Send Lette
Насильницькі зникнення

У Бердянську зростає кількість викрадених місцевих жителів

Лише 21 квітня у місті зникло кілька людей. Загалом кількість випадків викрадень та обшуків у Бердянську останніми днями зросла. 

Бердянськ – місто на березі Азовського моря у Запорізькій області. 27 лютого у нього зайшла колона російської військової техніки, 28-го під окупацією опинилося кілька районів, а найближчими днями і все місто. На вулицях з’явилися люди у військовій формі, а згодом патрулі росгвардії.

У ці дні місцеві розповідають, що не очікували такого нападу та не могли змиритися з окупацією, тому вирішили виходити на проукраїнські мітинги. Зараз вони говорять, що розуміли, активізм в умовах окупації – справа небезпечна, що за усіма, хто вирішив вийти з жовто-синіми прапорами, слідкуватимуть. Мітинги, дійсно, відбувалися під зовнішнім наглядом представників росгвардії та внутрішнім – серед учасників були люди у масках, які не співали гімн України, можливо фільмували. До того ж у місті зросла кількість патрулів. Спочатку люди й формі ходили великими групами, зараз по три-чотири особи. Нині патрулі можна зустріти у місті скрізь. Люди у формі зупиняють місцевих для перевірки документів та телефонів. 

Відомі випадки затримань. Когось за порушення комендантської години, когось – за проукраїнську позицію саме після участі у мітингах на підтримку єдності України.

Прізвища та імена більшості затриманих називати поки небезпечно – деякі громадяни досі залишаються у місті, а у деяких там живуть близькі та знайомі, які також потрапляють у поле зору представників російських сил. Але раніше публічно було заявлено про затримання бердянця Віталія Шевченка. Після одного з мітингів він зайшов до кафе, а  за ним вісім людей у військовій формі – вивели, посадили у машину, вивезли у невідомому напрямку. Це було 15 березня. Також відомо про затримання 20 березня активісти Тетяни Тіпакової, про цей факт написала її дочка. За Тетяною додому приїхали дві машини, забрали її з мішком на голові та повезли у невідомому напрямку. 

Когось із затриманих відпустили за кілька днів, когось тримали тижнями. Тим, кому вдалося звільнитися (а їх вивозили з місця утримання з мішком на голові і кидали у місті), були з ознаками тортур. Деякі не могли пересуватися самостійно.

Затриманих доправляють у будівлю місцевого управління поліції, але більшість – до бердянської виправної колонії №77 (нещодавно її перейменовано в Приморську виправну колонію № 145, з установи з мінімальним рівнем безпеки вона перетворилась на установу максимального рівня безпеки через порушення прав засуджених та неналежні умови тримання, катування). «У них там взагалі був штаб, проводилися наради щоранку», – говорить один з колишніх затриманих.

З розповідей можна дізнатися, що більшість утримували в камерах карцерного типу, розміром 2,5 на 3 метри. Там нелюдські умови. У камері, розрахованій на одну людину, могли утримувати трьох. У приміщеннях було холодно – відчинене вікно наглядачі не дозволяли закривати.

Поряд з цивільними утримували українських військовослужбовців та прикордонників.

У цій ж будівлі проводилися так звані допити. Присутні на них були винятково росіяни, яких затримані могли пізнати по акценту. Спочатку багатьох запитували: «Почему тебе не нравится Россия?», пояснювали свою присутність «необхідністю рятувати зомбованих українців», а потім застосовували фізичну силу та електричний струм.

_______________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації. Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com.

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Насильницькі зникнення
Окупація Новокаїрів: за що росіяни викрали місцевого жителя

Микола Гарбар — мешканець села Новокаїри. Це Бериславський район Херсонщини. Перед початком повномасштабного вторгнення Росії він жив у рідному селі, працював механізатором у фермерському господарстві. Чоловіка викрали росіяни. Можливо, за наводкою призначеного окупантами старости. З того часу рідні не мають про нього жодної звістки.

12 Січня 2024

Насильницькі зникнення
Останній дзвінок із окупації: куди зник Олександр Щербатий з села Шестовиця

Майже місяць тривала окупація села Шестовиця Чернігівської області. 31 березня 2022 року Збройні сили України звільнили населений пункт. Проте досі залишається невідомою доля його мешканця — 48-річного Олександра Щербатого.

9 Січня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Масове вбивство азовців в Оленівці: бойовий медик розповів в ОБСЄ, як побратими вмирали на його руках  

Півтора року минуло від дня масового вбивства українських військовополонених у колонії в Оленівці. Серія вибухів, яка сталася в бараці з азовцями, забрала життя 47 армійців, ще понад 120 отримали поранення. За цей час воєнний злочин досі не розкрито, винні не покарані, а полонених, які вижили після вибуху, не повернули в Україну.

29 Лютого 2024

Розгляд справи Ягідного завершено. Суддя у нарадчій кімнаті

За даними слідства 15 військових РФ під час окупації село Ягідне на Чернігівщині, примусово зігнали цивільних та утримували їх в підвалі місцевої школи. Майже місяць аж до звільнення села там у задусі й тісноті утримували 368 людей. 27 лютого у цій справі відбулись дебати.

29 Лютого 2024

Військовополонені
Там, де повільно вмирають: як влаштована медицина в російському полоні

За два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну МІПЛ задокументувала десятки свідчень про ненадання медичної допомоги українським військовополоненим. Зібравши свідчення колишніх військовополонених, розповідаємо про медицину в полоні: як все влаштовано і чому російські медики не поспішають лікувати полонених, прирікаючи їх на повільну смерть.

28 Лютого 2024

Більше публікацій