У Миколаєві засудили студента, який за “донати” на комп’ютерну гру повідомляв росіянам розташування ЗСУ
У Центральному районному суді Миколаєва розглянули справу 21-річного Ростислава Савченка, який, за даними обвинувачення, допомагав представнику Росії перевіряти, де базуються українські військові. Підсудний провину визнав частково, йому присудили ув’язнення. МІПЛ побувала на судовому засіданні, де досліджували переписку обвинуваченого з представником РФ, та розповідає про справу.
“Я влип за дурістю”
У просторій судовій залі триває підготовка до засідання. Приходять секретар, адвокат, прокурор. Окрім них та журналістки в залі ще один слухач — студент юридичного факультету, який стажується у суді та спостерігає за процесом задля практики. На лаві у скляній камері-”акваріумі” — майже його одноліток, також студент. Він в окулярах та футболці з принтом на музичну тематику. Це — 21-річний Ростислав Савченко. Йому інкримінують несанкціоноване поширення інформації про переміщення ЗСУ з корисливих мотивів. За такі дії передбачене ув’язнення від 8 до 12 років.
На питання, чи визнає провину, каже, що частково.
— Чому ви фігуруєте у цій справі? — запитала журналістка МІПЛ.
— Через свою дурість та незнання. Я влип за дурістю. Сиджу вже рік із чимось, — говорить Ростислав російською через скло.
— Ви десь вчитеся?
— Вчився у Миколаївському кораблебудівному на судномеханіка. Не встиг завершити університет. Лишалося скласти останній іспит.
— Кажуть, ви повідомляли про розташування військових.
— Було таке. Частково визнаю, — відповів хлопець.
Ростислав Савченко на лаві підсудних за склом під час судового процесу. Фото: МІПЛ
— Скільки вам за це платили?
— Яка точно сума була, не пам’ятаю.
— Іншого заробітку ви не шукали?
— Працював у Пенсійному фонді, хотів допомогти батькам. Батько має інвалідність. Він уже покійний. Мати — на пенсії. Коли мене затримали, то в інтернеті з’явилася інформація, що я колаборант. Її колеги на роботі почали говорити, що от ваш син такий, тому вона вже не працює, — розповів Ростислав.
— Як ви цим зайнялися?
— Я сидів у місцевому чаті. На мене вийшов хтось на ім’я Сергій. Запропонував співпрацю. Я не знав, що отак пишуть, а потім людей саджають. Була переписка, він надсилав адреси: сходи туди й туди. Потім гроші, адреси, гроші. Але ці адреси всі в місті знають, — продовжив Ростислав.
— Але ж росіяни не місцеві, не можуть знати, — заперечила журналістка.
— Ну так.
— А як ви ставитеся до Росії?
— Моя позиція нейтральна. Війна — це погано, звісно. Те, що люди гинуть і там і там, це погано.
— Тобто, Росію ви агресором не вважаєте?
Хлопець лише похитав головою.
Бінго, тут є вояки
Під час судового розгляду 11 червня Ігор Коломієць, прокурор Миколаївської обласної прокуратури, представив докази — телефонну переписку Ростислава з Сергієм, який, за даними слідства, є представником Росії. Він збирав інформацію про дислокацію ЗСУ.
Ростислав і Сергій почали переписватися у Telegram у березні 2023 року. Спершу критикували мобілізацію, висміювали дії української влади. Наприклад, Ростислав надіслав Сергію відео, що нібито в Одесі працівники військкомату відкрили відмичкою ворота приватного будинку, аби вручити повістку. При цьому він написав: “Час заводити собаку”. На це Сергій відповів: “Ці можуть і отруїти”.
Далі чоловіки обговорювали роботу працівників центрів комплектації, тобто військкоматів. Сергій відповідав характерними пропагандистськими наративами, мовляв, триває “могилізація”. Він також пропонував Ростиславу допомогти з документами й оформити громадянство РФ, коли той приїде до родичів у Росію.
Якось Сергій написав Ростиславу, що спілкувався зі знайомими з “певних структур”. Ті нібито потребують “певної інформації” та пропонують гроші. На це Ростислав відповів, що не проти, але “такі дії присікаються”. Втім зазначив: коли щось підвернеться, то напевне повідомить. Але “тільки про вояк”, бо “не готовий на ризики”. Сергій також передав рекомендації: не фотографувати на вулиці, все повідомляти з безпечного місця. Він додав, що їх цікавлять, чи працюють у місті бази відпочинку й табори, де місця скупчення військових. Ростислав відповів, що “вояк селять в інститути і туди вже шарахали”.
