальної комісії, яка займається встановленням таких фактів і призначенням грошової компенсації від держави, ризикують отримати відмову в підтвердженні статусу. Про це йшлося під час міжвідомчої наради щодо роботи цієї комісії під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

У нараді взяла участь Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, яка є членом комісії.

“Ми забагато відповідальності покладаємо на заявників, родини цивільних та колишніх цивільних заручників, які були звільненні не в результаті офіційних обмінів полоненими, заявила вона. Переконана, що потерпілі можуть подавати заяви з обґрунтуванням, а вже члени комісії мають докласти максимум зусиль, аби встановити всі обставини. Велика частина колишніх заручників все ж є свідками або потерпілими у кримінальних провадженнях, утримання деяких підтверджено Міжнародним комітетом Червоного хреста”.

Водночас Катриченко зауважила, що є проблеми і з підтвердження факту позбавлення особистої свободи військовослужбовців. Так, військові частини, які уповноважені видавати обов’язкову довідку № 55, інколи не проводять належних службових розслідувань щодо обставин зникнення військовослужбовців, хоча є свідчення та свідки, які підтверджують утримання.

Нагадаємо, спеціальна комісія створена на виконання закону № 2010-ІХ, який набрав чинності 19 листопада 2022 року. До її складу входять 18 членів, пʼять із яких представники громадських організацій. Комісія працює при Мінреінтеграції.

На сьогодні проведено вісім засідань комісії, за результатами яких встановлено факт позбавлення волі 4337 осіб (3574 військових та 763 цивільних). З них 1953 звільнені з полону.

За результатами засідань комісії відповідні дані вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Адміністратором цього реєстру визначено Національне інформаційне бюро, яке належить до сфери управління Мінреінтеграції. Потерпілим, яких позбавляли особистої свободи, для отримання державної грошової допомоги потрібно звернутися до Мінреінтеграції. З алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
На Херсонщині росіяни закрили у підвалі онкохворого пенсіонера і пʼять днів морили його голодом

Селище Дніпровське розташоване на правобережжі Херсонщини, трохи більш як за 20 км від Херсона. Коли почалася повномасштабна війна РФ проти України, росіяни його окупували. Загарбники почали вдиратися у домівки місцевих, незаконно обшукували їх, перевіряли документи. Заходили вони й до пенсіонера Павла Мурашева.

19 Листопада 2024

Насильницькі зникнення
Вирізали ножем по тілу і гасили об нього недопалки — страшні подробиці знущань над мешканцем Голої Пристані 

Григорій Головко, 41-річний підприємець із окупованої ворогом Голої Пристані на Херсонщині, у найменших деталях памʼятає події того страшного дня, коли росіяни позбавили його волі. За сім місяців і три дні незаконного утримання його відпустили. Після цього разом із родиною чоловік виїхав на підконтрольну Україні територію.   

18 Листопада 2024

Насильницькі зникнення
Полювання на цивільних: як і чому Росія викрадає українців

“Росія приховує тисячі українців у в'язницях і катівнях. Їхні рідні майже не мають підстав сподіватися на швидку зустріч”, — такими рядками починається стаття впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, опублікована у серпні цього року. Вона розповідає історії трьох звичайних українських родин, які або пережили насильнецьке викрадення під час окупації, або ж досі чекають на повернення рідних додому.

14 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій