У Балаклії жінку звинувачують у колабораціонізмі через постачання ліків в окупації — репортаж із суду

Медійна ініціатива за права людини

• 3 Червня 2025

1

1443

9 хвилин читання

Наталія Крицька з Балаклії до повномасштабного вторгнення була фармацевткою і мала аптеку. За версією слідства, під час окупації вона очолила “медичну службу” та виконувала обов’язки керівниці місцевої лікарні. Частину ліків із аптеки Крицька перевезла додому і продавала. Стверджує, що онкохворі потребували знеболювальних, а люди з діабетом помирали, тому вона домовилася з перевізником про постачання ліків. Для цього їй потрібна була перепустка для пересування містом, от вона й звернулася до окупаційного мера. Після звільнення Балаклії у вересні 2022-го Наталія Крицька не переховувалася і сама звернулася до правоохоронців.

Жінці повідомили про підозру 14 лютого 2023 року. Її звинуватили в тому, що добровільно зайняла посаду при окупантах — це криміналізує частина 5 статті 111-1 КК України. За два дні Крицьку взяли під варту. Відтоді, попри клопотання захисника, вона в СІЗО.

До Балаклійського районного суду Харківської області обвинувальний акт надійшов 6 червня 2023 року. Зараз жінку судять за колабораціонізм. Як минуло квітневе засідання у балаклійському суді — в репортажі МІПЛ.

Том перший: накладні на ліки та адвокатські запити

Чергове засідання в справі відбувається 16 квітня. У залі — захисник Арсеній Санін, прокурор Ігор Кривич. Обвинувачена Наталія Крицька приєднується онлайн із Харківського СІЗО.

Сьогодні планують дослідити письмові докази захисту. На суддівському столі — кілька стосів документів. До зали заходить суддя Валентина Тімонова і з усмішкою говорить захиснику Саніну:

— Ви сьогодні такий чепурний — у костюмі.

Адвокат усміхається і дякує. Уже за хвилину суддя починає засідання і розгортає перший том письмових доказів. Санін каже:

— Я підготував перші три томи: це податкова звітність, первинна документація щодо придбання медикаментів у період окупації Наталією Крицькою тощо. Також етичний кодекс фармацевтичних працівників України з відповіддю фармацевтичного університету.

Суддя уважно переглядає сторінки першого тому і пропонує одразу перейти до дослідження доказів з боку захисту.

— На цьому аркуші клопотання захисника Саніна зі списком свідків і додаткові файли, — зачитує суддя. — На наступній сторінці напис карбамазепін. Напевно, це назви ліків?

— Так, це назви ліків із націнкою. Крицька зможе розповісти про них детальніше, — відповідає адвокат.

Суддя читає видаткову накладну від 2 червня 2022 року — ліки купувала ФОП Наталія Крицька. Але отримувач — аптека не в Балаклії, а в містечку Донець Ізюмського району. Донець, на відміну від Балаклії, не був окупований у червні 2022-го. Суддя запитує, чому видаткова виписана на інший населений пункт.

— Крицька під час свого допиту надасть показання, чому їй необхідно було їхати в Донець, йти до Шевченка та отримати перепустку. Це для того, щоб отримати товари… — пояснює адвокат, але суддя перериває.

— Ви наперед знаєте, що Крицька говоритиме?
— Так, знаю, — відповідає захисник і продовжує: — Щоб завезти ліки до Балаклії та забезпечити ними населення.

Суддя зачитує ще кілька накладних із однаковим місцем отримання — Донець. Обвинувачена Крицька перебиває суддю і пояснює:

— Це внутрішнє переміщення з активу в активу. Це законодавством не заборонено. Тобто зі своєї аптеки № 2 я могла переміщувати медикаменти в аптеку № 1 — і навпаки.

Суддя голосно їй відповідає:

— Вибачте, зараз ми не говоримо, куди воно йшло і звідки. Ми досліджуємо письмові докази.

Раптом зв’язок із СІЗО переривається і зображення Крицької зникає. Суддя пропонує зачекати, за кілька хвилин засідання з обвинуваченою продовжується.

Обвинувачена Наталія Крицька на відеозв’язку з Харківського СІЗО. Фото: Вікторія Маньковська, МІПЛ

Відтак суддя розглядає “Етичний кодекс фармацевтичних працівників України”, уточнює в захисника, чи хоче той зачитувати весь документ.

— Декілька положень, — говорить Санін. — Ми на них посилаємося, оскільки Женевська конвенція прирівнює до працівників медичних установ не лише медиків, а й навколомедичні професії, зокрема фармацевтів. Згідно з Конвенцією, здійснення фармацевтичної діяльності, закупівля і доставка товарів до окупованої Балаклії не утворює складу злочину. Саме положення Етичного кодексу зобов’язують Крицьку забезпечувати ліками населення.

Захисник підходить до суддівського столу, щоб показати положення, які планує зачитати. Він вказує рукою на папери та додає:

— От декілька принципів: перший, другий, шостий та сьомий. Але давайте зараз дослідимо третій розділ про обов’язки фармацевта щодо забезпечення населення.

Санін повертається на місце і кілька хвилин шукає потрібний розділ у своїй копії, щоб зачитати. Згідно з третім розділом Етичного кодексу, фармацевти зобов’язані надавати фармацевтичну допомогу кожній людині, незалежно від її національності, політичних і релігійних переконань, майнового стану, статі, віку та соціального статусу. Головне — це повага до гідності пацієнта.

— Ще раз підкреслюю, що Крицька має спеціальні знання в галузі фармації, однак не в галузі охорони здоров’я, як це зазначено в обвинувальному акті, — продовжує Санін. — Це підтверджує відсутність доказів, що Крицька має теоретичне знання та практичні навички з організації охорони здоров’я. Ми також надали документи, які підтверджують, що Крицька має освіту фармацевта.

Суддя киває і перегортає сторінку. Запитує, дивлячись у документ:

— А це що?

— Це накази, підписані Крицькою як керівником лікарні, однак це не наші докази, ваша честь. Це ми раніше надавали для обґрунтування, чому ліки необхідні лікарні.

Наступний документ — запит захисника до балаклійської лікарні, на який він не отримав розгорнуті відповіді. Згідно з відповіддю на запит від березня 2023 року, в адвокатському запиті не обґрунтовано, як запитувані документи та інформація можуть допомогти у наданні правової допомоги його клієнтці. Також у відповіді зазначили, що з 2 березня по 8 вересня 2022 року лікарня не працювала. Санін заперечує:

— Працювала. Лікарі та лікарня працювали, приміщення нікуди не поділося, люди приходили до них по медичну допомогу. Це ми пізніше дізналися з допитів свідків.

— То про що був цей запит? — запитує суддя, однак зв’язок із Крицькою знову переривається. Секретарка повідомляє, що СІЗО має проблеми зі з’єднанням. Коли обвинувачена повертається, засідання відновлюють.

— Я надсилав запит щодо кількості пацієнтів із хронічними захворюваннями в Балаклії станом на 2021, 2022 та 2023 роки, щоб відстежити, скільки людей потребували медичної допомоги, — пояснює Санін.

На наступній сторінці тому — документ із національного фармацевтичного університету. У відповідь на адвокатський запит університет надіслав копію Етичного кодексу.

Перший том закінчується, суддя розгортає наступну теку.

Том другий: податки та самовідвід

Другий том починається податковою декларацією Наталії Крицької за 2022 рік. Суддя зачитує рядки з документа:

— Загальна сума річного доходу — нуль. Податкові зобов’язання — нуль. Розрахунки з бюджетом — нуль. Сума податкових зобов’язань із фінансового боргу — нуль. Розрахунки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — також нуль. Біля суми штрафу стоїть хрестик.

Суддя гортає сторінки та перелічує податкові декларації з 2020 по 2022 роки.

— Ми пропустили наступний податковий розрахунок нарахованого та сплаченого доходу. У вас чомусь документи додані в іншому порядку, тому складно зорієнтуватися, — захисник знову підходить до суддівського столу і гортає папери. — Давайте ми його знайдемо зараз.

— Можливо, коли секретарі сканували, то поплутали черговість даних, — відказує суддя і чекає, доки адвокат знайде потрібний документ.

Санін знаходить і коментує вміст першої частини другого тому доказів:

— Це податкові декларації, які свідчать про дохід за 2022 рік. Крицька здійснювала підприємницьку діяльність у гривнях, податкову звітність подавала згідно з чинним українським законодавством, зокрема за період окупації, оскільки це річні декларації.