Переписка обвинуваченого з таким собі Сергієм, який збирав інформацію про ЗСУ. Фото: МІПЛ
Згодом Сергій надіслав Ростиславу скриншоти з позначками на Google-мапах і попросив перевірити, чи є за цими локаціями військові. На це Ростислав нічого не відповів. Сергій написав ще за день, поцікавився, як у того справи. Хлопець сказав, що має “мініпрохання”: просив “задонатити” на його рахунок у російській комп’ютерній грі “Провинция”. Додав, що грає в російські ігри та висловив повагу за шутер “Атомное сердце”.
Декілька епізодів його листування з Сергієм лягли в основу обвинувального акту.
Зокрема, наприкінці березня Сергій надіслав Ростиславу дві локації та попросив перевірити, чи є там військові: “Большая просьба здесь еще посмотреть. Если будут люди в форме — ни в коем случае не фоткать. Мне будет достаточно твоего сообщения. Если пусто — сделай пару фото входа, периметра (если пусто, то ничего не грозит)”. У відповідь Ростислав пообіцяв все перевірити на вихідних та пояснив, що минулого разу не мав часу. Сергій спитав, чи не вдасться раніше. Та Ростислав пояснив: “Учеба, работа, курсач, диплом. Все в кучу. Поэтому взял выходной, чтобы расслабиться и пойти на разведку”. Також Сергій переконував його завести криптогаманець, щоб зручно перераховувати оплату. Хлопець сказав, що спробує розібратися, проте зауважив, що все можна надсилати на рахунок гри, так він отримував допомогу від родичів з Йошкар-Оли, що у Волго-Вятському регіоні Росії.
Невдовзі Ростислав надіслав співрозмовнику геолокацію та у голосовому повідомленні сказав, що йшов по воду (у Миколаєві проблеми з водопостачанням через російські обстріли) і побачив військових: “Тут, возможно, всуки сидят. По крайней мере, я одного увидел. Ну, может быть, именно он в гражданскую переодет, но это школа и тут открыты ворота, неспроста. И тут куча мешков. Возможно, тут всуки и сидят”. І за кілька хвилин додав: “Бинго! Вояки стоят, да. Они там стоят с автоматами. По крайней мере, двоих видел. Дальше я чуть-чуть посмотрел, там их прям куча. Так что есть там”. На прохання Сергія він також позначив згадане місце на мапі. Після цього запитав, чи щось заслужив, і прикріпив свій логін у відеогрі, куди можна надіслати оплату. Співрозмовник пообіцяв 4 тисячі рублів.
Акаунт Савченка спершу був підписаний як SunsetSky, а пізніше як StrawBerry. Фото: МІПЛ
Крім цього, у квітні 2023 року обвинувачений написав Сергію, що за тією адресою, яку він просив перевірити, є військові. “Вояки стоят, стоят вояки. На повороте точно стоят. Подробности не запомнил, потому что начали идти в мою сторону. Ну, как-то стрёмно”, — записав він у голосовому повідомленні. Сергій також цікавився, чи є військові і техніка на території лікарні й пожежної частини. Хлопець написав йому, що бачив лише військових.
— Ці протоколи підтверджують, що він здавав дані та мав умисел, — підкреслив прокурор Коломієць.
За порадою співкамерника
Дебати у справі відбулися наприкінці червня. Перед ними Ростислав попросив про зміну захисника, бо той, на його думку, не належно виконує свої обов’язки та швидше хоче позбутися справи. Савченко наголосив, що не погоджується з обраною його адвокатом стратегією захисту.
Як ідеться в повідомленні пресслужби суду, судді уточнили, у чому саме полягає неналежний захист, але хлопець не зміг чітко пояснити. Згодом він зізнався, що так за порадою співкамерника хотів продовжити термін перебування в СІЗО. У підсумку суд не задовольнив його клопотання.
На судових дебатах, за даними пресслужби, прокурор просив суд призначити Савченку 10 років позбавлення волі.
Колегія судів у справі Ростислава Савченка. Фото: МІПЛ
Володимир Баранов, захисник Ростислава, залучений за дорученням із Центру безоплатної правової допомоги, сказав, що його клієнт через вік та відсутність сталих соціально-політичних та етичних принципів легко піддається впливу. Доводив, що хлопець сприймав усе, як гру, та не розумів можливих наслідків. Також адвокат наголошував, що сторона обвинувачення не довела отримання коштів. Баранов просив суд призначити мінімальне покарання, передбачене статтею звинувачення — вісім років ув’язнення.
Як повідомили у суді, 12 липня колегія суддів у складі Тетяни Фортуни, Галини Подзігун та Олександра Чулупа визнала Ростислава Савченка винним у несанкціонованій передачі інформації про ЗСУ та призначила йому 10 років ув’язнення з конфіскацією телефона і комп’ютера. Упродовж 30 днів вирок можна оскаржити.
Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ
