Send Lette
Інші воєнні злочини

У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Попри величезну роботу з розслідування воєнних злочинів, яка ведеться в Україні, низка системних проблем призводять до втрати значної кількості доказів у справах про катування російськими окупантами цивільного населення. Про це заявила Анна Рассамахіна, юристка Медійної ініціативи за права людини, під час панельної дискусії “Катування та переслідування цивільних осіб як злочини проти людяності з боку російської влади в Україні: шляхи притягнення до відповідальності”.

— Процесуально неможливо повноцінно допити свідків, які перебувають за кордоном, за винятком справ, порушених в іноземних юрисдикціях. Якщо ж справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази, — зазначила Рассамахіна.

Ще однією проблемою, на якій акцентує увагу юристка, є те, що відповідно до українського Кримінального процесуального кодексу, якщо адвокат потерпілого проводить опитування свого клієнта самостійно, то таке опитування теж не можна долучити до матеріалів кримінальної справи і в подальшому використовувати як доказ.

Анна Рассамахіна додає, що звільнені з російського полону цивільні та їхні родичі часто не знають, куди звертатися для порушення кримінальної справи і як правильно провести судово-медичну експертизу, аби зафіксувати наслідки полону.

Учасники панелі “Внутрішні розслідування катувань, пов’язаних із конфліктом, насильницькими зникненнями, позасудовими вбивствами та сексуальним насильством”

Все це відбувається через те, що обліком полонених і звільнених займається кілька різних державних суб’єктів, а їхні повноваження і функції часто перетинаються. 

Щоб уникнути таких ситуацій, Рассамахіна пропонує скласти дорожню карту дій для звільнених із полону та їхніх родичів, до розробки якої могли би долучитися правозахисники.

Нагадаємо, що Олена Волочай, незалежна експертка з компенсації моральної шкоди особам, які пережили тортури, переконана, що у національних і міжнародних судах і трибуналах потрібен величезний масив доказів впливу катування на здоров’я і якість життя потерпілих. Через це держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність в сфері медицини на користь залучення більшої кількості спеціалістів.

Автор: Ігор Вишневський

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність у сфері медицини — Олена Волочай

У національних і міжнародних судах і трибуналах потрібен величезний масив доказів впливу катування на здоров’я і якість життя потерпілих, тож держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність в сфері медицини на користь залучення більшої кількості спеціалістів. 

29 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Мати азовця Ярослава Козирєва: “Я дійшла до стану, коли не розуміла, навіщо вставати з ліжка”. Історія полону

“Мої ранки починаються з молитви до Бога, щоб він його зміцнив, захистив від злих людей і катувань. І це останнє, про що я думаю перед сном”, — говорить крізь сльози Ірина Козирєва, мати військовослужбовця бригади “Азов”. Її син Ярослав уже 29 місяць перебуває у російському полоні, хоча за нормами Женевських конвенцій мав бути обміняний ще два роки тому.   

16 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Обман ТЦК, розстріл військовополоненого і потерпілий, обвинувачений у держзраді: 67 справ щодо війни, за якими стежимо наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

13 Вересня 2024

Насильницькі зникнення
До України повернули Олену Федорук та Марину Юрчак, які понад сім років провели в ув’язненні у РФ

Під час 56-го обміну полоненими між Україною та Росією вперше за довгий час додому повернули полонених жінок. Серед них цивільні бранки РФ, яких незаконно затримали ще до 2022 року. 

13 Вересня 2024

Більше публікацій