Send Lette
Війна і правосуддя

У Кропивницькому почали судити чоловіка, якого підозрюють у передачі Росії інформації про ЗСУ

У Ленінському райсуді Кропивницького розпочався розгляд справи 31-річного Дмитра Романченка, який із минулого року переїхав на Кіровоградщину з Торецька Донецької області. Як каже обвинувачення, він за гроші передавав росіянам інформацію про розташування ЗСУ. МІПЛ відстежує процес та звертає увагу на його проблеми, зокрема щодо належної роботи захисту.

Романченко родом із Торецька, звідки переїхав у селище Добровеличківка. За час перебування у Кіровоградській області нажив два кримінальні провадження. В одному з них (щодо зберігання коноплі) отримав рік умовно. У другому, щодо держзради, йому загрожує від 15 років тюрми до довічного ув’язнення.

За даними обвинувачення, Романченко підтримував зв’язок із представником РФ, час від часу переписуючись із ним у Telegram. У червні 2023 року, за версією слідства, він написав співрозмовнику й поцікавився, чи немає для нього роботи. У відповідь отримав вказівку лишатися на зв’язку, бо робота невдовзі буде. Згодом йому дали перше завдання — зібрати дані про дислокацію одного з підрозділів ЗСУ, що базувався неподалік житла Романченка.

Дмитро Романченко, обвинувачений в держзраді, у зал засідання. Фото: МІПЛ

Обвинувачення каже, що він надіслав інформацію про розташування будівлі, де розміщуватимуться військові, їхню приблизну кількість та рід військ, а згодом і фото приміщення.

У липні 2023 року на суді, де Романченку обирали запобіжний захід, йшлося, що він також фіксував наслідки влучання дрона. Тоді чоловік говорив, що провину визнає частково. Мовляв, не знав, що співрозмовник — представник російських спецслужб.

Наразі Ленінський райсуд Кропивницького взяв обвинувальний акт до розгляду. На засіданні 31 січня суд дослідив письмові докази у справі — протоколи огляду телефона та банківської картки обвинуваченого, повідомлення від представника військової частини про те, що розташування підрозділу, яке згадується у переписці Романченка, ніде раніше не розголошувалося. У протоколі огляду телефону йдеться, що у галереї є відео приміщення, де базувався підрозділ ЗСУ.

На засіданні суддя Світлана Льон запитувала в Ангеліни Дуднік, адвокатки обвинуваченого від Центру безоплатної правової допомоги, про позицію захисту. У відповідь Дуднік пропонувала запитати у клієнта, вказуючи, що позиція захисту базуватиметься на його відповідях. Суддя переадресувала питання, проте Романченко не міг відповісти, адже не розумів нюансів законодавства. Зрештою суддя запропонувала адвокатці узгодити правову позицію з клієнтом.

Колегія суддів, що розглядає справу Романченка. Фото: МІПЛ

Також суд розглянув клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу і лишив Романченка під вартою ще на два місяці. Адвокатка обвинуваченого не дочекалася повернення колегії суддів із нарадчої кімнати та покинула судову залу. Після засідання обвинувачений спитав у прокурора, чи слухатимуть його справу, уточнював нюанси. Вочевидь, його захисниця це не пояснила, або ж він не зрозумів.  

У Методичних рекомендаціях для адвокатів, які пропонує система Безоплатної правової допомоги, вказано, що захисник зобов’язаний провести конфіденційне побачення з клієнтом, узгодити правову позицію та дії у судовому процесі. На різних етапах слухання адвокат повинен надавати клієнту правову допомогу, збирати докази на його захист. 

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Більше публікацій