Військовополонені

У нелюдських умовах без механізму допомоги: як захистити права військових у полоні

Порушуючи права українських військовополонених росія руйнує систему міжнародного права, яку будували після Другої світової війни. З 2014 року правозахисники знають про практику катувань, нелюдського поводження та навіть позасудових страт українських полонених російськими військовими. Проте наразі з росією нема жодного механізму для комунікації, щоб допомогти українським полоненим. Про це говорили під час щотижневого англомовного ефіру у Twitter Spaces, який МІПЛ проводить спільно з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.  

У блокадному Маріуполі захопили у полон понад тисячу українських військових, яких утримують на окупованих територіях та росії, повідомила на початку ефіру Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини. Багато з них поранені та потребують медичної допомоги. Проте наразі немає механізму для комунікації з росією щодо звільнення полонених та надання їм медичної допомоги, говорить координаторка МІПЛ.

Про обмежену кількість механізмів для захисту життя військовополонених сказав і юрист та директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало. Один з механізмів, каже юрист, це Європейський суд з прав людини. Проте росію виключили з Ради Європи. Тепер Україна може подавати скарги в ЄСПЛ щодо росії тільки до 16 вересня 2022 року, зазначив Михайло Тарахкало. У випадку з військовополоненими юрист радить використовувати позачергову процедуру ЄСПЛ – Правило 39.

«Ми бачимо, як росія руйнує систему міжнародного права, яку світ побудував після Другої світової війни», – продовжила розмову Ольга Решетилова. – І ставлення до військовополонених є частиною цього руйнування. Женевські конвенції дозволяють брати у полон військових, але є правила, які регулюють гідне поводження з ними. Але росія порушує усі правила. Ми бачимо, що Європейський суд та Червоний хрест не можуть вплинути на ситуацію. Тож після війни в Україні світ має розробити нові правила, які б регулювали усі такі випадки», – зазначила Ольга Решетилова. Вона закликала міжнародну спільноту знайти метод, як комунікувати, та як допомогти українським військовим у російському полоні.

У доказ нелюдського поводження з українськими військовими під час ефіру свою історію утримання росіянами розказав звільнений нещодавно український офіцер з позивним «Скіф», якого тримали у полоні 47 днів.   

Його група отримала завдання зупинити російську колону, яке успішно виконала. Проте під час відступу вони потрапили у засідку росіян, яким підійшло підкріплення. Група, яка складалася з восьми українським розвідників, протягом годин давала бій взводу російських десантників і знищила половину з них. Обороняючись, Скіф отримав важкі поранення від російської ракети:

«Я отримав глибокі осколкові поранення голови, руки, плеча та ноги. І ще у наслідок обстрілу отримав порвану барабанну перетинку та продовжував виконувати завдання, після надання медичної допомоги», – сказав Скіф. Пораненого почали евакуювати з поля бою. У цей момент російські військові оточили взвод Скіфа. Вони забрали зброю та побили українських військових.

«Російські військові зав’язали руки за спиною та очі, попри те, що я був поранений. – говорить Скіф. – Поклали нас на російські броньовані машини та вивезли невідомому мені напрямку. Далі допитували та били нас. На допиті вони пхали пальці у відкриті рани, вони тричі намагалися розстріляти мене. Далі нас знову перевезли і на кожному пункті били. І коли везли теж застосовували насильство».

Першу медичну допомогу Скіфу надали лише на п’ятий день. Військовий каже, що ледь не помер від втрати крові. Через сім днів його відвезли у польовий госпіталь та почали діставати осколки. У цей час росіяни допитували солдат з взводу Скіфа без його дозволу. Це заборонено Женевською конвенцією, каже він.

Допити продовжилися вже у Севастополі в окупованому Криму. Скіфа допитували співробітники ФСБ. Під час допиту брали відбитки пальців, кров та фотографували. Годували погано, каже Скіф, але коли приїжджали представники Червоного хреста та журналісти, російські військові змушували розповідати їм про гуманне поводження.

Такі інтерв’ю з полоненими, говорить Ольга Решетилова, є елементом російської пропаганди:

«Професійний журналіст ніколи не дозволить собі брати інтерв’ю у військовополонених чи заручників, коли ті перебувають під тиском. Але російські журналісти роблять це дуже часто. Вони – частина російської пропаганди. Вони запрошують журналістів з європейських країн, наприклад, Італії та Франції. Звичайно, це порушенням прав полонених. Бо багато звільнених солдатів говорили нам, що під час таких інтерв’ю позаду стоять російські військові».

Під час одного з обмінів полоненими Скіф повернувся в Україну. Каже, коли побачив жовто-блакитний стяг, стало тепло на душі. Наразі військовий продовжує лікування у санаторії, де йому дістали ще декілька осколків і проводять операції, щоб повернути слух.

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, побачив у історії Скіфа декілька порушень Європейської конвенції з прав людини. Далі його пряма мова:

«По-перше, якщо говорити про Європейську конвенцію, то основна стаття, яку порушили, це третя стаття про заборону катувань. Бо це були довгострокові катування проти пана «Скіфа», а також нелюдське й принизливе поводження з ним. Весь час він перебував під контролем рф, тож вони відповідальні за таке поводження. Тут є хороші докази, щоб виграти цю справу.

По-друге, це могла б бути друга стаття – право на життя. Оскільки Скіф сказав, що росіяни проводили хибні розстріли, проте для нього вони були реальними. 

По-третє, це восьма стаття про повагу до його приватного та сімейного життя».

Але основною статтею у цьому випадку юрист називає статтю щодо заборони катувань і наголошує, що в будь-якому разі це буде тривалий процес, під час якого юристам треба багато зробити для доведення порушення прав військовополоненого.

Запис ефіру буде доступний у twitter ще протягом місяця. Ефіри у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Більше публікацій