Send Lette
Інші воєнні злочини

«Тримали в контейнері, катували струмом», – потерпілий із Берислава про злочини росіян проти цивільних

5 серпня військові РФ затримали вчителя історії та захисту України з міста Берислав Херсонської області Сергія (ім’я змінено з міркувань безпеки). Коли у школах міста окупанти призначили своїх директорів із числа колаборантів, він, як і більшість місцевих освітян, відмовився працювати за російською програмою. Зрештою в освітніх закладах Берислава лишились новопризначені директори-колаборанти і техперсонал.

Вчитель розповідає, як до його оселі під’їхав Урал та сірий ВАЗ без номерних знаків. Місцеві кажуть, що на таких машинах зазвичай їздять представники російського ОМОН або ФСБ. До будинку зайшли близько десяти військових у російській формі та масках – почали вимагати віддати їм телефони і документи.

«Я мав у телефоні переписки із друзями, писав, куди в місті заїхали росіяни. Військові РФ ставили питання про все і водночас ні про що. Звинуватили в тому, що я здавав пересування російських військ та мав проукраїнську позицію. Заявили: «Оскільки ти нічого не хочеш казати, то ми тебе заберемо». Вилучили військовий квиток, паспорт і телефон. Документи та розбитий гаджет повернули за тиждень після звільнення з полону через знайомих», – розповідає Сергій.

Рідним чоловіка пообіцяли, що ввечері його повернуть. 

Сергія посадили в машину, зав’язали очі та довго возили містом. Так роблять, аби заплутати – людина не має орієнтуватися, куди її везуть. Зрештою машина під’їхала до Бериславського машинобудівного заводу, чоловіка завели у промисловий контейнер на території підприємства. Це залізна коробка завдовжки два метри і завширшки шість-сім. У контейнері вже були люди, загалом 16 осіб. 

«Знімати пов’язку з очей дозволяли тільки, коли закриють контейнер, – розповідає Сергій. – Навіть до туалету виводили із закритими очима. Воду нам приносили, а їсти – через раз. Їжі в невеликій коробці вистачало по одній-дві ложки кожному. Хлопці, які вже три дні сиділи в контейнері, розповіли, що їх ще жодного разу не годували. Тож першу коробку віддали їм. Міркували: новоприбулі щойно з дому, неголодні, а вони – знесилені».

Щодня затриманих водили на допити, які проводили військові РФ, що говорили зі східним акцентом. Вони казали: «Ми сюди прийшли і нікуди звідси йти не збираємось».

«У перший день мене допитували двоє. Очі зав’язали, завели в якесь приміщення. Посадили на дошку, прибиту до стіни. Спочатку били руками, потім шокером, далі завалили на підлогу і били по п’ятах. Закінчили допит електрострумом. Зв’язали позаду руки, підключили до мізинців дроти та увімкнули напругу. Тоді я вже став кричати. Другого дня допитував один військовий. Руками не бив, тільки електрошоком і по п’ятах. Наприкінці знову приєднав дроти до пальців. На третій день одразу під’єднали дроти, ввімкнули напругу, то я й упав одразу. Коли лежав, то крізь мене проходив струм. Я казав, що в мене серце хворе, просив пігулку. Мене відвели назад у контейнер», – розповідає Сергій.

Чоловіку кілька разів викликали лікаря. Він давав пігулки, схожі на корвалол, і міряв тиск. Згодом став обурюватись, що йому так часто телефонують.

Сергія протримали у залізному контейнері чотири дні. Разом із ним там утримували атовців із села Тягинка, яких взяли у полон вдруге. Був у контейнері і мешканець Берислава, якого катували тільки за те, що він працював в охоронній фірмі. А хлопця з села Чарівне утримували понад два тижні, бо він начебто здавав позиції росіян українським військовим і телефонував дружині й дітям в Івано-Франківськ. Мешканця села Червоний Маяк окупанти забрали разом із дружиною. Її відпустили наступного дня, доля чоловіка – невідома.

9 серпня Сергія посадили у темно-зелений ВАЗ і відвезли в місто. На той час у контейнері на території Машинобудівного заводу залишались четверо затриманих.

Анастасія Пантелєєва, МІПЛ

—————

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки у рамках проєкту «Hela Sverige Skramlar for Ukraina»

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суди в Росії та на окупованих територіях над цивільними і військовополоненими українцями є воєнним злочином — правозахисники

Росія систематично відмовляє свавільно затриманим цивільним і військовополоненим українцям у праві на справедливий суд. Ця практика досягла вражаючих масштабів і перетворилася на інструмент переслідування.

5 Грудня 2024

Військовополонені
З Росії повернули тіло морпіха з 501 батальйону: чоловіка закатували в полоні

Іван Макаров не єдиний морський піхотинець із 501 батальйону, тіло якого повернули з російського полону. МІПЛ відомо про ще трьох убитих у полоні військових із цього батальйону. Усіх їх утримували у виправній колонії № 1 міста Донське Тульської області. З отриманих нами свідчень відомо, що до них системно застосовували тортури, кілька днів підряд не дозволяли спати, змушували виконувати виснажливі фізичні вправи та відмовляли у їжі. Ймовірно, Макаров також міг бути у Донському.

4 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Більше публікацій