Send Lette
Адвокація

Україна зобовʼязана розслідувати всі випадки зникнення безвісти людей – Метью Холлідей

З нагоди Міжнародного дня прав людини 10 грудня у Києві відбулася конференція, присвячена захисту прав родин зниклих безвісти. Захід організувала Медійна ініціатива за права людини спільно з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти. Учасники говорили про вирішення проблем зниклих безвісти, особливу увагу зосередили на діалозі між урядом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами, аби рідні зниклих безвісти стали рівноправними партнерами в цьому процесі.

Фото: Віктор Ковальчук

Станом на грудень 2024 року МІПЛ співпрацює з майже трьома десятками організацій, які об’єднують родини зниклих безвісти. За словами Ольги Решетилової, голови МІПЛ,  працюючи над проблемою зниклих безвісти, команда МІПЛ найперше дбає про те, аби допомогти рідним трансформувати біль у конструктивну діяльність.

— Саме тому з 2022 року ми допомагаємо родинам об’єднуватися в організації та ініціативи. Такі об’єднання — це взаємна підтримка, посилення голосу постраждалих і налагодження взаємодії з державою та іншими партнерами. Ці організації зараз стають помітною та важливою частиною українського громадянського суспільства, — сказала правозахисниця.

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. Фото: Віктор Ковальчук

На конференції розглянули три основні напрями захисту прав сімей зниклих безвісти: право на об’єднання, право на правду і право на справедливість. Метью Холлідей, директор європейських програм МКЗБ, зазначив, що коли люди зникають безвісти, держава зобов’язана провести ефективне, незалежне та неупереджене розслідування, вона має прагнути з’ясувати їхню долю, надавати інформацію сім’ям і забезпечити притягнення винних до відповідальності.

— У Міжнародний день прав людини МКЗБ підтверджує підтримку своїм партнерам в Україні. МКЗБ продовжуватиме допомагати сім’ям реалізувати їхнє право на правду і справедливість. Ми також допомагатимемо українським інституціям максимально ефективно розслідувати обставини зникнення людей, зокрема тих, кого депортували, — зазначив Метью Холлідей.

Метью Холлідей (крайній праворуч), директор європейських програм МКЗБ. Фото: Віктор Ковальчук

У заході взяли участь Діана Тісдал, представниця Посольства Канади в Україні; Валентина Акуленко, керівниця Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС; Ігор Калантай, начальник Головного слідчого управління Національної поліції; Олег Гущин, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими; Віталій Повстяний, виконуючий обовʼязки директора Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗу; Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA; Анастасія Племінник, секретар Асоціації громадських організацій “Адамант”; Ганна Христова, голова київського офісу Реєстру збитків для України; Ігор Караман, юридичний радник Реєстру збитків для України.

Фото: Віктор Ковальчук

Модерувала панельні дискусії Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ. Вона наголосила на важливості об’єднання родин зниклих безвісти, оскільки чим більше голосів, ти краще їх чують.

— Правозахисні організації завжди поруч із родинами. Допомагають їм комунікаційно, консультаціями, організаціями зустрічей, налагодженням взаємодії з державою. Тільки об’єднавши зусилля ми можемо сподіватися, що наша країна впорається з тим, аби знайти, ідентифікувати та повернути в Україну всіх тих, хто зник безвісти через російську збройну агресію, — наголосила Бєлячкова.

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин зниклих безвісти і військовополонених МІПЛ. Фото: Віктор Ковальчук

У заході взяли участь понад 80 представників сімей, неформальних асоціацій та громадських організацій родин зниклих безвісти. Для них конференція стала платформою для презентації власної роботи, спілкування та обміну досвідом. Сім’ї також мали можливість дізнатися більше про відшкодування збитків, завданих війною, у рамках діяльності Реєстру збитків для України (RD4U). До того ж, вони отримали інформацію про те, як зареєструвати позови щодо зниклих безвісти, затриманих і викрадених осіб.

Фото: Віктор Ковальчук

Захід відбувся за підтримки уряду Канади та Агентства Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та за підтримки американського народу через Проєкт “Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист)”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
У Будапешті відкрилася виставка про українських цивільних, незаконно утримуваних Росією

У столиці Угорщини відкрилася виставка “Цивільні в неволі: Історії незаконних затримань”, організована Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ) у партнерстві з Державним самоврядуванням українців в Угорщині (ДСУУ). Вона присвячена одній з маловідомих гуманітарних проблем російської війни проти України — насильницьким зникненням та незаконному утриманню в тюрьмах РФ українських цивільних з окупованих територій. 

28 Березня 2025

Адвокація
Британський музикант випустив трек, основою якого стала історія полону Максима Буткевича

Call Me Maks (“Називай мене Макс”) — це перший реліз рамках кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення тисяч українських військовополонених та цивільних, які перебувають у російській неволі.

28 Березня 2025

Адвокація
100 тисяч за поранення: як військовому отримати додаткові виплати

Додаткова винагорода — це виплата, яка є доповненням до основного грошового забезпечення військовослужбовця. Зокрема, на винагороду у розмірі 100 тисяч гривень можуть розраховувати військові, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане з захистом батьківщини. Однак є випадки, коли виплату не нараховують, а деякі поранені захисники навіть не знають про таку можливість. Розповідаємо, чому можуть не виплачувати кошти, які документи необхідно подати, аби оформити виплату, та від чого залежить її розмір. 

25 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності. Авторами дослідження стали Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), онлайн видання “Ґрати” та ГО “Кримський процес”.

31 Березня 2025

Аналітика
Російські суди переслідують українських військових як терористів — аналітика

Медійна ініціатива за права людини презентувала аналітику про те, як судова система Росії переслідує полонених українців. Документ ґрунтується на дослідженні понад 30 справ, які Росія порушила проти українських військових. Головний висновок полягає у тому, що кримінальне переслідування військовополонених — це широкомасштабна і системна урядова політика РФ.

31 Березня 2025

Насильницькі зникнення
Російські окупанти перетворили 20-річного студента з Мелітополя на “зрадника батьківщини”

Щоб вижити в окупованому Мелітополі Владислав Відлацький був вимушений отримати російський паспорт. У подальшому це дозволило окупантам порушити проти нього справу саме за статтею 275 Кримінального кодексу Росії, тобто за “державну зраду”. Його також звинуватили за 205 статтею, вона стосується тероризму.

31 Березня 2025

Більше публікацій