Send Lette
Війна і правосуддя

У Полтаві винесли ще три вироки за воєнні злочини. Серед засуджених — працівник «Верховного суду ДНР»

З 10 по 14 червня Октябрський районний суд Полтави ухвалив три вироки так званим деенерівцям, які воювали на боці рф та вчиняли воєнні злочини в Сумській області. 

Суд встановив, що засуджені вривалися в будинки мирних людей, погрожували їм насильством та грабували. Це перші вироки за мародерство та психологічне насильство над людьми. 

Журналісти МІПЛ зібрали найголовніше з того, що встановив суд.  

Забрав павербенки та флешки


Перший засуджений — житель міста Сніжне Донецької області. 25 лютого він прийшов за викликом до «Сніжнянсько-Торезького військового комісаріату ДНР». Там його направили в «4-й окремий мотострілецький батальйон 119-го полку Народної міліції ДНР». Він мав посаду помічника гранатометника. 

Пройшов тижневі навчання в селі Самсонове, що на Донеччині, а потім відправився в Білгородську область Росії. Саме звідти 11 березня разом із росіянами він зайшов на територію Сумщини. 

Там він побував у трьох селах — Боромля, Великий Вистороп і Стеблянки. Облаштовував блокпости, чергував на них, рив окопи. Паралельно з цим чоловік ходив по хатах та мародерив. 

Зокрема разом із однополчанами увірвався в один із будинків та почав погрожувати господарям убивством. У вироку йдеться, що люди сприймали ці погрози реалістичними, оскільки військові сторони-агресора мали з собою зброю. Після незаконного обшуку вони забрали у жителів павербенк та дві флешки. 

26 березня бійці ЗСУ взяли деенерівця в полон. 

«Обвинувачений вчиняв незаконні дії щодо майна фізичних осіб України, які відповідно до ст. 4 Женевської Конвенції є особами, що перебувають під її захистом, а саме:

  • проникнення до житлових приміщень фізичних осіб;
  • відшукання та заволодіння усупереч волі володільців чужим майном;
  • перенесення та перевезення незаконно вилученого чужого майна до місць тимчасового зберігання;
  • зберігання незаконно вилученого майна», — зазначила суддя Тетяна Січиокно в тексті вироку.  

Вона визнала обвинуваченого винним за трьома статтями: «державна зрада», «створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» та «порушення правил та звичаїв війни». Призначене покарання — 15 років позбавлення волі. 

Пограбували підприємство


Ще один житель так званої «ДНР» до повномасштабного вторгнення працював «судовим розпорядником» у «верховному суді «ДНР». А ще раніше, в 2014-2015 роках, воював у складі так званої «1-ої окремої мотострілецької Слов`янської бригади». Воювати пішов добровільно. Мав звання рядового, а посаду — водій. 

3 лютого 2015 року він звільнився, але 25 лютого 2022 року знову добровільно пішов воювати. В той же підрозділ, що й попередній засуджений: «4-й окремий мотострілецький батальйон 119-го полку Народної міліції ДНР». 

Тут колишній водій став «командиром відділення», до якого входило три стрілки, один кулеметник, один гранатометник, один помічник гранатометника. 

Разом із ним був ще один деенерівець, якого також визнали винним у воєнному злочині. Це сержант, який керував взводом. У його підпорядкуванні було 24 людини. 

Обидва учасники незаконного збройного формування 11 березня приїхали на Сумщину. Вони зайшли на територію Боромлянської експлуатаційної дільниці регіонального офісу водних ресурсів в Сумській області та пограбували підприємство. Викрали понад десять автомобілів, причепи, автобуси.  

Суд розцінив ці дії як «порушення правил та звичаїв війни». Їх визнали винними за тими ж статтями, що й першого засудженого, та призначили аналогічне покарання — 15 років ув’язнення.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Війна і правосуддя
У Бородянці Радіка Гукасяна засудили до 12 років за воєнні злочини на Київщині

Девʼятого квітня Бородянський районний суд завершив розгляд справи Радіка Гукасяна — російського військового, механіка-водія 7 роти 3 батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
У Брюсселі показали фільм “20 днів у Маріуполі”: після цього МІПЛ взяла участь у дискусії

У столиці Бельгії показали десять фільмів цьогорічного міжнародного чеського фестивалю “Один світ” — найбільшої правозахисної події документального кіно у світі, організованої People in Need. Переглянули й оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова. Серед глядачів була Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ.

23 Квітня 2024

Адвокація
“Ми використовуємо всі можливі механізми та інструменти, щоб показати масштаб вчинених проти України злочинів Росії”, — Любов Смачило

Медійна ініціатива за права людини розпочала адвокаційний візит в ОБСЄ. Сьогодні у Відні Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ, взяла участь у заході “Переслідування цивільних українців на окупованих територіях як злочин проти людяності: зусилля українського громадянського суспільства для відновлення справедливості”.

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Більше публікацій