Send Lette
Війна і правосуддя

У Кропивницькому почали судити чоловіка, якого підозрюють у передачі Росії інформації про ЗСУ

У Ленінському райсуді Кропивницького розпочався розгляд справи 31-річного Дмитра Романченка, який із минулого року переїхав на Кіровоградщину з Торецька Донецької області. Як каже обвинувачення, він за гроші передавав росіянам інформацію про розташування ЗСУ. МІПЛ відстежує процес та звертає увагу на його проблеми, зокрема щодо належної роботи захисту.

Романченко родом із Торецька, звідки переїхав у селище Добровеличківка. За час перебування у Кіровоградській області нажив два кримінальні провадження. В одному з них (щодо зберігання коноплі) отримав рік умовно. У другому, щодо держзради, йому загрожує від 15 років тюрми до довічного ув’язнення.

За даними обвинувачення, Романченко підтримував зв’язок із представником РФ, час від часу переписуючись із ним у Telegram. У червні 2023 року, за версією слідства, він написав співрозмовнику й поцікавився, чи немає для нього роботи. У відповідь отримав вказівку лишатися на зв’язку, бо робота невдовзі буде. Згодом йому дали перше завдання — зібрати дані про дислокацію одного з підрозділів ЗСУ, що базувався неподалік житла Романченка.

Дмитро Романченко, обвинувачений в держзраді, у зал засідання. Фото: МІПЛ

Обвинувачення каже, що він надіслав інформацію про розташування будівлі, де розміщуватимуться військові, їхню приблизну кількість та рід військ, а згодом і фото приміщення.

У липні 2023 року на суді, де Романченку обирали запобіжний захід, йшлося, що він також фіксував наслідки влучання дрона. Тоді чоловік говорив, що провину визнає частково. Мовляв, не знав, що співрозмовник — представник російських спецслужб.

Наразі Ленінський райсуд Кропивницького взяв обвинувальний акт до розгляду. На засіданні 31 січня суд дослідив письмові докази у справі — протоколи огляду телефона та банківської картки обвинуваченого, повідомлення від представника військової частини про те, що розташування підрозділу, яке згадується у переписці Романченка, ніде раніше не розголошувалося. У протоколі огляду телефону йдеться, що у галереї є відео приміщення, де базувався підрозділ ЗСУ.

На засіданні суддя Світлана Льон запитувала в Ангеліни Дуднік, адвокатки обвинуваченого від Центру безоплатної правової допомоги, про позицію захисту. У відповідь Дуднік пропонувала запитати у клієнта, вказуючи, що позиція захисту базуватиметься на його відповідях. Суддя переадресувала питання, проте Романченко не міг відповісти, адже не розумів нюансів законодавства. Зрештою суддя запропонувала адвокатці узгодити правову позицію з клієнтом.

Колегія суддів, що розглядає справу Романченка. Фото: МІПЛ

Також суд розглянув клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу і лишив Романченка під вартою ще на два місяці. Адвокатка обвинуваченого не дочекалася повернення колегії суддів із нарадчої кімнати та покинула судову залу. Після засідання обвинувачений спитав у прокурора, чи слухатимуть його справу, уточнював нюанси. Вочевидь, його захисниця це не пояснила, або ж він не зрозумів.  

У Методичних рекомендаціях для адвокатів, які пропонує система Безоплатної правової допомоги, вказано, що захисник зобов’язаний провести конфіденційне побачення з клієнтом, узгодити правову позицію та дії у судовому процесі. На різних етапах слухання адвокат повинен надавати клієнту правову допомогу, збирати докази на його захист. 

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Суд над жінкою, яка допомагала росіянам вивезти дітей до Криму. І ще 105 справ наступного тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

3 Травня 2025

Війна і правосуддя
У Харкові слухають справу про замах на голову ОВА Синєгубова. Обвинувачений заперечує українське громадянство

Олександра Голуба затримали в електричні 23 жовтня в 2024 році. Його підозрюють у кількох злочинах, вчинених у 2024-му. Тоді в березні він нібито застрелив командира мінометного взводу 125-ї бригади ТрО, у жовтні в Шевченківському районі Харкова підірвав двері будівлі МСЕК і згодом підпалив два авто військових неподалік.

30 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У Києві судитимуть звільненого військовополоненого за співпрацю з Росією: ще 100 справ наступного тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

25 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
За останній місяць Росія затримала щонайменше 15 і засудила 39 цивільних українців

Приниження і переслідування вірних Україні мешканців окупованих територій — це щоденна практика, яка має різні форми, але одну мету: залякати, придушити будь-який, навіть символічний, опір окупації. За два останні тижні квітня росіяни затримали щонайменше шість мешканців окупованих через політичні мотиви територій і засудили — 20. Всього за квітень затримали щонайменше 15 і засудили щонайменше 39 цивільних українців.

8 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Військовополонені
Родини загиблих у російському полоні військових мають отримувати 15 мільйонів гривень

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова вважає, що родини загиблих у полоні мають отримувати таку ж допомогу, як і родини військових, що загинули на полі бою. Для врегулювання цього питання у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Розповідаємо, чому він важливий.

5 Травня 2025

Більше публікацій