Send Lette
Адвокація

У Гаазі прозвучали історії українців, які пережили окупацію, викрадення і тортури 

За ініціативи посольств Великої Британії та України в Нідерландах та за підтримки Медійної ініціативи за права людини в Гаазі відбувся захід Ukraine Witness Testimony Event, під час якого свідки воєнних злочинів Росії в Україні розповіли свої історії викрадення та незаконного утримання. 

Захід відбувся у Гаазі в резиденції пані британського посла Джоанни Роупер і був присвячений цивільним українцям, яких Росія незаконно та безпідставно затримує на окупованих нею територіях України. На зустріч прийшли посли багатьох країн, представники міжнародних організацій, зокрема Кетрін Бомбергер, директорка Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.  

Пані британський посол Джоанна Роупер виголошує вітальну промову перед учасниками Ukraine Witness Testimony Event. Фото: Посольство Великобританії в Нідерландах

Анонсуючи виступи свідків, Ольга Бялик, представниця МІПЛ у Гаазі, підкреслила, що цивільні затримані – це окрема категорія постраждалих від агресії РФ. Вони не є військовополоненими і їхнє безпідставне затримання заборонене міжнародним гуманітарним правом. Однак Росія, попри численні докази незаконного утримання цивільних українців, не надає про них жодної інформації, приховує їхню кількість і місця утримання.

Ми, як громадська організація, виступаємо за створення на національному рівні спеціального органу, який би займався питанням незаконного утримання Росією цивільних українців, – заявила Ольга Бялик. – Ми також просимо міжнародних партнерів посилити мандат Міжнародного комітету Червоного Хреста для доступу до утримуваних Росією осіб і подумати про створення спеціальних моніторингових місій до місць несвободи. Кожен із нас має усвідомити несправедливість, жахливі умови утримання і безмежні страждання, які переживають українські цивільні, позбавлені свободи Росією.

Ольга Бялик, представниця МІПЛ у Гаазі. Фото: Посольство Великобританії в Нідерландах

Зазначимо, що МІПЛ збирає інформацію про випадки затримання Росією цивільних українців, веде списки затриманих, ретельно відстежує їхнє географічне місце перебування та умови утримання. Всі ці дані вносяться у визнану міжнародними правовими інститутами систему I-DOC. Задокументовані у ній факти мають допомогти притягнути винних до відповідальності у міжнародних судах, таких як Міжнародний кримінальний суд. Результати роботи МІПЛ відображені в розслідуванні “Свавільне затримання та захоплення цивільних заручників у північних регіонах України. Аналіз задокументованих свідчень”. Це перший етап, який виявляє закономірності злочинів РФ, вчинених на півночі України в Київській, Чернігівській та Сумській областях.

Станом на лютий 2024 року МІПЛ ідентифікувала 1505 цивільних, затриманих в окупації, 51 місце несвободи на окупованих територіях України і 39 на території РФ. Кількість затриманих може бути в декілька разів більшою. Це люди різного віку, професій. Росія незаконно затримує українських чоловіків, жінок, неповнолітніх, літніх людей, а також важко хворих, повернення яких в Україну є питанням порятунку їхнього життя. 

Захоплення цивільних російські військові використовують як метод залякування, інструмент своєї пропаганди, а подекуди й для обміну полоненими, стверджуючи, що це не цивільні особи, а комбатанти. Ми називаємо їх цивільними заручниками, тому що цих людей заарештовували і утримували без жодних підстав. Деяких із них звинувачують у міжнародному тероризмі, протидії російській так званій “спеціальній військовій операції” і навіть “судять” у відверто несправедливих “судах”. Багатьох утримують без висунення жодних звинувачень, зазначила Ольга Бялик. 

Власною історією незаконного утримання з міжнародною спільнотою поділилася Лілія Пшенична. Жінка народилася і жила в Херсоні. У мирний час працювала на швейній фабриці. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вона відмовилася залишати свій дім, волонтерила у місцевій церкві. Там знайшли притулок 58 малюків із дитячого будинку. Пані Лілія піклувалася про дітей, аж поки ФСБ не викрала їх і не вивезла у Росію. 14 липня 2022 року до квартири Пшеничної прийшли росіяниз обшуком. Того ж дня вони її затримали і помістили в СІЗО у Херсоні. Там жінка провела два місяці. Ось, що вона розповіла:

У двомісній камері сиділо шість жінок. У нас не було нічого: ні рушників, ні засобів гігієни, ні мила, ні трусів, ні іншого одягу. Нам не було де помитися. Серед нас були дві співробітниці української поліції, який росіяни дуже жорстоко катували. Їх били по голові, били струмом, шокером. Росіяни постійно привозили нових затриманих. Їх ловили просто на вулиці. Якось привезли чоловіка 72 років. Він пас кіз. Його звинуватили у шпигунстві.

Після допитів мені також висунули звинувачення у шпигунстві, погрожуючи позбавленням волі на 20 років. Казали, що перевезуть у Донецьку в’язницю. А на 60 день наглядач запитав: “Пшенична, хочеш додому?” Я кажу: “Так”. “Пʼять хвилин на збори і йди звідси”, відповів він.  Після цього я тиждень не могла вийти з квартири. Цей страх мене паралізував. Мені так соромно за нього, але я боялася. Потім я знову пішла до церкви і знову допомагала аж до деокупації Херсона.

Мешканка Херсону Лілія Пшенична в Гаазі розповідає про окупацію міста і те, як її незаконно затримали російські окупанти. Фото: Посольство Великобританії в Нідерландах

Другий свідок, який розповів свою історію, це Артем Татарбєєв. Він родом із Маріуполя. З 2012 по 2016 рік служив у Національній гвардії України у військовій частині, яка вже після його звільнення з неї отримала назву “Азов”. На момент початку повномасштабного вторгнення Артем був цивільним, працював водієм. 20 червня 2022 року під час спроби вивезти родину на підконтрольну Україні територію, чоловіка затримали на фільтраційному блокпосту як колишнього військовослужбовця. Спочатку його утримували в СІЗО у Таганрозі, де весь час били, в тому числі електричним струмом. Тортури продовжилися й у виправній колонії № 12 у м. Каменськ-Шахтинський, куди він потрапив у вересні 2022 року. А 20 грудня 2023-го Артема звільнили на підставі рішення про депортацію із забороною в’їзду на територію Росії на 50 років. 

Мешканець Маріуполя Артем Татарбєєв розповідає в Гаазі про російські фільтраційні табори та місця незаконного утримання цивільних Українців на території РФ. Фото: Посольство Великобританії в Нідерландах

Наприкінці заходу свідків попросили розповісти, що для них означає цей візит у Гаагу. Лілія Пшенична зазначила, що для неї це місце надії на справедливі суди і що з допомогою партнерів Україна зможе перемогти. Натомість Артем Татарбєєв підкреслив, що вірить у перемогу над Росією, і дякує Європі за те, що вона памʼятає про Україну.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Захоплення цивільних на Чернігівщині: як українські адвокати захищають російських військових

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Більше публікацій