Далі суддя зачитує досудову доповідь із третього тому доказів. За даними обвинувачення, Наталія Крицька має чоловіка та сина, а також братів, із якими в гарних стосунках.

Захисник Арсеній Санін. Фото: Вікторія Маньковська, МІПЛ

За даними з ухвали єдиного судового реєстру, 1 листопада 2023 року суддя, який вів справу Наталії Крицької, подав клопотання про самовідвід і наголосив, що під час тимчасової окупації Балаклії влітку 2022 року близькі родичі обвинуваченої переводили пенсію його батьків з картки в готівку під 10%. Він особисто звертався до них. Їхню діяльність нібито оберігала та контролювала окупаційна армія.

За словами судді, аптеку Крицької охороняли, хоча інші грабували. “У той час, коли переважна більшість місцевих перебували в безпорадному, пригніченому, безправному стані, в інших зʼявилися піднесення й нові можливості”, — написав суддя в клопотанні про самовідвід.

У досудовій доповіді також зазначено, що Крицька є ФОП із 2005 року, не має боргів та кредитів і до адміністративної та кримінальної відповідальності її не притягували.

За словами її сусіда, Крицька жила добропорядно, не була конфліктною чи агресивною, завжди була готова прийти на допомогу.

З доповіді: Наталія Крицька не визнає, що обіймала посаду та займалася адміністративними функціями. Вона не вбачає наслідків кримінального правопорушення. Надалі планує відновити діяльність фізичного підприємця.

Ризик повторного кримінального правопорушення і рівень небезпеки для суспільства оцінюють як середній.

Версія Крицької

Дочитавши письмові докази, суддя звертається до Крицької:

— Чи є у Крицької пояснення щодо досліджених даних?

— Я маю пояснення щодо постачання лікарських препаратів, — уточнює вона. — Зараз їх прокоментувати чи під час допиту?

— Як вам буде зручно. Досі ви нам так і не надали свої показання, хоча весь час повторюєте, що надасте. Бажаєте пояснити зараз чи під час основного допиту? — пояснює суддя, однак зв’язок підвисає. Коли відео і звук відновлюються, Крицька запевняє:

— Я можу пояснити і зараз, і під час допиту. Це не я визначаю порядок. Я була готова і з першого засідання давати показання, я цього не уникаю.

— Це ж ваша стратегія захисту, тому ніхто вас не примушує, — відказує суддя. — Якщо ви готові, можете пояснити, будь ласка.

Тож Крицька береться пояснювати:

— По-перше, щоб отримати медичні засоби від основного постачальника, мені потрібно було сплатити борг 200 тисяч гривень. Це нормально, тому що ці лікарські препарати постачають із відстрочкою, тобто за одні ми платимо, а другі нам дають у борг. Таких коштів на моєму рахунку на кінець травня не було. У борг мені препарати, звісно, ніхто б не дав, тільки за попереднім платежем. Однак я мала кредитний ліміт 200 тисяч у банку, який мені дали ще у 2021 році. Перший товар купила саме за ці гроші, — зазначає обвинувачена і додає: Багато медикаментів я роздала безплатно, не думаючи про збагачення або вигоду. Але про це детальніше розповім на допиті.

Вона оформлювала доставку ліків саме в Донець, бо так домовилася з постачальником.

Жінка пояснює: максимально націнка 40% не суперечила ані ліцензійним умовам, ані законам, її часто застосовували.

— Якби я мала злочинний умисел, то підвищила б процент, бо на той момент мала можливість зробити націнку і 100, і 200 процентів. Я цим не скористалася. У мене мета була надати допомогу людям, які залишились в окупації, — говорить Крицька.

Вона вела податкову звітність через застосунок M.E.Doc, але з кінця лютого 2022-го втратила доступ до документів, а спеціалістів у місті не було. Наприкінці травня в Балаклії зник інтернет, із червня не було стабільного зв’язку. Зловити його можна було лише на кількох вулицях, тож Крицька намагалася здати податкові декларації вже в листопаді.

— Система пропустила звіти лише в грудні, тож тоді я заповнила декларації, — пояснює вона. — Там видно навіть, що в ті місяці, коли я не вела господарську діяльність, то сплачувала ПДВ.

— Прокуроре, можливо, ви щось додасте? — запитала суддя.

— Ні, поки не маю запитань.

Прокурор Ігор Кривич. Фото: Вікторія Маньковська, МІПЛ

Першу поставку медикаментів Наталія оформила на початку повномасштабного вторгнення, а другу — у середині червня.

— Як ви підтримували зв’язок із працівниками з другої аптеки з Донця? — уточнює суддя.

— Телефоном, доки зв’язок був. В аптеці лишилась єдина працівниця з трьох.

— А вона не могла сама замовляти оці всі препарати, оплачувати? Усе ж таки в Донці був інтернет.

— Ні. Вона не знала потребу ні в кількості, ні в найменуваннях ліків.

Неналежні докази

Коли Наталія Крицька закінчує відповідь, суддя пропонує перейти до аналізу доказів обвинувачення, який провів захисник.

— Можемо перейти, однак ще я маю аналіз показань свідків, — Санін демонструє кілька листків. — Ми з Наталією Олексіївною зробили його рукописно, хотілось би присвятити цьому ще засідання. Бачите, скільки тут.

— Гаразд, але варто вже розпочинати аналіз, бо ми гаємо час, — дозволяє суддя.

Захисник зазирає в документ і починає:
— Це у нас протокол огляду місця події, — адвокат дивиться на екран і помічає, що зв’язок знову перервався. — Почекаємо?

— Ні, розпочинайте, — відповідає суддя.

— Давайте почекаємо, — наполягає захисник.

Суддя не заперечує, тож наступні декілька хвилин у судовій залі тиша, доки не відновлюється з’єднання.
— Хочу сказати щодо людей, які упізнавали Крицьку Наталію. Протокол впізнання не повинен собою підміняти протокол допиту. Одна річ, якщо свідок каже, що впізнав Крицьку на зборах працівників, однак будь-які пояснення про збори, які містять протоколи впізнання, є недопустимими.

Зв’язок знову переривається і відновлюється за декілька секунд. Захисник провадить:

— Щодо протоколу тимчасового доступу: він є, однак до нього, по-перше, додали ніким не підписані документи. По-друге, експертизу щодо них не проводили. Про їхнє походження ми не маємо пояснень, тому я вважаю, що це не є належним доказом.

Під час оцінки доказів захисник перелічує сторінки документів із принесеної теки, щодо походження яких має сумніви та називає неналежними доказами.

— Прокурор не знає, про які конкретно докази йдеться, — говорить суддя.

— Кажіть, будь ласка, назви документів, — звертається прокурор до Саніна.

Той зачитує пояснювальну записку до бюджету балаклійської лікарні від липня 2022 року. Він зазначає, що цей документ більше схожий на чиюсь чернетку через незрозумілий зміст і відсутність підписів.

— Проте далі в документі написано прізвище Крицька, а не умовний Петро Сідоров. Певно, тому документ і додали, — припускає суддя.

— Тоді давайте напишемо в документах “прокурор “ЛНР” Кривич”, я вам завтра десяток таких принесу. Хто завгодно може таке написати. І що будемо робити з цим? — запитує захисник.

— Оцінювати, — відповідає суддя.

— Тому я й кажу, що цей доказ є неналежним, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування, — продовжує Санін. — Я хотів би, щоб суд у нарадчій кімнаті звернув на це увагу.

Адвокат зачитує назви документів, однак замість зображення Крицької — знову чорний екран. Суд оголошує технічну перерву.

— Залишається мало часу, — говорить суддя. — Певно, сьогодні до свідків не дійдемо.

Коли з’єднання відновлюється, із запланованих двох годин засідання залишається декілька хвилин. Захисник продовжує:

— Протокол огляду місця події від 3 січня 2023 року також є неналежним доказом, адже працівників поліції у приміщення пустив чоловік, який не є одноосібним власником. Він лише брав його в оренду, потім договір припинили, про що є акт, і приміщення повернули назад до Балаклійської територіальної громади в особі Балаклійської міської ради.

Санін зазначає, що огляди в Харкові та Балаклії провели з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, тож усі документи звідти вилучили неналежним чином.

Час на зачитування оцінки доказів вичерпується. Суд відкладає розгляд справи на іншу дату. Згодом, на засіданні 13 травня, суд продовжить Наталії Крицькій тримання під вартою до 11 липня.

Авторка: Вікторія Маньковська, журналістка МІПЛ