У російському ув’язненні перебуває близько 300 цивільних з деокупованих північних областей
Затримання, утримання і переміщення українських цивільних Росією, а також так звані “судові процеси” над ними — схожі на всіх окупованих територіях України, що свідчить про умисну політику РФ. Таку заяву зробила Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, під час пресбрифінгу “Справа Вікторії Рощиної: як захистити права цивільних, незаконно затриманих РФ”. За її словами, наразі Росія утримує щонайменше 1887 цивільних, викрадених з окупованих територій України. Захід організувала Українська юридична консультативна група (ULAG).
На чітку системність порушень прав українського цивільного населення Росією вказує те, що затримання почалися ще у 2014 році — від самого початку збройної агресії проти України, говорить Катриченко:
— Спочатку ці затримання могли тривати недовго, кілька днів. Приблизно з 2015 — 2016 року цивільних на окупованих територіях, особливо Донецької та Луганської областей, почали утримували дуже довго. Деякі з них досі залишаються у неволі на окупованій території Донецької області, декого переводять на територію РФ, утримують у СІЗО Ростова-на-Дону і навіть проводять над ними незаконні судові процеси.
На початок лютого 2022 року МІПЛ, яка займається документуванням воєнних злочинів з 2016 року, було відомо щонайменше про 300 випадків затримань і утримання цивільних громадян на території Донецької та Луганської області. Ще понад 150 цивільних утримували на території окупованого Криму.
Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Фото: Український кризовий медіа-центр
Станом на сьогодні МІПЛ зафіксувала щонайменше 1887 викрадених українців, а також встановила понад 150 місць, де їх утримують. Згідно з даними МІПЛ, наразі Росія незаконно утримує 238 жителів Київської області, викрадених під час окупації, а також 25 жителів Чернігівщини та 35 Сумщини. Переважна більшість із них перебувають на території Росії без особливого статусу: без пояснень та висунутих обвинувачень.
— Ми бачимо, що це була широкомасштабна, системна операція і вона була політично вмотивованою. Усі ці три ознаки — це ознаки злочину проти людяності, — зазначає Тетяна Катриченко.
Серед груп ризику найчастіше опиняються активісти та медійники, які, як і Вікторія Рощина, намагаються розповідати правду про все, що відбувається на окупованих територіях.
— Коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення, вони внесли певні зміни до свого кримінального законодавства: розширили повноваження своїх органів сил безпеки. Були розширені ознаки таких злочинів як шпигунство, державна зрада, додалися нові визначення, наприклад, протидія СВО, як вони її називають, — каже Євгенія Капалкіна, адвокатка ULAG, яка представляє інтереси родини Вікторії Рощиної.
Це дає їм можливість затримувати будь-яку особу без висунення обвинувачень, без наявності кримінального провадження. Особу затримують лише за те, що вона, на їхню думку, може становити певний ризик для РФ, режиму, який вони представляють, — пояснює адвокатка.
Учасники пресбрифінгу “Справа Вікторії Рощиної: як захистити права цивільних, незаконно затриманих РФ”. Фото: Український кризовий медіа-центр
Вона також підкреслила, що Рощина, як і більшість затриманих цивільних, перебувала у російських місцях неволі інкомунікадо: Росія не підтверджує їх місце утримання, не висуває звинувачень, не забезпечує їхнє право на листування чи доступ до них міжнародних місій. Родини затриманих перебувають у стані невизначеності, говорить юристка. І це, на її думку, можна прирівняти до тортур.
Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ
