Send Lette
Війна і правосуддя

У Харкові до довічного увʼязнення засудили місцевого, який передавав росіянам координати ОДА

Київський райсуд Харкова визнав винним у держзраді харків’янина Дениса Панікарова.

За повідомленням Харківської обласної прокуратури, з лютого до квітня 2022 року 38-річний чоловік збирав інформацію про ЗСУ та інфраструктуру в Харкові.

Розвіддані передавав двом пособницям російських спецслужб. Одна з них нині живе в Москві. У 2014 році вона служила медсестрою в лавах так званої “ДНР”. Інша кураторка мешкає в Санкт-Петербурзі, очолює організацію “Врятуємо Донбас” (рос. “Спасем Донбасс”).

Слідство з’ясувало, що 28 лютого 2022 року чоловік надіслав координати Харківської ОДА, а згодом ще низку адрес, які надалі обстріляла російська армія. Як ідеться в ухвалі суду, серед іншого це були відомості про розташування складів ЗСУ та переміщення українських військових, базу Нацкорпусу.

Крім цього, в соцмережах він публікував дописи, у яких, за висновком експерта, є заперечення збройної агресії РФ та схвалення дій країни-агресора. Наприклад, поширив допис про те, що “У місті Мерефа американськими вченими проводяться випробування небезпечних біологічних препаратів на пацієнтах”.

Під час обшуку в чоловіка знайшли комп’ютер, за допомогою якого він надсилав координати, а також карабін “Форт-202”, набої до пістолета, корпус гранати, які він незаконно придбав та зберігав удома. На фото, поширених Харківською облпрокуратурою, також є рації, бінокль і російська література з тактичної військової підготовки.

 

Під час слідства харківʼянин змінював версії щодо інкримінованого йому злочину, але провину так і не визнав. Лише зазначив, що нічого не знає та жодної інформації в РФ не передавав.

За повідомленням “Суспільне. Харків”, після затримання чоловік написав заяву про додавання його в списки на обмін. Він хоче виїхати в Росію, де в нього є родичі й друзі, а також через те, що, за його словами, “в Україні немає справедливості”. У коментарі журналістам він сказав, що до повномасштабного вторгнення працював охоронцем у приватному підприємстві.

У підсумку колегія суддів визнала Дениса Панікарова винним у держзраді, вчиненій в умовах воєнного стану, виправданні збройної агресії РФ, а також у незаконному зберіганні вогнепальної зброї та боєприпасів. Йому призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними аналітичної системи Youcontrol, в людини з такими ж прізвищем та ініціалами у Харкові є квартира.

Вирок можна оскаржити впродовж 30 днів.

Нагадаємо, що 1 березня 2022 року внаслідок обстрілу російськими військами будівлі Харківської обласної військової адміністрації загинула  31 людина, сама споруда зруйнована. Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури, в коментарі “Суспільне. Харків” повідомив, що Панікарова обвинуватили саме в передачі координат, а не в причетності до удару. Є й інші обвинувачені, які в той період коригували обстріли.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Підпал авто військових, страта військового і колишній полонений: 98 справ в українських судах наприкінці березня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
Пенсіонер із Херсона, якого засудили за сприяння у воєнному злочині, оскаржує вирок

У Миколаївському апеляційному суді слухають скаргу 64-річного Григорія Драгуненка, пенсіонера з Херсона. Торік його засудили за пособництво російським військовим у катуванні цивільних мешканців на Миколаївщині. Суд першої інстанції присудив йому дев’ять років в’язниці за сприяння у воєнному злочині. Його захист просить про виправдання, мовляв, чоловік діяв під примусом. МІПЛ побувала на апеляційному засіданні, записала пояснення підсудного та розповідає, як триває слухання.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
“В армії священник потрібен більше, ніж автомат”: як у Черкасах судять митрополита УПЦ МП

У Черкасах триває судовий процес у справі Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії УПЦ МП. Його обвинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі та виправданні збройної агресії Росії. Сам митрополит провину заперечує і доводить, що справа проти нього політично мотивована.

19 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Підпал авто військових, страта військового і колишній полонений: 98 справ в українських судах наприкінці березня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
Пенсіонер із Херсона, якого засудили за сприяння у воєнному злочині, оскаржує вирок

У Миколаївському апеляційному суді слухають скаргу 64-річного Григорія Драгуненка, пенсіонера з Херсона. Торік його засудили за пособництво російським військовим у катуванні цивільних мешканців на Миколаївщині. Суд першої інстанції присудив йому дев’ять років в’язниці за сприяння у воєнному злочині. Його захист просить про виправдання, мовляв, чоловік діяв під примусом. МІПЛ побувала на апеляційному засіданні, записала пояснення підсудного та розповідає, як триває слухання.

21 Березня 2025

Адвокація
Свавілля без кордонів: російські кати з Криму знущаються з українців на нових окупованих територіях

Українські правозахисники та міжнародні організації представили в ООН докази систематичних воєнних злочинів Росії. Захід “Катування та свавільне затримання як злочини проти людяності” відбувся 19 березня у Женеві в межах 58-ї сесії Ради ООН з прав людини.

20 Березня 2025

Більше публікацій